Управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Донецькій області спільно зі студентами (магістрами та спеціалістами) спеціальності "Соціологія" Донецького державного університету управління у січні поточного року проведено соціологічне дослідження суспільної думки мешканців Донецької області щодо необхідності впровадження адміністративно-територіальної реформи. 

Вибіркова сукупність була сформована відповідно розподілу адміністративно-територіальних одиниць Донецької області. До вибіркової сукупності увійшли 22 населених пункти, з них: 1 обласний центр (Донецьк); 14 міст обласного підпорядкування (Авдіївка, Горлівка, Докучаєвськ, Дзержинськ, Димитров, Краматорськ, Кіровське, Макіївка, Селідово, Сніжне, Угледар, Харцизьк, Шахтарськ, Ясинувата); 5 міст районного підпорядкування (Беліцьке, Волноваха, Курахово, Мар’їнка, Старобешево); 2 села (Добропілля, Бердичі). Населенні пункти, які увійшли у вибіркову сукупність обиралися методом випадкових чисел.

Обсяг вибіркової сукупності складає 230 осіб (похибка не перевищує 5 %). Вибірка репрезентативна за місцем проживання та віком респондентів.

Питання №1. Знаєте Ви (або чули) про те, що планується проведення адміністративно-територіальної реформи?

За емпіричними даними 52,6% мешканців Донецької області не знають про планування проведення адміністративно-територіальної реформи; 33,5% респондентів відповіли, що знають про неї, а 13,9% опитаних не могли визначитися з відповіддю. Це може свідчити як про недостатню роботу органів державного управління стосовно інформованості громадськості про власну діяльність, так і незацікавленість (байдужість) частини мешканців Донецької області до ініціатив органів державного управління (графік 1)

 

 

Графік 1. Розподіл відповідей респондентів на питання «Знаєте Ви (або чули) про те, що планується проведення адміністративно-територіальної реформи?»

 

Проаналізувавши відповіді респондентів залежно від їх місця проживання можна побачити, що на загальному фоні переважання кількості респондентів, які не знають про проведення адміністративно-територіальної реформи, виокремлюються відповіді мешканців міст районного підпорядкування, які більше інших респондентів обізнані в цьому питанні. Це може свідчити про актуальність, необхідність реформування саме для цих адміністративно-територіальних одиниць (графік 2)

 

 

Графік 2. Розподіл відповідей на запитання «Знаєте Ви (або чули) про те, що планується проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від місця проживання респондентів

 

Вік респондентів має незначний вплив на обізнаність щодо проведення адміністративно-територіальної реформи, проте серед мешканців віком 42-53 роки розбіжність між відповідями "так" і "ні" (у порівнянні з іншими віковими групами) мінімальна. Іншими словами, респонденти саме цієї вікової групи можуть здійснювати підтримку адміністративно-територіальної реформи на місцях. Проте необхідно звернути увагу на відповіді двох вікових груп: 18-29 років та 30-41 рік. Можливо, значні розбіжності між "так" і "ні" можуть свідчити про те, що представники саме цих категорій найчастіше приїжджають до обласного центру і перестають стикатися з проблемами (незручностями), пов'язаними з якістю та доступністю соціальних послуг, викликаними існуючим адміністративно-територіальним розподілом (графік 3)

 

Графік 3. Розподіл відповідей на запитання Знаєте Ви (або чули) про те, що планується проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від віку респондента

 

         Проаналізувавши відповіді залежно від соціального статусу опитуваних, необхідно звернути увагу на більш-менш рівномірний розподіл відповідей "так" і "ні" серед представників сфери бізнесу та службовців (де розбіжності відповідей мінімальні на рівні 0,4-0,5%). У працюючих респондентів в інших сферах розбіжності на рівні 7,8%, студентів – 4,3% і т. ін. Це свідчить про те, що саме ці категорії цікавляться (і будуть цікавитись) адміністративно-територіальним реформуванням. Можливо, обізнаність представників сфери бізнесу (особливо в містах районного підпорядкування) пов’язана з зацікавленістю у спрощенні бюрократичного механізму вирішення певних питань їх діяльності (реєстрації, оподаткування, узгодження і т. ін.). Зацікавленість службовців може бути пов’язана з занепокоєністю власним працевлаштуванням після проведення адміністративно-територіальної реформи (графік 4).

