УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
ПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ,
ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ
ОСОБЛИВОСТІ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ 2010 РОКУ
(методичні матеріали для держслужбовців та
посадових осіб місцевого самоврядування)
Полтава 2010
Особливості місцевих виборів 2010 року (методичні матеріали для держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування). – Полтава: 2010. – 16 с.
Видання до друку підготував:
М.І. Лахижа – заступник начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України у Полтавській області, кандидат історичних наук
За редакцією:
О.І. Черчатого – начальника Управління державної служби Головного управління державної служби України у Полтавській області
К.В. Перебийніс - директора Полтавського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, магістр державного управління
Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Полтавського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій
Видання підготовлене в рамках роботи щодо дотримання законодавства про державну службу і може бути використане у навчальному процесі в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також як довідкові матеріали.
ВСТУП
Легітимні демократичні вибори є фундаментом політичної стабілізації, без якої не може бути подальшого економічного і соціального розвитку. Усвідомлення цього все більше проявляється в українському суспільстві.
Політологи дають різне визначення виборів, розуміючи їх як політичний процес, торжество права та законності, активний спосіб формування нової політичної культури, ефективну форму громадянського виховання, форму соціального діалогу, змагання політичних уподобань, особливий демократичний спосіб селекціонування нових політичних лідерів та ідей, конкретну форму реалізації політичного плюралізму тощо.
Проте точніше і простіше буде охарактеризувати вибори як спосіб формування первинних органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Таким чином буде відображено основне призначення виборів.
У наші дні демократичні вибори є ознакою правової держави, свідченням рівня правової культури громадян. Зокрема, вимога демократичних виборів міститься у критеріях вступу до Європейського Союзу.
Виборча система України розвивалася у напрямі від мажоритарної до пропорційної з помітним посиленням партійного фактора у виборчих процесах. Проте досвід 2006-2010 рр. показав передчасність переходу до пропорційної системи виборів, що особливо проявилося на місцевому рівні та привело внесення коректив до виборчого законодавства.
Необхідно пам’ятати, що все суспільство зацікавлене у демократичному організованому проведенні виборів чітко згідно чинного законодавства. Окрім Конституції та відповідних законів і кодексів України, керуватися потрібно і постановами Кабінету Міністрів України і Центральної Виборчої Комісії та іншими нормативно-правовими актами (див. Основні джерела).
Важливо зауважити, що ЦВК буде організовано навчання членів окружних та дільничних виборчих комісій. Таку ж роботу будуть проводити і громадські організації.
Необхідно також враховувати можливі зміни у законодавстві, попередній досвід свідчить, що їх можна очікувати і у ході виборів.
Очевидно, що слід подбати і про ознайомлення із виборчим законодавством держслужбовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яким потрібно чітко знати, що вимагається від них законодавством під час підготовки та проведення виборів, що необхідно, що можна і чого не можна робити.
Важливо враховувати основну тенденцію зміни виборчого законодавства України - зменшення в цьому процесі ролі органів влади та зростання ролі політичних партій.
ВИБОРЧІ ПРИНЦИПИ ТА СИСТЕМИ
У міжнародному праві існує кілька загальновизнаних виборчих принципів, які відображені і в Конституції України та виборчому законодавстві нашої держави.
Фундаментальним є принцип загальності, який дає право кожному з дієздатних громадян брати участь у формуванні владних органів.
Принцип рівності забезпечує однаковий вплив кожного виборця на результати голосування, рівність кандидатів та партій, а також рівне представлення депутатами виборців.
Принцип таємного голосування покликаний забезпечити незалежність виборців, захистити їх волевиявлення від насилля з боку інших осіб, політичних сил чи влади.
Світовий досвід свідчить, що вибори можуть здійснюватися виборцями безпосередньо (пряме виборче право) чи шляхом непрямих виборів, тобто через обрання громадянами виборців. Українське законодавство передбачає лише прямі вибори.
Механізм голосування та розподіл депутатських мандатів залежать від типу виборчої системи.
Конституція України не регламентує структуру виборчої системи, передбачаючи, що порядок проведення виборів встановлюється законом.
Існують три основних типи виборчих систем: мажоритарна; пропорційна; змішана.
Найдавнішою вважається мажоритарна система. Голосування відбувається за конкретних кандидатів у одномандатних округах з рівною кількістю виборців. Переможцем вважається кандидат, котрий набрав понад 50% голосів виборців (система абсолютної більшості), або ж кандидат, що набрав голосів більше, ніж кожен з його суперників (система відносної більшості).
