На
початку нового 2010 року виповнюється п’ятирічний ювілей з дня заснування
Управління державної служби Головного управління державної служби України в
Донецькій області, яке було створено 1 січня 2005 року, а фактично почало
функціонувати з 30 березня.
Про
основні завдання та перспективи роботи цього Управління на сторінках газети
дасть своє інтерв’ю його начальник Єгорченкова Олена Юріївна.
- Олено Юріївно, Ви не так давно очолюєте
Управління державної служби Головного управління державної служби України в
Донецькій області?
Я призначена
на посаду начальника Управління з 26 жовтня 2009 року.
- Працюючи на новій посаді, свої
знання, професійний і життєвий досвід Ви спрямовує на вирішення основних
завдань Управління. Які ці завдання?
Основними
завданнями Управління є участь у забезпеченні реалізації державної політики у
сфері державної служи в Донецькій області; забезпечення дотримання державними
органами вимог законодавства з питань державної служби та боротьби з корупцією,
а також єдиних вимог щодо професійної відповідальності кандидатів на зайняття
вакантних посад державних службовців; участь у проведенні адміністративної
реформи; координація здійснення підготовки, перепідготовки і підвищення
кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
- З першого січня набуває чинності,
прийнятий влітку Верховною Радою України, пакет нових антикорупційних законів. Яку
роботу проводить Управління спільно з іншими органами влади по роз’ясненню
нового антикорупційного законодавства?
Так,
на сьогоднішній день одним із першочергових пріоритетних завдань є проведення
заходів для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування,
громадськості по вивченню нового антикорупційного законодавства.
Головною метою державної політики
у сфері боротьби з корупцією є створення дієвої системи запобігання та протидії
корупції, виявлення та подолання її соціальних передумов і наслідків, покарання
винних за вчинення корупційних діянь.
Враховуючи, що зміни в новому антикорупційному
законодавстві досить об’ємні і суттєві, в Донецькій області розгорнуто широкомасштабну
кампанію по розгляду Законів України «Про засади запобігання та протидії
корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних
правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
відповідальності за корупційні правопорушення».
Одним з масштабних заходів є проведена обласною
радою, облдержадміністрацією, за участю першого заступника начальника Головного
управління державної служби України Ткача В.Д., 12 листопада цього року відеоконференція щодо практичного застосування нових
антикорупційних законів для голів районних рад, райдержадміністрацій, міських,
сільських, селищних голів і працівників юридичних служб. Під час цього заходу
представники Інституту економіко-правових досліджень НАН України,
спецпідрозділу управління СБУ в Донецькій області, управління по боротьбі з
організованою злочинністю ГУМВС України в Донецькій області, прокуратури області
та апеляційного суду області докладно проінформували присутніх про основні
норми за відповідними напрямками, а
також надали роз’яснення та відповіді на запитання, що надійшли від органів
виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, щодо проблемних питань
застосування цих законодавчих актів. За результатами відеоконференції
прийнято рішення проведення ще низки заходів з даного питання.
Управління державної служби Головного
управління державної служби України в Донецькій області, є активним учасником
антикорупційної інформаційної кампанії, яке спільно з облдержадміністрацією і магістратурою державного управління Донецького
національного технічного університету
25 листопада 2009 року організувало і провело навчально-практичний
семінар «Роз’яснення основних норм Закону України «Про засади запобігання та
протидії корупції: правозастосовчі та організаційні
аспекти».
-
Зупиніться більш детально на нововведеннях Законів України «Про засади
запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за
вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення»
Новий закон розширює коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Це:
1.
Президент України, Голова Верховної Ради України та його заступники, Голова
Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного
банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з
прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради
міністрів Автономної Республіки Крим, судді Конституційного Суду України,
професійні судді, народні засідателі і присяжні;
2. Посадові особи юридичних осіб
публічного права, які не зазначені вище, але одержують заробітну плату за
рахунок державного чи місцевого бюджету, члени окружних/територіальних та
дільничних виборчих комісій, керівники громадських організацій, які частково
фінансуються з державного чи місцевого бюджету, помічники-консультанти народних
депутатів України та інших виборних осіб, які не є державними службовцями,
посадовими особами місцевого самоврядування, але одержують заробітну плату за
рахунок державного чи місцевого бюджету, особи, які не є державними
службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але здійснюють надані
законом публічні послуги (аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні
керуючі, незалежні посередники чи члени трудового арбітражу під час розгляду
колективних трудових спорів, третейські судді, а також у встановлених законом
випадках інші особи), посадові особи юридичних осіб, фізичні особи — у разі
одержання від них, вище зазначеними особами, або за участю цих осіб іншими
особами неправомірної вигоди, юридичні особи.
