•  
  •  
  •  

Проект порядку проведення службового розслідування

ПРОЕКТ

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від «__» _________ 2016 р. № ___

 

ПОРЯДОК 
проведення службового розслідування

 

І. Загальні положення

 

1.       Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовнокерівника державної служби чи державного службовця органу вищого рівня центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби або його територіальним органом (далі – Уповноважений орган) за фактом подання скарги державного службовця, у разі порушення наданих Законом України «Про державну службу» (далі – Закон) прав або виникнення перешкод в реалізації прав державного службовця щодо прийняття, проходження та припинення ним державної служби, з метою перевірки фактів, викладених ускарзі.

2.         Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування з підстав передбачених пунктом першим цього Порядку в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби за фактом подання скарги ініціює та проводить службове розслідування з підстав передбачених пунктом першим цього Порядку в державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію однієї або кількох областей, міста Києва і Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення.

3.         Терміни «державний службовець», «керівник державної служби в державномуоргані», «суб’єкт призначення», у цьому Порядку вживаються у значеннях, визначених у Законі, «корупційне правопорушення», «особи уповноважені на виконання функцій держави», «реальний чи потенційний конфлікт інтересів», у значеннях, визначених у Законі України «Про запобігання корупції».

4.         Службове розслідування стосовно керівника державної служби чи державного службовця вищого органу з метою перевірки обставин, викладених у анонімній скарзі неініціюється і не проводиться.

5.         З метою перевірки фактів, викладених у скарзі Уповноважений орган може залучати до участі у проведенні службового розслідування відповідних фахівців, крім посадових осіб державного органу, які особисто заінтересовані у його результатах, а також посадових осіб прямо підпорядкованих особі, яка з підстав викладених у скарзі, створила перешкоди в реалізації прав державного службовця щодо прийняття, проходження та припинення ним державної служби.

6.         Дія цього Порядку не поширюється на Президента України, Главу Адміністрації Президента України та його заступників, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступників, членів Кабінету Міністрів України, перших заступників та заступників міністрів, Голову та членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голову та членів Антимонопольного комітету України, Голову та членів Національного агентства з питань запобігання корупції, Голову та членів Рахункової палати, Голову та членів Центральної виборчої комісії, голів та членів інших державних колегіальних органів, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України та його заступників, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України та його заступників, Голову Фонду державного майна України та його заступників, народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представників, службовців Національного банку України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим та його заступників, міністрів Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування, суддів, прокурорів, працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання, а також навчальних закладів, заснованих державними органами, військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до закону, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом, працівників патронатних служб, осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

7.         У разі виявлення Уповноваженим органом за результатами проведеного службового розслідування, фактів порушення керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу прав державного службовця, що встановлені Законом, або створення перешкод в реалізації його прав щодо прийняття, проходження та припинення ним державної служби, такі особи притягаються до відповідальності у порядку встановленому законом, порушені права державного службовця підлягають безумовному поновленню, а перешкоди у реалізації цих прав – усуненню.

Висновок службового розслідування, складений Уповноваженим органом, направляється суб’єкту призначення для ініціювання останнім проведення дисциплінарного провадження стосовно:

–                    державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» – Комісією з питань вищого корпусу державної служби;

–                    державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» – дисциплінарною комісією у державному органі.

8.         Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць.

За потреби зазначений строк може бути продовжений Уповноваженим органом, але не більше ніж до двох місяців.

Строк службового розслідування включає час вивчення, проведення аналізу та оцінювання матеріалів службового розслідування, час підготовки та підписання висновку службового розслідування.

Строк проведення службового розслідування не включає час тимчасової втрати працездатності керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу, стосовно яких проводиться таке розслідування, час їх перебування у відпустці або службовому відрядженні, час відсутності з інших поважних причин, а також час ознайомлення з висновком службового розслідування.

 

ІІ. Організація і проведення службового розслідування

9.       Уповноважений орган протягом трьох робочих днів, з дати надходження скарги державного службовця категорії «Б» або «В» приймає рішення про проведення службового розслідування або про відмову у задоволенні вимоги, викладеної у скарзі.