Пропорційна система вперше застосована у 1889 році в Бельгії. Вона передбачає голосування за партійними списками з розподілом мандатів пропорційно кількості отриманих голосів. Найчастіше встановлюється прохідний бар’єр у 3-5%, а голоси партій, що не набрали відповідного відсотка, діляться між партіями-переможцями, пропорційно набраних ними голосів.
Повне пропорційне представництво передбачає проведення виборів у єдиному виборчому окрузі, який охоплює всю країну. Обмежене пропорційне представництво передбачає проведення виборів у кількох багатомандатних округах, на рівні яких розподіляються й місця.
У більшості країн голосування проводиться за закритими партійними бюлетенями, коли виборці не можуть впливати на партійні списки, а голосують за партію. Рідше зустрічається застосування пільгових списків, коли виборці визначають послідовність проходження кандидатів у списку партії. При роздільному голосуванні виборці мають свободу вибирати кандидатів з різних партійних списків, складаючи таким чином власний список.
Зустрічаються також різні методи встановлення результатів виборів.
Кожна з цих систем має як переваги, так і недоліки. Переваги мажоритарної системи полягають у її простоті. Виборці знають своїх кандидатів, а депутати свої округи.
Основним недоліком мажоритарної системи є неврахування голосів виборців, які проголосували за інших кандидатів, а не за переможця, що особливо проявляється у випадку застосування принципу відносної більшості при підрахунку результатів виборів. Мало враховується і партійний фактор, отже ускладнюється формування стійкої більшості у парламенті чи місцевих радах.
Переваги пропорційної системи полягають у забезпеченні відображення в парламенті чи місцевій раді приблизної структури політичних уподобань населення та використанні партійної відповідальності за вироблення та реалізацію державної політики.
Недоліком пропорційної системи виборів є неврахування територіальних інтересів, скованість депутатів у виборі рішення, яке, як правило, диктується партійними лідерами.
Змішана виборча система покликана усунути вади перших двох. При ній голосування відбувається у єдиному багатомандатному окрузі за партійний список у частині, що обирається за пропорційною системою, та у багатьох виборчих округах за конкретних кандидатів у частині, що обирається за мажоритарною системою. Саме таким було голосування на виборах народних депутатів України у 2002 році і пропонується на місцевих виборах 2010 року. Результати голосування встановлюються за абсолютною чи відносною більшістю у одномандатних округах та пропорційно отриманих голосів у багатомандатному окрузі.
Отже, можна зробити висновок, що ідеальної виборчої системи не існує. Мова може йти лише про оптимальний варіант виборчої системи, який би відповідав умовам даної держави на даний час. Потрібно також враховувати правову культуру населення.
СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ВИБОРИ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД
І СІЛЬСЬКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ ГОЛІВ
Конституція України гарантує забезпечення реалізації прав та свобод громадян. Ст.38 передбачає право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевому референдумах, вільно обирати й бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (ст.69). Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними (ст. 70). Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення (ст.71).
Слід також звернути увагу на статті Конституції України, якими визначено систему її адміністративно-територіального устрою (статті 132 та 133), особливості формування та діяльності місцевого самоврядування (статті 140 та 141).
У Конституції України не виписано конкретні норми організації та проведення виборів. Немає поки що і Виборчого кодексу. Тому вибори регулюються окремими спеціальними та іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.
Головною особливістю українського законодавства про вибори є його нестабільність, що викликано, на думку фахівців, проблемами перехідного періоду та політичними змінами.
Наприклад, 1 жовтня 2005 року набрали чинності Закони України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, прийнятий ще навесні 2004 року та „Про внесення змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України” від 7 липня 2005 року.
Слід відразу ж зазначити, що ці закони були мало ув’язані між собою, хоча і побудовані за схожими принципами. Їх визначальною рисою була спрямованість на нейтралізацію використання адміністративного ресурсу, забезпечення зростання ролі партій в житті суспільства з метою вироблення та формування політики на всіх рівнях на основі партійних програм тих політичних сил, які знайдуть підтримку виборців.
Підготовка до нових місцевих виборів примусила народних депутатів внести зміни до законодавства. Предметом дискусії стали час та принципи проведення виборів. Законопроектом пропонувалося прийняти в новій редакції Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, а також внести зміни до ряду інших законодавчих актів, включаючи Кодекс адміністративного судочинства України, закони України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про Центральну виборчу комісію», «Про столицю України - місто-герой Київ». Проектом передбачалося, зокрема, зміна виборчої системи, за якою обиратимуться депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад, з пропорційної на змішану (мажоритарно-пропорційну) виборчу систему. Крім того, пропонувалося вилучити виборчі блоки місцевих організацій політичних партій з числа суб’єктів виборчого процесу, змінити порядок формування виборчих комісій, порядок висування кандидатів у депутати, скоротити тривалість виборчої кампанії на місцевих виборах тощо.
