Методичні рекомендації
щодо формування кадрового резерву для державної служби
Вступ
Розбудова інституту державної служби набула системного характеру після прийняття Указу Президента України “Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій” від 10 листопада 1995 року №1035. Комплектування органів виконавчої влади всіх рівнів висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити економічний і соціальний розвиток держави, набуло першочергового значення.
В основу кадрового забезпечення мають бути покладені принципи демократичного добору, просування по службі за діловими якостями, постійного навчання державних службовців, заохочення їх до службової кар'єри, систематичного оновлення кадрів та здійснення контролю за їх діяльністю.
Інтелектуальний потенціал України - надійне джерело кадрового забезпечення державної служби. Важливою частиною цього потенціалу є державні службовці, а також фахівці підприємств, установ і організацій, які мають досвід організаційної роботи та набули відповідних знань під час навчання.
Передумовою кадрового забезпечення державної служби є створення резерву заміщення посад державних службовців усіх категорій для просування їх по службі, цілеспрямована робота з кадровим резервом.
Розділ 1. Нормативно-законодавча база щодо формування кадрового резерву для державної служби
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 28 лютого 2001 р. № 199
Київ
Про затвердження Положення про формування
кадрового резерву для державної служби
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Положення про формування кадрового резерву для державної служби (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від28 лютого 2001 р. № 199
ПОЛОЖЕННЯ
про формування кадрового резерву для державної служби
1. Кадровий резерв для державної служби (далі – кадровий резерв) створюється для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі.
Формування кадрового резерву повинне забезпечити добір працівників, які:
(Абзац третій пункту 1 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1431 (1431-2003-п) від 10.09.2003) мають професійні навички, що грунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень.
2. Кадровий резерв формується з:
народних депутатів України; (Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 375 (1375-2006-п) від 28.09.2006)
керівників і спеціалістів підприємств, установ, організацій;
працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
державних службовців, які підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або за результатами атестації рекомендовані для роботи на більш високих посадах;
осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового резерву;
випускників вищих навчальних закладів, у тому числі тих, що зараховані на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління.
2.1. Кадровий резерв на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України, формується на конкурсних засадах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. {Положення доповнено пунктом 2-1 згідно з Постановою КМ № 1032 ( 1032-2006-п ) від 26.07.2006)
3. До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, володіють навичками роботи на комп'ютері, мають організаторські здібності, необхідні для виконання посадових обов'язків. (Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 1431 (1431-2003-п ) від 10.09.2003)
Під час формування кадрового резерву забезпечується пропорційно-збалансоване представництво кандидатур кожної статі з урахуванням складу працюючих у відповідних сферах управління.
Зарахування працівника до кадрового резерву проводиться за його згодою. Про зарахування до кадрового резерву повідомляється керівництво за місцем роботи зарахованого працівника.
4. На кожну посаду державного службовця кадровий резерв формується з такого розрахунку: на посаду керівника - не менше двох осіб, на посади спеціалістів складаються списки осіб, зарахованих до кадрового резерву, з урахуванням фактичної потреби.
Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, переглядається щороку в грудні. У разі необхідності до списку протягом року можуть бути внесені зміни у порядку, встановленому для зарахування до кадрового резерву. Зразок списку осіб, зарахованих до кадрового резерву, додається.
5. Зарахування до кадрового резерву затверджується наказом чи розпорядженням керівника державного органу за погодженням з іншими органами, якщо для призначення на посади, на які формується кадровий резерв, передбачається погодження кандидатур з цими органами.
Пропозиції щодо резерву на посади, призначення на які здійснюється органами вищого рівня (крім першої – третьої категорій, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України), розглядаються спеціальними комісіями, утвореними при цих органах. Очолює комісію керівник органу або його перший заступник. Склад комісії затверджується рішенням відповідного органу. (Абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1031 (1031-2004-п) від 10.08.2004)
(Пункт 5-1 виключено на підставі Постанови КМ № 1032 (1032-2006-п) від 26.07.2006)
6. Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації вносять до 1 березня кожного року Головдержслужбі пропозиції щодо кандидатур для зарахування до кадрового резерву на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснює Президент України та Кабінет Міністрів України, для їх узагальнення та подання відповідно Національній раді з питань державного управління та місцевого самоврядування, Секретаріатові Кабінету Міністрів України.
