Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 р. по 1 серпня 1975 р. за участю 33-х європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів в Гельсінкі Заключного акту, який став довгостроковою програмою дій з будівництва єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.

Згідно з Гельсінкським Заключним актом до основних напрямів діяльності Організації відносяться наступні:- питання, що стосуються безпеки в Європі;- співробітництво в галузі економіки, науки, технологій та довкілля;- співробітництво в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).

Важливими віхами розвитку Гельсінкського процесу стали засідання держав-учасниць у Белграді (1977-78 рр.), Мадриді (1980-83 рр.), Відні (1986-89 рр.).

Етапного значення набули зустрічі держав-учасниць ОБСЄ на найвищому рівні в Парижі (1990 р.), Гельсінкі (1992 р.), Будапешті (1994 р.), Лісабоні (1996 р.) та Стамбулі (1999 р.). У результаті поступової інституціалізації і прийняття рішень про створення посади Генерального секретаря (1993 р.) та Постійної Ради (до 1994 р. - Постійний комітет) НБСЄ набула рис міжнародної регіональної організації.

У відповідності з рішенням Будапештського самміту з 1 січня 1995 р. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі змінила свою назву на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Сьогодні учасницями ОБСЄ є 56 країн. Регіон відповідальності Організації охоплює Європу, Далекий Схід, Центральну Азію та Північну Америку. Крім того, з ОБСЄ підтримують зв´язки різного рівня та інтенсивності низка держав інших регіонів. Це Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Марокко, Туніс (так звані середземноморські партнери), Афганістан, Республіка Корея, Монголія, Таїланд і Японія (азійські партнери).

Основні інститути ОБСЄ:

Зустрічі на найвищому рівні (cаміти) є представницькими форумами за участю глав держав та урядів країн-учасниць, які проводяться, як правило, раз на два - три роки для обговорення стану справ у галузі забезпечення стабільності та безпеки в регіоні ОБСЄ, прийняття відповідних рішень, окреслення головних напрямів діяльності Організації у коротко- та довготривалій перспективі. Останній самміт ОБСЄ відбувся у листопаді 1999 року в Стамбулі.

Рада міністрів (РМ) ОБСЄ, в засіданнях якої беруть участь міністри закордонних справ держав-учасниць, є центральним директивним та керівним органом ОБСЄ. Останнє 14-е засідання РМ ОБСЄ відбулося 4-5 грудня 2006 р. у Брюсселі (Бельгія).

ПостійнаРада (ПР) ОБСЄ - постійно діючий орган, у рамках якого на рівні постійних представників держав-учасниць проводяться політичні консультації, приймаються рішення з усіх питань поточної діяльності ОБСЄ. Пленарні засідання ПР ОБСЄ відбуваються щочетверга у Відні.

Парламентська асамблея (ПА) ОБСЄ - створена в квітні 1991 р.; пленарні засідання проводяться двічі на рік за підтримки Секретаріату ПА, який розташовано в Копенгагені. Діючий Голова ОБСЄ підтримує контакт з ПА на постійній основі, інформує її учасників про роботу Організації. Головою Парламентської асамблеї у липні 2006 року терміном на один рік обрано Йорана Леннмаркера (Швеція). Літня сесія ПА ОБСЄ 2007 року відбудеться у Києві 5-9 липня ц.р.

Секретаріат ОБСЄ, роботою якого керує Генеральний секретар ОБСЄ (з 21 червня 2005 р. цю посаду обіймає Марк Перрін де Брішамбо, Франція), здійснює керівництво роботою місій та центрів Організації, що розгорнуті у державах-учасницях, обслуговує діяльність інших керівних органів ОБСЄ, забезпечує проведення різноманітних конференцій, займається адміністративно-бюджетними питаннями, кадровою політикою, відповідає за зв´язок з міжнародними організаціями, пресою тощо. Секретаріат розташовано у Відні (Австрія), з допоміжним офісом у Празі (Чехія).

З метою підвищення ефективності роботи Секретаріату ОБСЄ та інших інституцій Організації в економічному та екологічному вимірах з січня 1998 року в Секретаріаті запроваджено посаду Координатора діяльності ОБСЄ в сферах економіки та довкілля, на яку влітку 2005 року було призначено Б.Сноу, Бельгія.

У складі Секретаріату та інститутів ОБСЄ працюють 5 представників України.