Антикорупційний пакет законів
визначає коло суб’єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання та протидії
корупції. Це - Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів
України, органи прокуратури України, які здійснюють
заходи щодо запобігання та протидії корупції в межах повноважень, визначених
Конституцією України та законами.
Координацію і контроль за
діяльністю органів виконавчої влади щодо запобігання та протидії корупції
здійснює Кабінет Міністрів України.
Формуванням
державної антикорупційної політики, реалізацію антикорупційної стратегії, що
визначається Верховною Радою України, а також координацію діяльності
центральних органів виконавчої влади з цих питань здійснюватиметься
Міністерством юстиції України.
Законодавством визначено, що
заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень здійснюють
спеціально уповноважені суб’єкти. Такими суб’єктами, є спеціальні підрозділи по
боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України,
податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби
безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо
інше не передбачено законом.
Згідно із законом органи
прокуратури не відносяться до спеціально уповноваженого органу. Вони
здійснюватимуть тільки координацію діяльності
правоохоронних органів з питань протидії корупції.
Суб’єктами, які братимуть участь у запобіганні, виявленні, а, в
установлених законом випадках, і у здійсненні заходів щодо припинення
корупційних правопорушень, відновленні порушених прав чи інтересів фізичних та
юридичних осіб, інтересів держави, а також в інформаційному і
науково-дослідному забезпеченні здійснення заходів щодо запобігання та протидії
корупції, у міжнародному співробітництві в цій сфері, будуть:
1)
уповноважені підрозділи органів державної влади;
2) місцеві
органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування;
3) підприємства, установи,
організації незалежно від підпорядкованості та форми власності, їх посадові
особи, а також громадяни, об’єднання громадян за їх згодою.
Керівники
органів державної влади, юридичних осіб, їх структурних підрозділів у разі
виявлення корупційного правопорушення чи одержання інформації про вчинення
такого правопорушення працівниками відповідних органів державної влади,
юридичних осіб будуть зобов’язані в межах своїх повноважень вжити заходів щодо
припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його
вчинення спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
Законами, розширено перелік
обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції, а саме:
- використання
свого службового становища з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття
обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі:
-
неправомірно сприяти призначенню на посаду особи, яка не має переваг перед
іншими кандидатами на цю посаду;
-
неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв’язку з
підготовкою проектів, затвердженням (погодженням) висновків. Раніше обмеження
розповсюджувалось тільки на прийняття нормативно-правових актів.
Одночасно
законом заборонено фізичним та юридичним особам здійснювати фінансування
органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі
надавати їм матеріальну та/або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати
роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно, крім випадків,
передбачених законами та чинними міжнародними договорами України, укладеними в
установленому законом порядку, але дозволено приймати особисті подарунки, які
відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, за умови, що вартість
одного подарунка не перевищує однієї податкової соціальної пільги (за умови
отримання доходу в розмірі 940 грн./міс. він складає 302 грн.)
У разі коли такий подарунок
одержано під час проведення офіційних заходів, у триденний строк в порядку,
визначеному законодавством, ці особи передають їх органу державної влади,
організації або іншій юридичній особі, де вони працюють.
Більш
чітко прописано законодавцем обмеження щодо роботи близьких родичів, як і
раніше особи, на яких розповсюджується дія цього закону, не можуть мати в
безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у
зв’язку з виконанням повноважень близьким особам. Ця особа зобов’язана
повідомити керівництво органу, на посаду в якому вона претендує, про працюючих
у цьому органі близьких їй осіб.
У разі
виникнення вищезазначених обставин, відповідні особи, близькі їм особи вживають
заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. Якщо в даний
строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи та/або близькі їм
особи в місячний строк підлягають переведенню в установленому порядку на іншу
посаду, що виключає безпосереднє підпорядкування (такого раніше не було).