Народні депутати України, яким після закінчення строку повноважень або дострокового їх припинення за особистою заявою про складення депутатських повноважень не надано попередню роботу (посаду) та які не можуть самостійно працевлаштуватись, зараховуються до кадрового резерву на посади державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України, за пропозиціями, що подаються Головдержслужбі до 1 листопада кожного року Апаратом Верховної Ради України. (Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1375 (1375-2006-п) від 28.09.2006)
Списки кандидатур, які пропонується зарахувати до кадрового резерву на посади, призначення на які здійснює Президент України, Національна рада подає на розгляд Президента України.
Списки кандидатур, які пропонується зарахувати до кадрового резерву на посади, призначення на які здійснює Кабінет Міністрів України, Секретаріат подає на розгляд Кабінету Міністрів України.
Протягом року до списків осіб, включених до кадрового резерву на посади, зазначені в цьому пункті, можуть вноситися зміни. (Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 1031 ( 1031-2004-п ) від 10.08.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 553 ( 553-2005-п ) від 12.07.2005; в редакції Постанови КМ № 1032 ( 1032-2006-п ) від 26.07.2006 )
7. Після зарахування до кадрового резерву на посади, робота на яких передбачає доступ до державної таємниці, розглядається питання щодо оформлення в установленому порядку допуску до державної таємниці особам, які його не мають.
8. З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із затвердженими керівниками державних органів чи їхніх структурних підрозділів особистими річними планами, де передбачається:
вивчення і аналіз виконання законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України;
систематичне навчання шляхом самоосвіти;
періодичне навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (у тому числі зарубіжних);
участь у роботі семінарів, нарад, конференцій з проблем та питань діяльності державних органів і структурних підрозділів;
стажування терміном до двох місяців у державному органі, до кадрового резерву якого зараховано працівника;
виконання обов'язків державного службовця, на посаду якого зараховано працівника до кадрового резерву;
залучення до розгляду відповідних питань, проведення перевірок, службових розслідувань;
участь у підготовці проектів актів законодавства, інших нормативних документів.
9. Контроль за виконанням особистих річних планів осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади керівників державних органів, покладається на керівників органів вищого рівня, на інші посади - на керівників структурних підрозділів.
10. Методичне керівництво роботою з кадровим резервом, аналіз якісного складу кадрового резерву та моніторинг його використання здійснює Головдержслужба. (Пункт 10 в редакції Постанови КМ № 553 (553-2005-п) від 12.07.2005 )
11. Кадрові служби державних органів, на які поширюється дія Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ), формують кадровий резерв, систематично аналізують та узагальнюють практику його формування, вносять пропозиції керівництву щодо вдосконалення цієї роботи.
12. Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він має переважне право на її заміщення при проведенні конкурсу.
Просування по службі державного службовця, зарахованого до кадрового резерву, або такого, що пройшов стажування чи навчався в Національній академії державного управління при Президентові України, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу поза конкурсом. (Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 525 (525-2004-п) від 27.04.2004)
13. Керівник державного органу несе відповідальність за ефективну підготовку і використання кадрового резерву. У разі заміщення вакантної посади керівник державного органу в поданні про призначення кандидата на цю посаду повинен зазначити, протягом якого періоду він перебував у кадровому резерві, яким чином виявив себе, а якщо не перебував - подати обгрунтовані пояснення причини невикористання кадрового резерву.
14. Перебування працівника у кадровому резерві може припинитися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією керівника відповідного державного органу. Виключення із списків кадрового резерву оформляється наказом чи розпорядженням керівника.
Додаток
до Положення про формування кадрового
резерву для державної служби
СПИСОК
осіб, зарахованих до кадрового резерву на 200__ рік
для державної служби
______________________________________________
(найменування державного органу)
|
№ з/п |
Посада, на яку пропонується особа, із зазначенням назви підрозділу |
Прізвище, ім'я та по батькові |
Дата народження |
Освіта (коли і що закінчила особа), спеціальність, науковий ступінь, вчене звання |
Дата зарахування до резерву |
Посада, яку особа займає, місце роботи |
Стаж роботи на посаді |
Ранг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
______________________ __________ _________________________
(посада керівника) (підпис) (ініціали та прізвище)
"___" _____________ 200__ р.
