Щодо права на отримання невикористаної відпустки більше 100 днів із наступним звільненням з посади у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Також державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів.

Статтею 3 Закону України «Про відпустки» визначено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Водночас, статтею 23 Закону України «Про державну службу» встановлено, що граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.

Згідно зі статтею 30 вказаного Закону досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби є підставою припинення державної служби.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про відпуски» загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів. 

Крім того статтею 83 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Враховуючи викладене, оскільки досягнення граничного віку є підставою припинення державної служби, до його досягнення державний службовець маєте право використати відпустку тривалістю не більше 59 календарних днів. За інші невикористані дні щорічної відпустки при звільненні йому має бути виплачена грошова компенсація.