Діючий голова ОБСЄ є головною політичною фігурою в ОБСЄ. Він відповідає за координацію та консультації з питань поточної політичної діяльності Організації. Зараз посаду Діючого голови ОБСЄ обіймає Міністр закордонних справ Іспанії Мігель Анхель Моратінос (термін закінчення повноважень 31 грудня 2007 року).

У своїй роботі Діючий голова спирається на допомогу:
- попереднього і наступного голів, які діють спільно в якості Трійки (сьогодні це Бельгія, Іспанія, Фінляндія);
- спеціальних груп, які призначаються безпосередньо Діючим головою;
- особистих представників, які також призначаються Діючим головою, з наданням конкретного мандату та завдань у різних сферах компетенції ОБСЄ.

Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) сприяє проведенню демократичних виборів у державах-учасницях, включаючи спрямування спостережних місій, а також надає практичну допомогу в утвердженні демократичних інститутів та прав людини, зміцнення засад громадянського суспільства та верховенства права. Офіс БДІПЛ розташовано у Варшаві. З лютого 2003 р. посаду Директора БДІПЛ ОБСЄ обіймає представник Австрії Крістіан Штрохаль.

Верховнийкомісар у справах національних меншин (ВКНМ) забезпечує раннє запобігання конфліктам, пов´язаним з проблемами національних меншин. Секретаріат ВКНМ розташовано у Гаазі. Рішенням Ради міністрів ОБСЄ (Відень, 27-28 листопада 2000 р.) на посаду ВКНМ було затверджено представника Швеції Рольфа Екеуса (призначення поновлено 1.07.2004 р. терміном на 3 роки).

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ сприяє виконанню країнами-учасницями своїх зобов´язань у галузі свободи засобів масової інформації, яка є критично важливою для забезпечення нормального функціонування відкритого демократичного суспільства, а також системи підзвітності урядів своїм громадянам. Цей інститут ОБСЄ було створено наприкінці 1997 року. З 10 березня 2004 року посаду Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ обіймає Міклош Харашті (Угорщина).

Місії ОБСЄ функціонують як різного роду "польові" структури ОБСЄ в Південно-Східній Європі: Присутність ОБСЄ в Албанії, місії ОБСЄ в Боснії і Герцеговині, Македонії, Хорватії, Сербії, Косово (Сербія); у Східній Європі: офіс ОБСЄ в Мінську, місія ОБСЄ в Молдові, Координатор проектів ОБСЄ в Україні; на Південному Кавказі: місія ОБСЄ в Грузії, офіси ОБСЄ в Єревані та Баку, Особистий представник Діючого голови ОБСЄ з конфлікту, з яким має справу Мінська конференція (Нагірний Карабах); у Центральній Азії: місія ОБСЄ в Таджикистані, центри ОБСЄ в Алмати, Ашхабаді, Бішкеку, Ташкенті.

Ці інститути слугують важливим інструментом у справі запобігання конфліктам та врегулювання криз на місцях.

На сьогодні у польових операціях ОБСЄ працюють 10 представників України. При цьому Україна представлена в усіх регіонах розміщення польових операцій ОБСЄ, за винятком Східної Європи.

З 1 червня 1999 р. у Києві діє офіс Координатора проектів ОБСЄ в Україні, створений замість Місії ОБСЄ, яка припинила своє існування. Закриття Місії ОБСЄ в Україні стало першим в історії Організації випадком завершення роботи її "польової структури" у зв´язку з успішним виконанням свого мандату.

Економічний та екологічний форум є щорічнім заходом, який проводиться з метою надання політичного імпульсу діалогу з питань переходу до ринкових економік, висунення пропозицій щодо практичних заходів, спрямованих на їх розвиток, та розбудову економічної співпраці між державами-учасницями. Останній Економічний форум відбувся у травні 2006 р. у Празі і був присвячений, за ініціативою Бельгійського головування, обговоренню проблем транспорту. Темою цьогорічного Форуму ОБСЄ з питань економіки та довкілля стане проблематика деградації землі.

Форум зі співробітництва у галузі безпеки (ФСБ) проводить свою роботу на постійній основі у Відні. Він складається з представників делегацій держав-учасниць ОБСЄ, займається обговоренням питань контролю за озброєнням, роззброєнням, зміцненням заходів довіри та безпеки.