МП
_______________
Примітка. Для посад, призначення на які здійснюється Президентом України або Кабінетом Міністрів України, в графі другій зазначається також напрям діяльності за розподілом обов'язків. ( Додаток в редакції Постанов КМ № 525 (525-2004-п) від 27.04.2004, № 1375 (1375-2006-п) від 28.09.2006)
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 лютого 2001 р. № 199
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що
втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 грудня 1994 р.№ 853 (853-94-п) "Про Положення про формування кадрового резерву для державної служби" (ЗП України, 1995 р., № 2, ст. 51).
2. Пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 р. № 533 (533-96-п) "Про Порядок прийому до вищих закладів освіти на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління" (ЗП України, 1996 р., № 12, ст. 335).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 1997 р. № 1333 (1333-97-п) "Про внесення змін і доповнень до Положення про формування кадрового резерву для державної служби" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 49, с. 43).
4. Пункт 2 Змін і доповнень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1998 р. № 299 (299-98-п) "Про удосконалення прийому, підготовки слухачів та використання випускників Української Академії державного управління при Президентові України" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 11, ст. 400).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 1999 р. № 2024 (2024-99-п) "Про внесення змін і доповнень до Положення про формування кадрового резерву для державної служби" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 44, ст. 2186).
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 20 вересня 1995 р. № 747
Київ
Про затвердження Положення про роботу
з кадрами в центральних і місцевих органах
державної виконавчої влади
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 2019 ( 2019-2003-п ) від 26.12.2003 № 665 ( 665-2005-п ) від 01.08.2005 )
На виконання Указу Президента України від 19 травня 1995 р. № 381 ( 381/95 ) "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади, що додається.
Це Положення може застосовуватися також в інших організаціях, де працюють державні службовці.
Прем'єр-міністр України Є.МАРЧУК
Міністр
Кабінету Міністрів України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 вересня 1995 р. № 747
ПОЛОЖЕННЯ
про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах
державної виконавчої влади
1. Робота з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади (далі - державні органи) проводиться з метою комплексного вирішення питань комплектування їх висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити радикальні суспільно-економічні перетворення і розбудову незалежної держави.
2. Забезпечення разом з іншими державними органами реалізації загальних напрямів державної кадрової політики та функціональне управління державною службою здійснюється Головдержслужбою відповідно до її повноважень.
3. Персональна відповідальність за стан роботи з кадрами покладається на керівників відповідних державних органів.
4. Для організації роботи з кадрами в апараті державних органів створюються структурні підрозділи (кадрова служба). У нечисленному апараті для виконання цієї роботи керівником державного органу призначається один з працівників.
5. У кожному державному органі розробляються річні і перспективні плани роботи з кадрами, в яких визначаються заходи щодо їх добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, заохочення і контролю за їхньою роботою, в установленому порядку ведеться облік кадрів.
З метою проведення аналізу стану роботи з кадрами можуть створюватися комісії, які періодично розглядають питання кадрових змін, організації роботи з кадровим резервом, вивчають професійну придатність окремих працівників відповідно до кваліфікаційних вимог.
6. Керівники державних органів забезпечують прийняття на державну службу шляхом конкурсного відбору або за іншою процедурою, передбаченою законодавством.
7. Кадрова служба та керівники інших структурних підрозділів апарату державних органів вивчають ділові якості осіб, які претендують на посади державних службовців, а також уточнюють відомості про відсутність обставин щодо передбачених законодавством обмежень для прийняття на державну службу.
Наявність зазначених обставин є підставою для відмови у прийнятті на посаду державного службовця.
8. З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посади державних службовців, може проводитися в установленому порядку стажування у відповідному державному органі.
9. При вирішенні питання прийняття на посаду державного службовця слід виходити з того, що статтею 23 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) встановлено граничний вік перебування на державній службі - 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.
10. Особи, які вперше зараховуються на посади державних службовців, повинні прийняти Присягу і підписати її текст, визначений у статті 17 Закону України "Про державну службу", про що робиться запис у трудовій книжці.
11. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до 6 місяців. У разі негативного результату випробування особа звільняється з посади державного службовця згідно із законодавством про працю.
12. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які зараховані до кадрового резерву, досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативу, постійно підвищують свій професійний рівень.
Без конкурсного відбору за рішенням керівника відповідного державного органу можуть бути переведені на більш високі посади державні службовці, які зараховані до кадрового резерву чи пройшли стажування, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
13. Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється державному службовцю, який успішно відпрацював на займаній посаді два роки, або достроково - за виконання особливо відповідальних завдань.