Під час парламентської дискусії до законопроекту було внесено значну кількість пропозицій щодо зміни окремих його норм, частина з яких знайшла відображення у остаточній редакції Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року N 2487-VI.
Осмислюючи виборче законодавство та використовуючи його на практиці потрібно пам’ятати і про необхідність врахування підзаконних актів, насамперед постанов Кабінету Міністрів України та Центральної Виборчої Комісії, які, як правило, розміщуються на сайті ЦВК.
ВУЗЛОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ У ЧАСТИНІ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ОРГАНАМИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року N 2487-VI визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - депутати) та сільських, селищних, міських
голів. Закон складається із 14 розділів.
Організація і порядок проведення виборів депутатів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та
сільських, селищних, міських голів (далі - місцеві вибори)
регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за
мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих
округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох
сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду),
селища.
Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад
проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за
якою: 1) половина від кількості депутатів (загального складу)
відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у
депутати від місцевих організацій політичних партій у
багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами
відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста,
району в місті;
2) половина від кількості депутатів (загального складу)
відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної
більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні
мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія
відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста,
району в місті.
Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за
мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному
виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села
(кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську
громаду), селища, міста згідно з існуючим
адміністративно-територіальним устроєм.
Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.
Право голосу на виборах депутатів сільських, селищних,
міських рад, виборах сільського, селищного, міського голови мають
дієздатні громадяни України, які належать до відповідних
територіальних громад та яким на день виборів виповнилося
вісімнадцять років.
Право голосу на виборах депутатів районних, обласних рад
мають громадяни України, які належать до відповідних
територіальних громад у межах району, області та яким на день
виборів виповнилося вісімнадцять років. Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Не мають права голосу
на місцевих виборах військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом
недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду
перебувають у місцях позбавлення волі.
Органам державної влади і органам місцевого самоврядування заборонено втручатися у виборчий процес, за винятком випадків,
передбачених цим Законом
Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на
посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам
України, які мають право голосу і реалізується через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до цього Закону. Місце реєстрації громадянина не має значення при його кандидатуванні на виборах.
Виборчий процес здійснюється на засадах законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; політичного плюралізму та багатопартійності; публічності і відкритості; рівності суб'єктів виборчого процесу перед законом; рівності прав усіх кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації незалежно від форми власності; неупередженості органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій до місцевих організацій партій, кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови (ст.11).
Органи влади не внесені до переліку суб’єктів виборчого процесу (ст 12), проте на них покладено певні обов’язки щодо забезпечення дотримання законодавства та організації виборів.
Так, у ст. 13 відзначено, що рішення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, що стосуються місцевих виборів та зачіпають законні права громадян, а також рішення виборчих комісій доводяться до відома громадян через друковані засоби масової інформації або оприлюднюються в інший спосіб у триденний строк з дня їх прийняття, якщо інше не
передбачено законом.
Усі засоби масової інформації, незалежно від форми
власності, зобов'язані справедливо, збалансовано та неупереджено
висвітлювати хід підготовки і проведення місцевих виборів у
новинах, інформаційних випусках, ток-шоу, дискусійних та інших
програмах. Їх представникам гарантується безперешкодний доступ на
всі публічні заходи, пов'язані з місцевими виборами, а на
засідання виборчих комісій та на виборчу дільницю у день виборів -
на умовах, визначених цим Законом, крім випадків, передбачених
законами України. Виборчі комісії, органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих
органів зобов'язані в межах своїх повноважень і компетенції
надавати їм інформацію щодо ходу підготовки і проведення місцевих
виборів.
Рішення про загальний склад (кількість депутатів)
обласної, районної, міської (крім міст в Автономній Республіці
Крим, міст Києва та Севастополя) ради приймається відповідною обласною, районною, міською радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів (ст. 16). При цьому має враховуватися принцип забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді та рівного представництва у обласній раді районів та міст обласного значення, що входять до складу відповідної області.
Наприклад, оскільки Полтавська область налічує 25 районів та 5 міст обласного значення, то загальний склад обласної ради має налічувати не менше 60 депутатів. Очевидно, що на наступній сесії обласної ради може бути прийняте рішення про кількісний склад обласної ради майбутнього скликання у 60 або 120 депутатів.