У разі
неможливості такого переведення особа, яка перебуває в підпорядкуванні,
підлягає звільненню із займаної посади, крім випадків, передбачених
законодавством, що регулює питання доброчесної поведінки осіб, уповноважених на
виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування.
Нововведенням
є і те, що цим особам забороняється брати участь у роботі колегіальних органів
під час розгляду питань щодо призначення на посаду близьких їм осіб та в
будь-який інший спосіб впливати на прийняття такого рішення.
Крім того
вводяться обмеження, що стосуються державних службовців, які звільнились з
посади або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави,
органів місцевого самоврядування. Так, за цими особами зберігаються усі
обмеження протягом двох років після звільнення з посад або припинення ними в
установленому порядку діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави,
органів місцевого самоврядування, за умови якщо обов’язки цих осіб на новій
посаді у приватному секторі безпосередньо пов’язані з функціями, які виконували
особи, перебуваючи на попередній посаді.
Закони
передбачають обмеження щодо юридичних осіб, яких притягнуто до відповідальності
за вчинення корупційного правопорушення.
Так, у
разі притягнення юридичної особи до відповідальності за вчинення корупційного
правопорушення, органи державної влади або органи місцевого самоврядування,
юридичні особи публічного права, юридичні особи, що фінансуються з державного
чи місцевого бюджету, не матимуть права надавати цим особам кошти і майно
протягом п’яти років з дня набрання рішенням суду законної сили. А також, цим
юридичним особам забороняється, протягом п’яти років з дня набрання рішенням
суду законної сили провадити діяльність від імені держави чи будь-яку іншу
діяльність з надання державних послуг на договірних засадах.
Порядок
накопичення та оприлюднення інформації про юридичних осіб, притягнутих до
відповідальності за корупційні правопорушення визначатиме Кабінет Міністрів
України.
Також
одним із нововведень антикорупційних законів є проведення спеціальної перевірки
осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій
держави або органів місцевого самоврядування. Організація проведення
спеціальної перевірки покладається на керівника органу державної влади, органу
місцевого самоврядування, на зайняття посади в якому претендує особа. До
проведення спеціальної перевірки залучаються спеціально уповноважені суб’єкти у
сфері протидії корупції, а в разі потреби — інші центральні органи виконавчої
влади.
Спеціальній
перевірці підлягають відомості про:
1)
притягнення особи до кримінальної відповідальності та відповідальності за
корупційні правопорушення;
2)
достовірність інформації про доходи, їх джерела та зобов’язання фінансового
характеру, у тому числі за кордоном, щодо особи, яка претендує на посаду, та її
близьких осіб;
3)
наявність у особи та її близьких осіб корпоративних прав;
4) особу,
яка претендує на зайняття посади, у тому числі про стан її здоров’я, освіту,
наявність наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.
Строк
проведення такої перевірки складатиме 15 днів за письмовою згодою особи, яка
претендує на зайняття посади. У разі відсутності зазначеної згоди питання щодо
призначення такої кандидатури не розглядається.
Положення
по організації проведення відповідної спеціальної перевірки повинно бути
затверджено Кабінетом Міністрів України.
Також, як
і раніше, закон передбачатиме зобов’язання осіб, на яких розповсюджується його
дія, подавати відомості про майно, доходи, витрати, зобов’язання фінансового
характеру, у тому числі за кордоном. Але у відмінності з діючим законом такі
відомості підлягатимуть оприлюдненню, порядок якого визначатиметься законом. У
разі неподання або подання недостовірних відомостей цими особами таких
відомостей, передбачається, звільнення цих осіб з займаної посади.
На відміну
від діючого закону вводиться нове поняття «антикорупційна експертиза проектів
нормативно-правових актів», яка проводиться Урядовим уповноваженим з питань
антикорупційної політики, з метою виявлення у проектах нормативно-правових
актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, з подальшим
наданням висновку антикорупційної експертизи та наданням рекомендацій стосовно
усунення корупційних чинників. Порядок її проведення затверджено Кабінетом
Міністрів України.
Такій
експертизі підлягатимуть:
- проекти
законів України;
- проекти
актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів
виконавчої влади за рішенням відповідно Президента України, Кабінету Міністрів
України, зверненнями центральних органів виконавчої влади.