Скарга про проведення службового розслідування має обов’язково містити:

1) найменування та адресу Уповноваженого органу, до якого подається скарга;

2) реквізити державного службовця категорії «Б» або «В»:

– прізвище, ім’я та по батькові;

– посада в структурному підрозділі державного органу;

– зворотна адреса;

3) прізвище, ім’я та по батькові керівника державного органу або державного службовця вищого органу, із обов’язковим зазначенням посади;

4) обставини, що призвели до порушення встановлених Законом прав державного службовця керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу у прийнятті, проходженні або припиненні державної служби або створення цими особами перешкод у їх реалізації;

5) вимогу про проведення службового розслідування;

6) наявні у державного службовця рішення або копії рішень, які приймалися за його скаргами раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги.

10.     Уповноважений орган приймає рішення про відмову у задоволенні вимоги, викладеної у скарзі, якщо скарга подана з порушенням:

1) вимог передбачених пунктом 9 цього Порядку;

2) строків встановлених частиною першою статті 11 Закону та встановленого цією статтею порядку оскарження, зокрема щодо:

– зміни істотних умов державної служби;

– висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності;

– дій членів комісії з проведення службового розслідування якими проводиться службове розслідування стосовно державного службовця;

– неотримання в установлений частиною третьою статті 11 Закону строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби;

– проведення службового розслідування за вимогою державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри;

– звільнення з посади державної служби;

3) строків встановлених частиною шостою статті 28 Закону щодо оскарження рішення конкурсної комісії;

4) строків встановлених частиною другою статті 78 Закону щодо оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення;

Рішення про відмову в задоволенні вимоги, викладеної у скарзі, доводиться до відома державного службовця Уповноваженим органом в письмовій формі із викладенням підстав та мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

11.      Рішення про проведення службового розслідування оформлюється наказомУповноваженого органу.

12.     У наказі про проведення службового розслідування зазначається:

– підстава проведення службового розслідування;

– предмет службового розслідування;

– прізвище, ім’я, по батькові та посада особи (осіб), стосовно якої (яких) проводиться службове розслідування;

– дата початку та закінчення проведення службового розслідування;

– склад комісії з проведення службового розслідування.

13.     Комісія з проведення службового розслідування утворюється у складі не менше трьох осіб, яку очолює її голова.

Членам комісії з проведення службового розслідування забороняється передавати і розголошувати, у будь-який спосіб, інформацію, отриману під час проведення службового розслідування.

У разі якщо службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, таке розслідування проводиться з урахуванням положень законів України «Про державну таємницю»,«Про інформацію», «Про захист персональних даних» і «Про доступ до публічної інформації» за відповідними правилами діловодства.

Керівник Уповноваженого органу, або його заступник відповідно до розподілу обов’язків, контролює роботу комісії з проведення службового розслідування і, у разі потреби, дає обов’язкові для виконання вказівки.

14.     Для проведення службового розслідування оформляється доручення у двох примірниках. Перший видається керівнику державного органу, у якому проводиться службове розслідування, другий залишається у членів комісії з проведення службового розслідування (далі – доручення).

Доручення підписується керівником Уповноваженого органу та скріплюється гербовою печаткою цього органу.

Доручення повинно містити: дату видачі; найменування органу який його видав; реквізити наказу; прізвище, ім’я, по батькові особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, та її посада; мета і предмет службового розслідування; дата початку та закінчення службового розслідування; посаду та прізвище членів комісії з проведення службового розслідування.

15.     Перед початком службового розслідування члени комісії з проведення службового розслідування вручають під розписку керівнику державного органу в якому проводиться службове розслідування, а у разі його відсутності особі, яка виконує його обов’язки, доручення та копію наказу про проведення службового розслідування.