При призначенні державного службовця на більш високу посаду йому присвоюється ранг у межах категорії посади, яку він зайняв. У разі, коли державний службовець зайняв більш високу посаду у межах однієї категорії посад, йому може бути залишений попередній або присвоєний більш високий ранг (у межах цієї категорії посад) з урахуванням професійної кваліфікації та результатів роботи.
При переході державного службовця на посаду нижчої категорії, а також у разі залишення державної служби за ним зберігається присвоєний ранг.
Про присвоєння, зміну і позбавлення рангу робиться запис у трудовій книжці державного службовця.
14. У разі досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі керівник державного органу може звільнити його з державної служби або у разі потреби за погодженням з начальником Головдержслужби продовжити термін перебування його на державній службі, але не більш як на п'ять років.
У виняткових випадках після закінчення продовженого в установленому порядку п'ятирічного терміну державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників чи консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.
Державний службовець, термін перебування якого на державній службі продовжено, не може до кінця цього терміну бути звільнений за ініціативою керівника з мотивів досягнення граничного віку. У разі потреби за погодженням сторін він може бути переведений на нижчу посаду або на посаду радника чи консультанта.
15. Для зайняття посад державних службовців та просування по службі в державних органах створюється кадровий резерв. З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, керівники державних органів та їх структурних підрозділів проводять співбесіди, запрошують їх для участі в роботі нарад і семінарів, організують навчання, доручають їм вивчення і аналіз виконання актів законодавства, у тому числі на місцях, залучають до участі у підготовці проектів документів тощо. (Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 2019 ( 2019-2003-п) від 26.12.2003 )
16. Керівники державних органів зобов'язані створювати умови для навчання державних службовців у навчальних закладах, центрах підвищення кваліфікації, на семінарах та шляхом самоосвіти.
Державні службовці зобов'язані постійно підвищувати свою кваліфікацію. Позитивні результати навчання є однією з підстав для просування по службі. (Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 2019 ( 2019-2003-п ) від 26.12.2003 )
17. Укладення угод про навчання за кордоном державних службовців, а також запрошення іноземних радників міністерствами, Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями здійснюється згідно із законодавством. (Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 2019 ( 2019-2003-п ) від 26.12.2003, № 665 ( 665-2005-п ) від 01.08.2005 )
18. У державних органах розробляються і затверджуються регламент роботи та правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримання яких є обов'язковим для кожного працівника.
19. Керівники державних органів або за їх дорученням інші посадові особи затверджують в установленому порядку посадові інструкції, в яких на основі типових кваліфікаційних характеристик визначають конкретні обов'язки та права кожного працівника, і забезпечують контроль за дотриманням цих інструкцій.
20. Тривалість робочого часу і режим роботи державних службовців визначаються відповідно до законодавства та конкретизуються правилами внутрішнього розпорядку даного органу.
За розпорядженням керівника державного органу, в якому працює державний службовець, для виконання невідкладної і непередбаченої роботи він повинен з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні. Ця робота компенсується відповідно до законодавства про працю.
За рішенням керівника державного органу державні службовці можуть бути відкликані з відпустки. Не використана у поточному році відпустка або її частина надається не пізніше ніж у наступному році.
21. Структурні підрозділи апарату державних органів, які займаються питаннями роботи з кадрами, та керівники інших структурних підрозділів зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням державними службовцями передбачених законодавством вимог щодо обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби.
22. Прийняття на роботу до державних органів на посади, не віднесені до категорії державних службовців, та звільнення їх з роботи здійснюється відповідно до законодавства про працю.
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ПРИ
КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Н А К А З
№ 43 від 16.12.96 м.Київ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 20 грудня 1996 р.