За
ініціативою фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб може проводиться
громадська антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів.
Проведення такої експертизи та оприлюднення її результатів буде здійснюватися
за рахунок відповідних фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб або
інших джерел, не заборонених законодавством.
З початку
наступного року, не буде відноситись до комерційної або банківської таємниці
інформація про:
1)
розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним
особам чи одержується від них особами;
2)
розміри, види винагороди, що одержують особи, а також правочини, пов’язані з
одержанням подарунків цими особами або їхніми близькими особами;
3)
працевлаштування, виконання робіт, надання послуг за цивільно-правовими угодами
близьким родичами осіб, уповноважених на виконання функцій держави, якщо інше
не передбачено законом.
На відміну від діючого Закону України „Про
боротьбу з корупцією” цим Законом передбачено участь
громадськості в заходах щодо запобігання та протидії корупції, а саме:
об’єднання громадян та їх членів у межах повноважень, визначених законом,
можуть брати участь у діяльності щодо виявлення фактів вчинення корупційних
правопорушень та встановлення осіб, які їх вчинили; повідомляти про виявлені
факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим суб’єктам у
сфері протидії корупції.
Якщо раніше було передбачено тільки
адміністративну відповідальність, то новими антикорупційними законами
встановлено, що за вчинення корупційних правопорушень особи притягаються до
кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної
відповідальності.
Наприклад, Кодекс України про Адміністративні
правопорушення передбачає відповідальність за скоєння правопорушень, які мають
корупційний характер у вигляді накладення штрафу від 10 до 100 неоподаткованих
мінімумів доходів громадян, а в деяких випадках передбачена конфіскація
незаконно одержаної винагороди матеріального характеру. Кримінальний кодекс
передбачає в деяких випадках накладення штрафу від 150 до 500 неоподаткованих
мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до одного року, або
арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі чи позбавлення волі на
строк від 2 до 12 років, а також позбавлення права обіймати певні посади.
Також законом визначені особливості звільнення з
роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Так, особа, відносно якої
винесено постанову про притягнення, як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері
службової діяльності, або складено протокол про вчинення адміністративного корупційного
правопорушення, підлягає відстороненню від виконання повноважень за посадою до
розгляду справи судом. Особи, яких притягнуто до кримінальної або
адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, підлягають
звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня набрання рішенням суду
законної сили.
Відомості про осіб, яких притягнуто до
відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня
набрання рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової
відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного
державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
У
майбутньому особи, які занесені до зазначеного реєстру, будуть позбавлені права
займати посади в державних органах.
- Як Ви особисто вважаєте, чи була
необхідність в прийнятті нового антикорупційного законодавства?
Міжнародна
антикорупційна організація Transparency International оприлюднила свій щорічний рейтинг оцінки
поширення корупції у світі (Індекс сприйняття корупції). Про це повідомили у
Національній Контактній Групі Transparency International в Україні ГО «Антикорупційний комітет».
Наразі Україна розділяє 134-ту
позицію в рейтингу зі 180-ти країн з такими країнами, як Нікарагуа, Пакистан, а
також Коморськими островами, які також мають індекс 2,5.
Це ставить Україну в один ряд з
країнами, які вважаються в Європі найбільш корумпованими, при цьому країна
розцінюється як така, де методи боротьби з корупцією є неефективними, а
масштаби корупції зростають.
Такий низький індекс сприйняття
корупції в Україні говорить про негативний імідж інституційної системи України
та низьку інвестиційну привабливість її за кордоном.
Політична корупція та корупція в
державних органах, зневіра народу у сподіваннях на фінансову доброчесність
політиків, непрозорий бюджетний менеджмент, цілковита корумпованість системи
державних закупівель та хабарництво у податковій інспекції вважаються
проблемами, що знаходяться у критичному стані.
Враховуючи
все це, вкрай необхідним було прийняття пакету антикорупційного законодавства. Маю
надію, що відтепер буде забезпечено захист громадян від злочинних посягань,
запобігання втратам держави і суспільства від дій правопорушників, усунення
ганебних явищ, які гальмують розвиток економіки, становлення ринкових відносин
і формування громадянського суспільства, а також подальшого удосконалення
діяльності правоохоронних органів щодо подолання злочинності і корупції.