Керівник державного органу, а у разі його відсутності особа, яка виконує його обов’язки, зобов’язаний ознайомитись із змістом доручення та копією наказу про проведення службового розслідування шляхом проставляння на другому примірнику доручення власного підпису із зазначенням прізвища, імені та по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови керівника державного органу, або особи, яка виконує його обов’язки, від ознайомлення із дорученням та копією наказу, або відмови у допуску членів комісії з проведення службового розслідування до проведення такого розслідування, члени комісії з проведення службового розслідування складають відповідний акт про відмову у двох примірниках.

Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати складення акта про відмову направляє суб’єкту призначення другий примірник такого акта разом із обґрунтуванням необхідності ініціювання останнім проведення дисциплінарного провадження стосовно:

–                    державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» – Комісією з питань вищого корпусу державної служби;

–                    державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» – дисциплінарною комісією у державному органі.

Про обставини, що перешкоджають або унеможливлюють проведення службового розслідування Уповноважений орган протягом трьох робочих днів з дати складення відповідногоакта письмово повідомляє державного службовця, який подав скаргу, про такі обставини та роз’яснює останньому порядок оскарження відповідно до чинного законодавства.

16.     Керівник державного органу в якому працює державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, зобов’язаний забезпечити роботу комісії з проведення службового розслідування (надавати за вимогою членів комісії інформацію та копії документів, за необхідності та за можливості надати належне приміщення, необхідну техніку та витратні матеріали до неї, засоби зв’язку, транспортні засоби).

17.     У разі продовження строку проведення службового розслідування, члени комісії з проведення службового розслідування, зобов’язані пред’явити керівнику державного органу, в якому проводиться службове розслідування, доручення та наказ про продовження строку проведення такого службового розслідування.

18.     Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання посадових обов’язків на час проведення службового розслідування із збереженням середньої заробітної плати у порядку, визначеному статтею 72 Закону.

19.     Члени комісії з проведення службового розслідування, мають право:

одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин, які стали підставою для проведення службового розслідування;

одержувати у підрозділах державного органу чи за вимогою членів комісії в інших органах необхідні документи для огляду та їх копії;

одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування;

вести протокол засідання комісії з проведення службового розслідування;

використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень.

20.     Члени комісії з проведення службового розслідування зобов’язані:

дотримуватись положень Конституції та законів України, інших актів законодавства, принципів законності, всебічності, об’єктивності, достовірності та доказовості висновків службового розслідування;

повідомити державному службовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, про його права і обов’язки до початку проведення службового розслідування;

не втручатись у діяльність державного органу, в якому проводиться службове розслідування;

не розголошувати відомості про перебіг службового розслідування та його висновки, а також інформацію з обмеженим доступом, яка стала їм відома під час проведення службового розслідування;

долучати до матеріалів службового розслідування документи та/або їх копії, отримані під час службового розслідування;

надати для ознайомлення державному службовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, висновок службового розслідування, а на його вимогу – матеріали службового розслідування;

у разі незгоди державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, з висновком службового розслідування, запропонувати йому подати до нього письмові зауваження.

21.     Члени комісії з проведення службового розслідування у разі виникнення в них реального чи потенційного конфлікту інтересів зобов’язані негайно письмово повідомити про це голову комісії з проведення службового розслідування або  керівника Уповноваженого органу.

Голова комісії з проведення службового розслідування або керівник Уповноваженого органу, за результатами розгляду отриманого повідомлення про наявність у члена комісії з проведення службового розслідування конфлікту інтересів або з власної ініціативи забезпечує вжиття передбачених Законом України «Про запобігання корупції» заходів для запобігання та врегулювання конфлікту такого члена комісії.

22.     Члени комісії з проведення службового розслідування, несуть персональну відповідальність за повноту і об’єктивність його висновків та за розголошення інформації яка стала їм відома під час проведення службового розслідування.