за № 734/1750
Про затвердження Порядку інформування центральними і
місцевими органами виконавчої влади, іншими державними
органами про зміни облікових даних керівників,
спеціалістів та осіб, зарахованих до кадрового резерву
на ці посади
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами
Головного управління державної служби
№ 152 ( z1205-04 ) від 30.08.2004
№ 299 ( z1517-05 ) від 25.11.2005 )
Відповідно до Програми кадрового забезпечення державної служби, затвердженої Указом Президента України від 10.11.95 р. № 1035/95, та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої постановою Верховної Ради України від 15.10.96 р. № 412 (412/96-ВР), стосовно запровадження нової форми обліку державних службовців та створення єдиної державної комп'ютерної системи "Кадри" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Порядок інформування центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами про зміни облікових даних керівників, спеціалістів та осіб, зарахованих до кадрового резерву на ці посади (додається). (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби № 299 (z1517-05) від 25.11.2005)
2. Запровадити надання відомостей Головдержслужбі України та управлінням державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі органами виконавчої влади згідно з цим Порядком з 1 січня 1997
року. (Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби № 299 (z1517-05 ) від 25.11.2005)
3. Управлінню персоналу державних органів та органів місцевого самоврядування після державної реєстрації Порядку в Міністерстві юстиції України спільно з Управлінням справами (Яремчук І.М.) забезпечити розсилку документа державним органам, установам, організаціям, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям. (Пункт 3 в редакції Наказу Головного управління державної служби № 152 ( z1205-04 ) від 30.08.2004)
4. Скасувати лист Головдержслужби від 05.11.96 р. № 31/5299 та Порядок надання відомостей щодо кадрових змін керівного складу (I-III категорії посад) міністерствами, іншими органами виконавчої влади.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Начальника Головдержслужби України Сороко В.М. (Пункт 5 в редакції Наказу Головного управління державної служби № 299 ( z1517-05 ) від 25.11.2005 )
Начальник Головдержслужби Г.Леліков
Затверджено
наказом Головдержслужби від
16 грудня 1996 року № 43
Порядок
інформування центральними і місцевими органами виконавчої
влади, іншими державними органами про зміни облікових даних
керівників, спеціалістів та осіб, зарахованих до
кадрового резерву на ці посади*
* Далі – Порядок (Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного
управління державної служби № 299 (z1517-05 ) від 25.11.2005)
1. Цей Порядок розроблено відповідно до Програми кадрового забезпечення державної служби, затвердженої Указом Президента України від 10.11.95 р. № 1035/95, Типового положення про управління державної служби Головного управління державної служби в Автономній Республіці Крим, області, мм. Києві та Севастополі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 842 ( 842-2004-п ) та на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України ( 412/96-ВР ) щодо реалізації єдиної державної комп'ютерної системи "Кадри" з метою створення постійного ведення і оновлення комп'ютерного банку даних та забезпечення формування якісного складу державних службовців. ( Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби № 299 ( z1517-05 ) від 25.11.2005 )
2. Центральні і місцеві органи виконавчої влади інформують Головне управління державної служби України про призначення державних службовців на посади I-III категорій, включаючи тих, що призначені на зазначені посади в територіальних органах, у райдержадміністраціях з наданням облікових даних, передбачених формою первинного обліку № П-2ДС "Особова картка", затвердженою наказом Міністерства статистики України від 26.12.95 № 343 ( z0484-95 ), а також про формування кадрового резерву на ці посади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 199 ( 199-2001-п ) "Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби".
Центральні органи виконавчої влади, їх територіальні підрозділи, місцеві органи виконавчої влади інформують територіальні органи Головного управління державної служби відповідно до територіального розміщення про призначення державних службовців на посади IV-VII категорій з наданням облікових даних, передбачених формою первинного обліку № П-2ДС "Особова картка" ( z0484-95 ).
Відповідно до цього Порядку подається інформація щодо державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, правове становище яких регулюється Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ), якщо інше не передбачено законодавством України.
Інформація щодо посад державних службовців I-III категорій подається на паперових носіях та в електронному вигляді, щодо посад IV-VII категорій - в електронному вигляді, сформованому засобами підсистеми обліку державних службовців (система "Картка") єдиної державної комп'ютерної системи "Кадри", відповідно до отриманої в Головдержслужбі України версії програмного забезпечення. У разі, якщо облік державних службовців у відповідному органі ведеться за допомогою автоматизованої системи, іншої, ніж система "Картка", дані про державних службовців подаються до Головдержслужби України чи її територіальних органів в електронному вигляді у форматі, опис якого отримано в Головдержслужбі України.