       

Графік 4. Розподіл відповідей на запитання «Знаєте Ви (або чули) про те, що планується проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від соціального статусу респондента

 

Питання №2. Як Ви вважаєте, чи необхідна сьогодні адміністративно-територіальна реформа?

 

Більшість респондентів зазначили необхідність проведення адміністративно-територіальної реформи. Так, 48,2% респондентів вважають необхідним проведення адміністративно-територіальної реформи; 15,7% вважають, що скоріше всього не потрібно її проводити; 17% опитуваних категорично відповіли, що взагалі не потрібно проводити будь-які зміни в територіальному розподілі; 19,1% - не визначилися (графік 5).

 

Графік 5. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, чи необхідна сьогодні адміністративно-територіальна реформа?»

 

 

         Проаналізувавши відповіді респондентів залежно від місця проживання, можна побачити, що мешканці усіх адміністративно-територіальних одиниць зацікавлені в проведенні адміністративно-територіальної реформи. Хоча саме серед мешканців міст обласного підпорядкування (в порівнянні з мешканцями інших адміністративно-територіальних одиниць) значна частина респондентів проти проведення реформування. Можливо, це пов’язано або зі страхом збільшення (в результаті реформи) кількості міст обласного підпорядкування, або втратою власним містом такого статусу. І один, і другий варіант респонденти пов’язують з виникненням додаткових незручностей та труднощів з отриманням соціальних послуг, працевлаштуванням, фінансуванням і т. ін. (графік 6).

 

  

Графік 6. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, чи необхідна сьогодні адміністративно-територіальна реформа?» залежно від місця проживання респондентів

 

Аналізуючи це питання залежно від віку респондентів, можна побачити, що серед представників вікових груп 18-29 та 30-41 років більше (ніж в інших вікових групах) прихильників проведення адміністративно-територіальної реформи (об’єднуючи відповіді "так" і "скоріше так" отримуємо 14,3% та 16,1% відповідно). Проте, серед представників  вікових груп 42-53 та 54-65 років більше противників адміністративно-територіального реформування (об’єднуючи відповіді "ні, не потрібно" та "скоріше ні, ніж так" отримуємо 12,6% та 5,2% відповідно). Це може бути пов’язано як з соціально-психологічними особливостями означених вікових груп (наприклад, активності, прагнення змін, гнучкості представників вікових груп 18-29 та 30-41 років та консервативності, ригідності представників вікових груп 42-53 та 54-65 років), так і існуючим в суспільстві ставленні до всього, що пропонується державною владою ("не потрібно нічого змінювати, раптом буде гірше") (графік 7).

 

 

Графік 7. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, чи необхідна сьогодні адміністративно-територіальна реформа?» залежно від віку респондента

Узагальнення відповідей респондентів залежно від соціального статусу показало, що найбільшими прихильниками адміністративно-територіального реформування є працююче населення та студенти (17,4% та 10% відповідно). Цікаво, що серед представників сфери бізнесу відповіді розподілися рівно навпіл (3,9% вважають реформування потрібним і 3,9% вважають непотрібним). Заслуговує на увагу те, що серед службовців більше всього противників реформування (9,2%). Це підтверджує думку про те, що службовці пов’язують проведення адміністративно-територіальної реформи з можливістю виникнення для себе певних особистих незручностей та труднощів (наприклад, додаткового навантаження з переоформленням документів, зміни умов праці, фінансування, занепокоєння власним працевлаштуванням і т. ін.) (графік 8).

 

Графік 8. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, чи необхідна сьогодні адміністративно-територіальна реформа?» залежно від соціального положення респондента

 

Питання №3. Як Ви вважаєте, в чому полягає основне завдання адміністративно-територіальної реформи?