23.     Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

ознайомитись з наказом про проведення стосовно нього службового розслідування до початку проведення службового розслідування;

надавати пояснення (в тому числі письмові), а також відповідні документи та матеріали і їх копії щодо обставин, які досліджуються;

порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів службового розслідування документів, одержання додаткових пояснень від осіб, яким відомі обставини, пов’язані із цим службовим розслідуванням;

бути присутнім під час виконання відповідних заходів;

подавати в установленому порядку скарги на дії членів комісії з проведення службового розслідування;

звертатись з обґрунтованим письмовим клопотанням до голови комісії або керівника Уповноваженого органу про відвід зі складу комісії осіб, які особисто заінтересовані у результатах такого розслідування;

ознайомлюватись з матеріалами службового розслідування;

надавати зауваження під час проведення службового розслідування та до висновку службового розслідування;

не давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї або близьких осіб, яких визначено законом;

користуватись послугами адвоката або інших фахівців у галузі права.

24.     За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування.

У висновку службового розслідування зазначаються:

посада, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження, освіта, стаж державної служби державного службовця, стосовно якого проводилось службове розслідування;

факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування;

обставини і причини вчинення правопорушень з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;

заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, подані під час проведення службового розслідування, обґрунтована інформація про їх задоволення чи відхилення;

заяви, клопотання, пояснення та зауваження осіб, які були опитані під час проведення службового розслідування;

обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність державного службовця, стосовно якого проводилось службове розслідування;

наявність або відсутність у діях державного службовця, стосовно якого проводилось службове розслідування дисциплінарного проступку та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності;

причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку;

обґрунтовані пропозиції щодо усунення причин, умов та наслідків вчинення державним службовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування дисциплінарного проступку та щодо притягнення його, у разі необхідності, до відповідальності згідно із законом.

25.     Висновок службового розслідування підписується членами комісії з проведення службового розслідування та надається для ознайомлення державному службовцю, стосовно якого проведено службове розслідування.

Члени комісії з проведення службового розслідування, мають право викласти свою окрему думку щодо питань, пов’язаних із проведенням службового розслідування, яка додається до висновку службового розслідування та є його невід’ємною частиною.

Про дату і місце ознайомлення з висновком службового розслідування державний службовець, стосовно якого проведено службове розслідування, повинен бути письмово повідомлений не пізніше ніж за один робочий день до такого ознайомлення.

Ознайомлення державного службовця, стосовно якого проведено службове розслідування з висновком службового розслідування, здійснюється протягом одного робочого дня у присутності не менше двох третин складу членів комісії з проведення службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проведено службове розслідування підписує висновок службового розслідування, а у разі його відмови від підписання члени комісії з проведення службового розслідування складають відповідний акт, який додається до висновкуслужбового розслідування та є його невід’ємною частиною.

Під час ознайомлення з висновком службового розслідування державний службовець може висловити до нього свої письмові зауваження, які додаються до висновку службового розслідування та є його невід’ємною частиною.

У разі коли під час ознайомлення з висновком службового розслідування до нього не висловлені зауваження або державний службовець, стосовно якого проведено службове розслідування, не прибув у визначений для ознайомлення час без поважних причин та не повідомив про причини своєї відсутності, висновок службового розслідування вважається таким, що не має зауважень, про що члени комісії з проведення службового розслідування складають відповідний акт, який додається до висновку службового розслідування та є його невід’ємною частиною.

У разі неможливості державного службовця, стосовно якого проведено службове розслідування, ознайомитись із висновком службового розслідування у зв’язку з поважними причинами (хвороба, відрядження, відпустка тощо), він має право ознайомитись з висновкомслужбового розслідування після припинення дії обставин, які перешкоджали ознайомленню.

26.     Копія висновку службового розслідування надсилається суб’єкту призначення державного службовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, та державному службовцю, який подав скаргу, а також державному службовцю, стосовно якого проводилось службове розслідування, за його вимогою.

27.     Висновок службового розслідування з відповідними документами зберігається в Уповноваженого органу відповідно до правил діловодства.

28.     У разі виявлення за результатами службового розслідування ознак злочину або адміністративного правопорушення Уповноважений орган повідомляє відповідні правоохоронні органи в установленому порядку.

______________________