(Пункт 2 в редакції Наказу Головного управління державної служби № 299 (z1517-05) від 25.11.2005)
3. Визначаються такі форми інформації:
3.1. Про прийняття (призначення) на посаду
На особу, яка призначена (обрана) на посаду керівного працівника, особова картка П-2ДС та додаток № 1 до неї (автобіографія, робота у минулому) подаються до Головдержслужби України чи її територіальних органів у місячний термін з дня виходу документа про призначення (вибори) з обов'язковим заповненням пункту 13 розділу III (підстави призначення - Указ, Розпорядження Президента України, розпорядження (наказ) керівника органу про фактичне призначення). ( Підпункт 3.1 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби № 299 (z1517-05) від 25.11.2005)
(Підпункт 3.2 пункту 3 виключено на підставі Наказу Головного управління державної служби № 299 (z1517-05) від 25.11.2005)
3.2. Про звільнення з посади
У разі звільнення керівного працівника з посади копія документа про звільнення (Указу, Розпорядження Президента України, розпорядження (наказ) керівника органу про фактичне звільнення) подається до Головдержслужби України чи її територіальних органів у тижневий строк з дня фактичного припинення трудових відносин. (Абзац другий підпункту 3.2 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби № 299 (z1517-05) від 25.11.2005)
3.3. Про зарахування до кадрового резерву
Державні органи, передбачені п.2 цього Порядку, крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного Суду України, Генеральної прокуратури України, Міністерства оборони України, МВС України, СБУ України щорічно до 15 лютого подають Головдержслужбі списки осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади керівників цих органів за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 199 (199-2001-п) "Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби", та особові картки № П-2ДС на державних службовців, включених до цих списків. На інших осіб (не державних службовців), зарахованих до кадрового резерву, подається особовий листок по обліку кадрів. ( Абзац другий підпункту 3.3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби № 299 (z1517-05) від 25.11.2005)
Не подається особова картка № П-2ДС на зарахованих до кадрового резерву осіб, які працюють на посадах державних службовців I-III категорій та їх картки раніше подані до Головдержслужби України. ( Абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби № 299 (z1517-05 ) від 25.11.2005 )
Якщо протягом року будуть внесені зміни до списків осіб, зарахованих до кадрового резерву, про внесення цих змін Головдержслужбі подається інформація у місячний термін.
Розділ 2. Методичні рекомендації щодо роботи з кадровим резервом
До кадрового резерву повинні зараховуватися професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, проявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи, успіхи в навчанні. З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, керівники державних органів та їх структурних підрозділів повинні проводити роботу згідно з річними планами.
При роботі з кадровим резервом важливо звернути увагу на основні недоліки, щоб уникнути їх появи:
не дієвий кадровий резерв. До основних причин недієвості кадрового резерву можна віднести формальний підхід при формуванні кадрового резерву на керівні посади, не ведеться робота з резервістами протягом поточного року.
неналежне оформлення матеріалів, щодо роботи з кадровим резервом. Вам відомо, який перелік документів повинен складатися на кожного резервіста. В більшості випадків відсутні біографічні довідки, індивідуальні плани роботи на рік, в особових справах резервістів відсутні витяги зі списку кадрового резерву;
не проводиться методична робота щодо навчання і стажування на керівних посадах працівників, зарахованих до кадрового резерву, для набуття ними практичного досвіду, необхідного для заняття цих посад.