30,9% респондентів вважають основним завданням адміністративно-територіальної реформи спрощення процедури отримання якісних соціальних послуг. 20,9% опитуваних підтримують варіант "об’єднання органів влади в одному місці". Саме це дасть (на думку респондентів) можливість спрощення отримання необхідних послуг для населення. Але все ж таки респонденти бачать і негативний бік, оскільки (на думку респондентів) будуть проблеми доступності адміністративного органу. Наприклад, у випадку збільшення певних адміністративно-територіальних одиниць) певні соціальні категорії можуть мати труднощі щодо прибуття до органу влади. 28,3% респондентів було важко відповісти на це питання. Це викликано тим, що вони ще вагаються у власних поглядах. Також серед основних завдань адміністративно-територіальної реформи респонденти зазначали і спробу відвернути увагу людей від того, що відбувається в країні, і надання більшої автономії адміністративним одиницям, і покращення життя людей (графік 9).

 

 

Графік 9. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, в чому полягає основне завдання адміністративно-територіальної реформи?»

 

          Аналіз відповідей респондентів залежно від їх місця проживання показав певні особливості. Так, для мешканців міст обласного та районного підпорядкування основне завдання адміністративно-територіальної реформи повинно полягати у спрощенні отримання якісних соціальних послуг. Для мешканців сіл – це розширення адміністративно-територіальної одиниці. А для міст обласного підпорядкування та районних центрів – об’єднання органів влади в одному місті (графік 10).

 

Графік 10. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, в чому полягає основне завдання адміністративно-територіальної реформи?» залежно від їх місця проживання

 

Аналізуючи відповіді респондентів залежно від віку, можна побачити, що значна кількість респондентів відповіла, що основною задачею адміністративно-територіальної реформи є спрощення в отримані соціальних послуг, оскільки це питання може стосуватися будь-якої вікової групи. Невелику відсоткову розбіжність має варіант відповіді «важко відповісти», все ж таки основна причина є низький рівень поінформованості стосовно суті адміністративно-територіальної реформи (графік 11).

 

Графік 11. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, в чому основна задача адміністративно-територіальної реформи?»залежно від віку респондентів

 

Розподіл відповідей респондентів залежно від соціального статусу тільки підтвердив загальну тенденцію – переважна більшість респондентів бачать основне завдання адміністративно-територіальної реформи у спрощенні отримання соціальних послуг; об’єднання органів влади в одному місці та розширення адміністративно-територіальних одиниць.

Проте для категорії "непрацюючі" розподіл відповідей дещо інший. При збереженні загальної тенденції, основне завдання реформування полягає у об’єднанні органів влади в одному місці та розширенням адміністративно-територіальних одиниць, що обумовлено особливостями статусу "непрацюючий" (наприклад, регулярне звертання до центрів зайнятості, необхідність отримання роботи і т. ін.) (графік 12).

 

 

Графік 12. Розподіл відповідей на запитання «Як Ви вважаєте, в чому основна задача адміністративно-територіальної реформи?» залежно від соціального статусу респондентів

 

 

 

Питання 4. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?»

 

На питання «Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?» 32,5% респондентів відповіли, що територіальну одиницю доцільно визначати за кількістю жителів; 18,4% вважають, що треба залишити існуючий розподіл; 18,0% обрали варіант відповіді «важко відповісти»; 17,5% відповіли, що треба визначати за розміром території, а 13,6% вважають, що доцільно визначати за ступенем доступу до центру (графік 13).

 

  

Графік 13. Розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?»

 

Розглядаючи, розподіл відповідей респондентів на це питання в залежності від місця проживання, можна побачити, що серед респондентів, які мешкають у обласному центрі та містах обласного підпорядкування, найбільш розповсюдженим є варіант відповіді, що визначати територіальну одиницю доцільно за кількістю мешканців. Менш розповсюдженим (у порівнянні з респондентами інших місць проживання) цей варіант відповіді серед мешканців селищ. Це можна пояснити тим, що селище, як правило, це невелика територія з відносно низькою чисельністю населення і виокремлювати адміністративно-територіальні одиниці за цією ознакою – не доцільно. Мешканці сіл вважають, що доцільно визначати територіальну одиницю за розміром території. В такому випадку, на думку респондентів, буде можливість утворити своєрідну "систему селищ", де можна об’єднати певні зусилля, можливості та фінансування для вирішення спільних проблем.

Жителі обласного центру вважають, що визначать адміністративно-територіальні одиниці доцільно за розміром території, а більшість представників міст районного підпорядкування вважають, що необхідно залишити існуючий розподіл (графік 14).

