Тези до виступу

начальна відділу організаційно-кадрової роботи та документообігу Волощенко О.А. в радіопередачі „Акценти” 17 серпня 2010 року на тему:

„Презентація видання „Історія державної служби в Україні”

У 2009 році було завершено реалізацію науково-дослідної роботи "Історія державної служби в Україні", виконавцем якої був Інститут історії України Національної академії наук України. Зазначена робота є послідовним продовженням вивчення власної адміністративної традиції з метою врахування уроків та досвіду минулого при побудові сучасної державної служби.

Для успішного реформування інституту державної служби в Україні розуміння історії та традицій державної служби України є не менш важливим, ніж вивчення досвіду країн-членів ЄС та інших розвинених країн світу з питань побудови державного управління.

Презентація видання відбулася цього року напередодні Дня державної служби.

Слід зазначити, що Україна повільно, але невпинно йде шляхом утвердження демократичних цінностей. Було б безпідставно очікувати, що у суспільстві з таким коротким досвідом існування демократичних інституцій можливе швидке реформування системи державного управління.

Одним із пріоритетів на сьогодні є переосмислення організації діяльності державної служби України, пошук шляхів її вдосконалення. Головна мета – утворення державної служби на засадах професіоналізму, стабільності та політичної нейтральності, відкритості та підзвітності громадянам. Саме це є передумовою формування влади нової якості.

При цьому формування нової генерації управлінців має здійснюватись не лише на основі запозичення та переосмислення кращого досвіду, а насамперед на засадах нашого власного українського державотворення. Адже кожна національна система державного управління та державної служби унікальна завдяки історичним особливостям і національним традиціям. Історична пам’ять є основною складовою мислення нації.

Еволюція розвитку державного управління та державної служби в Україні мала надзвичайно складний і неоднорідний характер, обумовлений постійною зміною політичного життя. Наша історія повниться періодами поневірянь народу, поневолення держави аж до заборони її самобутності. Попри це, помітний слід в історії залишила когорта самовідданих громадських і державних діячів. Наше минуле багате на здобутки, що слугують зразками справжнього державного будівництва. У нас є українська управлінська традиція, якою варто пишатися.

На жаль, сьогодні ми втратили багато надбань з тієї славетної спадщини, що дісталася нам від тисячолітнього творення державності. У щоденних клопотах забувається багатовимірний зміст класичного вислову про історію як учительку життя.

Але ж ніякі зовнішні обставини не мають такого впливу на характер урядових рішень, як власні переконання, уявлення про те. Що припустимо і що ні. Доки ми не віднайдемо втрачені цінності, доки шана та гордість за власне героїчне минуле не буде нуртувати у наших судинах, ми навряд чи зможемо наповнити новим змістом систему управління країною.

Саме ці міркування і мотиви спонукали Головне управління державної служби України ініціювати проведення комплексного наукового дослідження витоків та особливостей формування власного інституту державної служби, становлення ключових рис сучасної національної адміністрації в різні історичні епохи.

Підтвердження факту прийняття у добу Української Держави за часів гетьмана Павла Скоропадського перших законів, які вже у 1918 році закладали основу сучасної державної служби, стало поштовхом для відзначення у 2008 році 90-ї річниці запровадження державної служби в Україні, що було підтримано Президентом та Урядом України.

Наступним логічним кроком у вивченні історичних форм державного устрою власної країни, політичних систем і управлінської діяльності, традицій української адміністрації стала наукова тема „Історія державної служби України”, що з вересня 2008 року досліджується Інститутом історії України НАН України на замовлення Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу при Головному управління державної служби України.

Результатом ґрунтового опрацювання наукової літератури з цієї тематики у бібліотеках і пошуках історичних документів в архівних установах стали „Нариси історії державної служби в Україні”, презентовані широкому колу зацікавлених власною історією наприкінці 2008 року.

В 2009 році за результатами проведених досліджень було підготовлено п’ятитомне видання з історії державної служби, яке включає двотомну монографію та тритомний збірник архівних історичних документів.

Підготовлене видання є першою в Україні спробою узагальнити численні праці, присвячені державотворчому процесу, політико-адміністративному устрою, організації державної служби в Україні.

Авторський колектив, до складу якого входять фахівці вищої кваліфікації, розпочав дослідження з аналізу організації найдавніших держав на території України – Великої Скіфії, держав Північного Причорномор’я,  Боспорського царства.

Проаналізовано системи управління та діяльність державних чиновників у різні історичні епохи у складі різних імперій. Закінчується дослідження розділами про державну службу радянської та сучасної України.

Органічною складовою п’ятитомного видання є документальний тритомник, що нараховує близько 900 документів, і включає документи від V ст. до н.е. до сьогодення.

Результати дослідження будуть використані для визначення об’єктивного уявлення про історичні особливості формування інституту державної служби на території української держави, подальшого розвитку історичної науки та галузі науки "Державне управління", у навчальних програмах вищих навчальних закладів, а також для формування сучасного іміджу української державної служби.

Сподіваємося, що завершення дослідження не втамує інтерес до історії свого народу й історичний пошук триватиме не лише серед науковців, а й серед пересічних громадян, серед державних службовців та управлінців, покликаних обстоювати демократичні принципи й утілювати їх в управління державою. Це вкрай актуально для реформування державного управління та державної служби, адже саме відсутність опори на національний досвід державотворення у базовому законодавстві, як-от Законі України „Про державну службу” та низці інших нормативно-правових актів, є наразі істотною завадою на шляху подальшого розвитку.

Насамкінець зазначу, що лише поєднання власної адміністративної традиції з кращим міжнародним досвідом демократичного врядування є передумовою успіху в реформуванні державної служби та державного управління, невід’ємною складовою подальшого розвитку української держави, її європейської та світової інтеграції.