При роботі з кадровим резервом пропонуємо для застосовування певні етапи підготовки:
а) діагностичний (висунення в резерв) - вивчення професійних і ділових якостей претендентів на посаду за допомогою методів спостереження, експертної оцінки. Етап завершується розробленням індивідуальної програми підготовки для кожного члена кадрового резерву. На цьому етапі рекомендується, насамперед проаналізувати кадровий потенціал тих посад на які буде формуватися кадровий резерв (освіта, вік, стаж роботи на посаді), якщо на посаді особа передпенсійного віку, то кадровий резерв повинен формуватися з осіб які вже мають професійні і ділові якості для зайняття керівної посади. В іншому випадку в резерв зараховуються молоді перспективні працівники, а також випускники НАДУ. На цьому етапі формується пакет документів для кожного резервіста: Письмова згода на зарахування до кадрового резерву /Додаток 1/, Біографічна довідка (на тих з них, які уперше пропонуються для зарахування до кадрового резерву на зазначену посаду) /Додаток 2/, Картка особи, яка зарахована до кадрового резерву для державної служби /Додаток 3/;
б) навчання і підготовка резерву на нарадах, семінарах. Протягом цього етапу особи повинні вивчати досвід роботи керівника, на посаду, якого вони перебувають у резерві. Бажано, щоб план роботи резервістів складав працівник /Додаток 4/, який перебуває на цій посаді. І саме він, повинен відповідати за підготовку кадрового резерву на його посаду. Робота, яка проводиться з резервістом протягом року повинна висвітлюватися в Картці особи і в кінці року підвести підсумки цієї роботи: «Продовжити перебування особи в кадровому резерві» чи «Припинити перебування особи в кадровому резерві»;
в) періодична підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах. Особи, зараховані до кадрового резерву, повинні отримувати знання у сфері загальної теорії і практики управління, вивчати нові практичні методи управлінської діяльності;
г) підготовка кадрового резерву в державних органах без відриву від основної роботи. Серед заходів такої підготовки: залучення працівників до підготовки документів, вивчення та аналіз механізму запровадження законодавчих актів у діяльності окремих підрозділів;
д) тимчасове заміщення посади, на яку претендує особа, зарахована до кадрового резерву, наприклад на час щорічної відпустки основного працівника. Це дасть можливість реально оцінити осіб, які перебувають в кадровому резерві;
е) обов’язково наприкінці року повинен бути проведений всебічний аналіз дієвості /Додаток 5/ і якості /Додаток 6/ кадрового резерву, зроблені відповідні висновки. Кадровий резерв на основі аналізу переглядається, вносяться корективи і зміни для його покращання. Кадровий резерв на наступний рік і списки осіб виключених з резерву затверджуються наказом.
Також звертаємо увагу, що одним із важливих чинників формування дійового кадрового резерву є ротація кадрів - горизонтальне та вертикальне переміщення державних службовців на посадах у структурних підрозділах, у яких вони працюють, та інших органах (у тому числі різного територіального розташування) з метою набуття ними нових знань, умінь, професійних навичок, необхідних для кар'єрного просування.
З метою забезпечення органів державної влади висококваліфікованими кадрами, набуття ними практичного досвіду необхідно відстежувати і пропонувати переміщення молодих, перспективних працівників на більш високі посади, запровадити їх ротацію для проходження різних ієрархічних рівнів. Таке просування по службі може бути горизонтальним переміщенням по відділах і секторах; направленням на навчання й стажування; розробкою і реалізацією плану професійного й посадового росту службовця. Воно розширює світогляд, підвищує управлінську кваліфікацію працівників, .запобігає кадровому застою та консерватизму, дозволяє краще вивчати кадри та готувати їх до заміщення посад керівників органів державної влади. Ротація кадрів є також ефективним засобом попередження корупційних діянь та запобігання їм, особливо на посадах з підвищеним ризиком корупції.
Додаток 1.
С П И С О К
осіб, що дали згоду на зарахування їх до кадрового резерву на _____ рік для державної служби на посади державних службовців
______________________________
(найменування державного органу)
|
№ з/п |
Посада, на яку формується резерв |
Прізвище, ім'я та по батькові особи, яка пропонується до кадрового резерву |
Підпис, дата |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
|
|
Начальнику управління
(прізвище, ініціали)
головного спеціаліста
управління____________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
Даю згоду на зарахування мене до кадрового резерву на посаду _______________________________________________________.
(найменування посади, підрозділу, державного органу)
Дата Підпис
Додаток 2.
КАРТКА
особи, яка зарахована до кадрового резерву для державної служби
___________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
Місце роботи, посада_________________________________________________
Дата народження____________________________________________________
Освіта (коли і що закінчив, спеціальність) ______________________________
___________________________________________________________________
На яку посаду зараховано до кадрового резерву__________________________
___________________________________________________________________
(назва посади, підрозділ)
Дата зарахування____________________________________________________
Відповідальний за роботу з занесеним до кадрового резерву_______________
___________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
|
Дата |
Короткий зміст проведеної роботи |
Висновки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 3.
«ЗАТВЕРДЖУЮ” Начальник управління
________________П.І.Б.
“___” __________200__р.