 

Графік 14. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?" залежно від місця проживання

 

Розглядаючи розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від віку отримали такі особливості: переважна більшість респондентів незалежно від віку вважають, що визначати адміністративно-територіальну одиницю доцільно або за кількістю мешканців, або за розміром території. Проте, значний відсоток представників вікових груп 30-41, 42-53, 54-65 років вважають, що необхідно залишити існуючий розподіл, що пов’язано з побоюваннями, що новий розподіл не тільки не вирішить проблемні питання, а й створить нові (неузгодженість, незрозумілість, перекладання відповідальності за певну адміністративно-територіальну одиницю і т. ін.) (графік 15).

 

Графік 15. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?" залежності від віку

Розглядаючи розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від соціального статусу можна побачити, що частіше за все зустрічається варіант відповіді про доцільність розподілу території за кількістю мешканців. Однак, серед непрацюючих респондентів найчастіше зустрічається варіант відповіді «важко відповісти», що може бути пояснено тим, що для цього прошарку населення це питання не є принциповим, оскільки у даний момент їхнього становища, ці проблеми не у такій мірі актуальні як для інших прошарків населення.

Серед працівників, службовців, представників сфери бізнесу та пенсіонерів найбільш поширеним є варіант відповіді про необхідність залишити існуючий розподіл території. Це обумовлено тим, що, скажімо, пенсіонери не зацікавлені у будь яких територіальних змінах. Такий розподіл  відповідей працівників, службовців та представників сфери бізнесу можна пояснити існуючими стійкими комунікаціями, зв’язками, налагодженим маршрутам пересування, тому для них більш комфортним буде залишити все без змін (графік 16).

 

  

Графік 16. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як Ви вважаєте, за яким принципом доцільно визначати територіальну одиницю під час проведення адміністративно-територіальної реформи?" залежності від соціального статусу

 

Питання 5. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Як на Вашу думку, зміниться якість соціальних послуг населення після проведення адміністративно-територіальної реформи?»

 

При розподілі відповідей респондентів на питання: «Як на Вашу думку, зміниться якість соціальних послуг населення після проведення адміністративно-територіальної реформи?» ми побачили, що 31,1% респондентів вважає, що якість послуг напевно покращиться. Це свідчить про надію з боку респондентів на те, що адміністративно-територіальна реформа принесе позитивні зміни в роботі органів влади. Проте, 29,5% респондентів вважають, що усе залишиться незмінним. Це пояснюється загальною недовірою до влади з боку респондентів та відчуження будь-яких дій та змін з боку діючої влади. А 18,1% респондентів сподіваються на кардинальні зміни з боку влади та впевнені у тому, що ситуація покращиться (графік 17).

 

Графік 17. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як на Вашу думку, зміниться якість соціальних послуг населення після проведення адміністративно-територіальної реформи?"

 

Аналіз відповідей респондентів залежно від місця проживання показав, що переважна більшість респондентів незалежно від місця проживання вважають, що ситуація покращиться (об’єднавши відповіді "покращиться" та "напевно покращиться"). Проте, у відповідях респондентів простежується певна тенденція незмінності ситуації (особливо це стосується мешканців сіл). Однак, позитивним моментом є й те, що опитувані не вважають, що після проведення адміністративно-територіальної реформи ситуація може погіршитися (графік 18).

 

Графік 18. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як на Вашу думку, зміниться якість соціальних послуг населення після проведення адміністративно-територіальної реформи?" залежності від місця проживання

 

При розподілі відповідей респондентів на питання «Як на Вашу думку, зміниться якість соціальних послуг населення після проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від віку, можна побачити, що у респондентів 18-29 років та 30-41 років найчастіше зустрічається варіант відповіді, що якість послуг напевно покращиться. У респондентів же 54-65 років цей варіант відповіді майже не зустрічається, а найчастіше зустрічається варіант відповіді, що все залишиться незмінним. Це пояснюється тим, що молоде покоління з надією дивляться у майбутні перетворення з боку влади, а люди похилого віку на загальному рівні недовіри до влади вважають, що все залишиться незмінним і ніяких покращень не буде (графік 19).

 

Графік 19. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як на Вашу думку, зміниться якість соціальних послуг населення після проведення адміністративно-територіальної реформи?" залежності від віку

 

Аналізуючи відповіді респондентів на це питання залежно від соціального статусу, можна побачити, що студенти мають надію на покращення ситуації, що пояснюється взагалі їх позитивним ставленням до змін (будь-якого реформування). Що стосується відповідей респондентів інших соціальних статусів, можна стверджувати, що всі, окрім пенсіонерів, мають надію, що ситуація напевно покращиться у майбутньому. Зі стійкими ідеологічним підґрунтям люди похилого віку вважають, що будь-які зміни, які проводить влада не мають ефективної реалізації у майбутньому. Тому найбільш популярним варіантом серед даної групи опитаних є "усе залишиться без змін" (графік 20).

 

 

Графік 20. Розподіл відповідей респондентів на запитання "Як на Вашу думку, зміниться якість соціальних послуг населення після проведення адміністративно-територіальної реформи?" залежності від соціального статусу

 

Питання 6. Можливо Ви знаєте (чи відчули на собі), що сьогодні існує достатньо довга процедура для жителів маленьких міст (поселень, сіл) у отриманні якісних соціальних послуг. Як Ви вважаєте, чи може покращити ситуацію проведення адміністративно-територіальної реформи?

 

Аналіз відповідей респондентів показав:

-                            41,3% респондентів вважають, що проведення адміністративно-територіальної реформи в цілому покращить ситуацію;

-                            18,3% респондентів вважають, що ситуація залишиться незмінною;

-                            16,5% респондентів вважають, що адміністративно-територальна реформа не вирішить цих проблем;

-                            10,0% респондентів обрали варіант «ні не покращить»;

-                            13,5% респондентам важко було визначитися з відповіддю (графік 21).

 

Графік 21. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Як Ви вважаєте, чи може покращити ситуацію отримання соціальних послуг населенням маленьких міст проведення адміністративно-територіальної реформи?»

 

При аналізі розподілу відповідей респондентів на це питання залежно від місця проживання, можна побачити, наступне: переважна більшість опитуваних вважають, що після проведення адміністративно-територіальної реформи ситуація напевно покращиться. Проте достатньо значний відсоток тих, хто вважає, що все залишиться незмінним та реформа не вирішить ці проблеми (графік 22).

 

Графік 22. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Як Ви вважаєте, чи може покращити ситуацію отримання соціальних послуг населенням маленьких міст проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від місця проживання

Аналіз розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви вважаєте, чи може покращити ситуацію проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від віку підтверджує активну позицію молодого покоління стосовно проведення адміністративно-територіального реформування. Проте, серед людей похилого віку найчастіше зустрічається варіант відповіді, що «все залишиться незмінним» та «реформа не вирішить цих проблем», що підтверджує думку про те, що ця категорія населення у найменшій мірі підтримує будь-які зміни при проведені реформування (графік 23)

 

 

Графік 23. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Як Ви вважаєте, чи може покращити ситуацію отримання соціальних послуг населенням маленьких міст проведення адміністративно-територіальної реформи?» залежно від віку

 

Аналіз відповідей на це питання залежно від соціального статусу респондентів підтвердив загальну тенденцію, стосовно того, що проведення адміністративно-територіальної реформи в цілому покращить ситуацію отримання соціальних послуг населення маленьких міст. Проте й зберігається значна кількість респондентів, які вважають, що дана реформа не змінить ситуацію. Це пояснюється загальною недовірою населення до ініціатив органів влади, які не завжди є ефективними (графік 24).

 

графік 24. Розподіл відповідей респондентів на питання: «Як Ви вважаєте, чи може покращити ситуацію отримання соціальних послуг населенням маленьких міст проведення адміністративно-територіальної реформи?»

 

Питання №7. Яка користь може бути від адміністративно– територіальної реформи (мета якої – це покращення управління регіонами) містами (поселеннями, селами) та відповідно, мешканцям Донецької області?

 

      В результаті отриманих даних, можна прослідкувати тенденцію, що найбільш популярним серед респондентів (19,6 %) була відповідь стосовно спрощення в отриманні соціальних послуг населенням невеликих адміністративно–територіальних одиниць. Даний показник свідчить про те, що найбільш важливою (очікуваною) зміною після проведення реформи є спрощення процедури отримання соціальних послуг населенням. Також це свідчить про те, що у мешканців Донецької області є потреба в отриманні якісних соціальних послуг, необхідності руйнування бюрократичної тяганини.