ОСОБИСТИЙ РІЧНИЙ ПЛАН
Іванова Івана Івановича
зарахованого до кадрового резерву на ______ рік на посаду ______________________________________________
(найменування посади, підрозділу, державного органу)
|
№
з/п
|
Робота , яка планується |
Термін виконання |
|
Теоретичні завдання |
|
1. |
Ознайомлення з Положенням Управління. |
протягом року |
|
2. |
Вивчення Законів України “Про державну службу”, “Про боротьбу з корупцію”, “Про службу в органах місцевого самоврядування” для подальшого використання в роботі. |
протягом року |
|
3. |
Ознайомлення з функціональні обов’язками спеціаліста. |
I квартал |
|
4. |
Ознайомлення з формами та методами роботи з засобами масової інформації. |
протягом року |
|
Практичні завдання |
|
5. |
Вивчення і безпосередня участь в організації проведення методично-консультативних семінарів щодо впровадження на ПОУ. |
протягом року |
|
6. |
Участь в проведенні роботи пов’язаної з підвищенням рівня правових знань працівників Управління. |
І квартал |
|
7. |
Ознайомлення з процедурою здійснення методичного керівництва за проведенням конкурсного відбору державних службовців в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування. |
ІІІ-IV квартал |
__________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, зарахованої до кадрового резерву
Додаток 4.
Інформація про дієвість кадрового резерву,
сформованого на _____рік
___________________________________________
|
Категорії посад* |
Всього за штатним розписом |
Всього призначено на посади протягом року |
Призначено на посади протягом року з резерву |
|
у тому числі |
|
з державної служби |
з недержавної служби (при проходженні конкурсу були зараховані до кадрового резерву) |
|
призначені на рівнозначну посаду |
призначені на нижчу посаду |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
Всього: |
|
|
|
|
|
* Зазначити категорії посад, які є в Вашій установі.
Висновки
Сьогодні стає все більш очевидним, що побудова демократичної держави неможлива без створення адекватної системи органів державної влади і місцевого самоврядування. Знання чиновниками сучасної науки управління - це все ще велика рідкість... державний апарат повинен бути ефективним, компактним і таким, що працює".
Формування професійно підготовленого апарату, що динамічно розвивається, є одним з головних чинників зміцнення державності, дієвим інструментом ефективної реалізації завдань і функцій органів влади і управління. Управління персоналом в цих умовах є не самоціллю, а засобом підвищення рівня організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування. Результатом ефективного управління персоналом буде формування особи фахівця, що володіє високою кваліфікацією, стійкими морально-етичними і етичними якостями, відповідальністю, що дозволить апарату стати високоорганізованим і дієздатним єдиним організмом.
Система управління персоналом має бути по чотирьох основних напрямах:
- розробка нормативної бази по питаннях кадрової роботи;
- формування кадрового резерву, організація комплексної роботи його підготовки;
- мотивація ефективної роботи персоналу, підвищення його професіоналізму;
- планування кар'єрного зростання персоналу.
Тому є доцільним і важливим формування і підготовка реального і ефективного кадрового резерву. Сьогодення свідчить, що резерв кадрів складається і переглядається щорічно практично у всіх органах державної влади і місцевого самоврядування. Проте, потрібно сказати, що при нових призначеннях нерідко про нього просто не згадують.
Зміна підходів до ретельного відбору, формування і підготовки резерву кадрів, підвищить його дієвість. Потрібно серйозно зайнятися і комплексною підготовкою до призначення на посаду із застосуванням наукових підходів і сучасних кадрових технологій. Необхідно знайти механізми поповнення складу резерву кадрів на державні посади за рахунок високопрофесійних керівників і фахівців, що працюють в комерційних структурах, але готових перейти в систему державної влади або місцевого самоврядування. А така категорія професіоналів є.
Список використаної літератури:
1. Закон України “Про державну службу”.
2. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження типового Положення про кадрову службу органу виконавчої влади ” від 02.08.1996р. № 912 // www.rada.gov.ua
3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про формування кадрового резерву для державної служби” від 28 лютого 2001р. №199 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 9.
4. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади» від 20 вересня 1995 р. № 747 // www.rada.gov.ua
5. Наказ Головного управління державної служби України від 16 грудня 1996 р. № 43 «Про затвердження Порядку інформування центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами про зміни облікових даних керівників, спеціалістів та осіб, зарахованих до кадрового резерву на ці посади» // www.rada.gov.ua
6. www. guds.gov.ua – Офіційний сайт Головного управління державної служби України.
7. www. rada.gov.ua – Офіційний сайт Верховної Ради України.
Пошук
Вгору
RSS-новини