13,9 % респондентів вважають, що користь від адміністративно – територіальної реформи повинна полягати в розширенні функцій управління місцевих органів влади, передачі повноважень від центральних органів до місцевих, які, на думку респондентів, ефективніше зможуть вирішити проблеми свого населеного пункту, села, поселення швидше та набагато ефективніше.

12,6% респондентів не бачать жодної користі від проведення адміністративно-територіальної реформи. Даний показник свідчить про те, що на рівні загальної недовіри до влади будь яка дія з її боку не буде ефективною.

16,5 % було важко відповісти на це запитання (графік 25).

 

 

Графік 25. Розподіл відповідей респондентів на запитання:«Яка користь може бути від адміністративно – територіальної реформи містам, поселенням, селам та жителям Донецької області?»

 

Розглядаючи це питання залежно від соціально-демографічних показників, які дадуть нам змогу прослідкувати загальні тенденції у відповідях респондентів в залежності від місця проживання, віку та соціального статусу респондентів.

      Аналізуючи питання про користь від адміністративно територіальної реформи в залежності від місця проживання необхідно звернути увагу на відповіді мешканців міст районного підпорядкування та районних центрів. Основну корисність реформи вони бачать у спрощенні отримання соціальних послуг, що підтверджує попередні результати про актуальність цієї проблеми саме для мешканців цих адміністративно-територіальних одиниць. А мешканці міст районного підпорядкування очікують скорочення бюрократичного апарату (графік 26).

Графік 26. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Яка користь може бути від адміністративно – територіальної реформи містам, поселенням, селам та жителям Донецької області?» залежно від місця проживання

 

Отриманий розподіл відповідей респондентів на запитання стосовно корисності адміністративно-територіальної реформи дає можливість побачити, що молоде покоління віком від 18- 29 років вважає, що користь від реформи буде у передачі функцій управління від центральних органів влади до місцевих. Що стосується отримання соціальних послуг, то тут як молоді люди, так і люди середнього віку вважають необхідним зробити отримання таких послуг більш доступним. Найбільш популярною відповіддю серед респондентів віком від 54-65 було «скорочення бюрократичного апарату». Ця відповідь свідчить про те, що саме люди цієї вікової групи найчастіше стикаються з подібними проблемами (графік 27).

 

         Графік 27. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Яка користь може бути від адміністративно – територіальної реформи містам, поселенням, селам та жителям Донецької області?» залежно від віку

 

       В результаті аналізу отриманих даних залежно від соціального статусу респондентів можна побачити, що переважна більшість віддає перевагу відповіді стосовно покращення якості отримання соціальних послуг. Ця тенденція добре помітна у робітників (27,55%), службовців (25,58%), пенсіонерів (13,80%). Хоча представники сфери бізнесу більше зацікавлені в розширені повноважень органів місцевого самоврядування (30,0%), а студенти – покращенні системи управління адміністративними територіями (27,1) та розширені повноважень органів місцевого самоврядування (25,0%). Проте, представники соціальних статусів «пенсіонери» та «непрацюючі» більшою мірою ніж інші соціальні групи вважають, що від адміністративно-територіальної реформи не буде жодної користі (17,3% та 21,7% відповідно). Цікавим для нас був показник стосовно жодної користі, так вважають 21,74% не працюючих респондентів. Це підтверджує висновки про зневіру саме цих соціальних груп у ефективність ініціатив та дій державної влади (графік 28)

 

Графік 28. Розподіл відповідей респондентів на запитання «Яка користь може бути від адміністративно – територіальної реформи містам, поселенням, селам та жителям Донецької області?» залежно від соціального статусу

 

Таким чином, результати аналізу вивчення суспільної думки мешканців Донецької області щодо необхідності проведення та ефективності адміністративно-територіальної реформи показав, що незважаючи на низький рівень обізнаності серед населення щодо завдань, термінів, мети, етапів проведення цієї реформи, переважна більшість опитуваних зацікавлені в її проведенні. Основна мета, на думку респондентів, повинна полягати у спрощенні механізму отримання соціальних послуг та скорочення бюрократичного апарату.