Одномандатні виборчі округи утворюються відповідними територіальними виборчими комісіями з урахуванням рівності кількості виборців. Кількість таких округів дорівнює кількості депутатів сільської, селищної ради чи половині депутатів районної, міської чи обласної ради.
Багатомандатні виборчі округи збігаються з адміністративно-територіальним поділом і рішення про їх утворення не приймається. Для виборів сільського, селищного, міського голови відповідний одномандатний виборчий округ має межі, що збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста. Одномандатний виборчий округ по виборах міського голови у містах з районним поділом поділяється на виборчі територіальні округи, межі яких збігаються з межами районів у місті. Якщо до складу міста входить інше місто, село, селище, то воно є виборчим територіальним округом по виборах міського голови міста, до складу якого воно входить. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймаються (ст. 17).
Для підготовки і проведення голосування та підрахунку
голосів виборців районні, міські (міст обласного,
республіканського в Автономній Республіці Крим значення), районні
у містах Києві та Севастополі територіальні виборчі комісії не
пізніш як за 30 днів до дня виборів утворюють виборчі дільниці, які є спільними для виборів депутатів та сільських, селищних, міських голів у разі одночасного проведення відповідних місцевих виборів. Кожна виборча дільниця має лише одне приміщення для голосування. Виборчі дільниці утворюються з кількістю виборців від 20 до 2500 осіб.
Звичайні виборчі дільниці утворюються за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (у містах, де не утворені районні у місті ради), районних у містах рад на підставі відомостей Державного реєстру виборців про кількість виборців, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Зазначені відомості подаються до відповідних органів, що вносять подання, передбачене абзацом другим цієї частини, не пізніш як за 45 днів до дня виборів.
Подання вноситься не пізніш як за 35 днів до дня виборів виконавчим комітетом сільської, селищної, міської (у містах, де не утворюються районні у місті ради), районної у місті ради до відповідної територіальної виборчої комісії, а в разі відсутності виконавчих комітетів
зазначених рад такі подання вносяться відповідним сільським,
селищним, міським головою, головою районної у місті ради або
посадовою особою, яка згідно з законом здійснює повноваження
сільського, селищного, міського голови.
У разі якщо такі подання в установлені цією частиною строки до відповідної територіальної комісії не надійшли, подання щодо утворення виборчих дільниць вносяться відповідно Кабінетом Міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Спеціальні виборчі дільниці утворюються територіальною
виборчою комісією за поданням відповідно районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій чи виконавчого комітету міської (міста республіканського в Автономній Республіці Крим, обласного значення) ради за місцем розташування відповідних закладів. У разі відсутності виконавчих комітетів відповідних рад такі подання
вносяться відповідним міським головою або посадовою особою, яка
відповідно до закону здійснює його повноваження.
Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та
проведення місцевих виборів, становлять: Центральна виборча комісія, яка є виборчою комісією вищого рівня для всіх виборчих комісій з усіх місцевих виборів; територіальні виборчі комісії: виборча комісія Автономної Республіки Крим; бласні виборчі комісії; районні виборчі комісії; міські виборчі комісії (у тому числі міст Києва та Севастополя); районні у містах виборчі комісії (у містах, де утворені районні у місті ради); селищні, сільські виборчі комісії, а також - дільничні виборчі комісії (ст 19).
До складу виборчої комісії, що здійснює підготовку та
проведення відповідних місцевих виборів, можуть входити громадяни
України, які мають право голосу на цих місцевих виборах. Посадові
та службові особи органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, військовослужбовці, судді та працівники
правоохоронних органів не можуть входити до складу виборчих комісій.
Законом передбачено складання попередніх та уточнених списків виборців, що є завданням органів ведення Державного реєстру виборців відповідно до Закону України "Про Державний реєстр виборців". Орган Державного реєстру виборців забезпечує також розгляд заяв виборців щодо не включення до списку виборців чи допущених неточностей.
Виборець, який на день виборів перебуває за межами
населеного пункту, в якому він проживає, участі у місцевих виборах
не бере, крім випадку, коли він включений до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці.
Важливою складовою виборів є передвиборна агітація, яка проводиться у визначені законом терміни і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів. Напередодні і в день виборів забороняється проведення масових акцій (зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо) від імені кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного,
міського голови, місцевих організацій партій - суб'єктів виборчого процесу, а також політичних партій, місцеві організації яких є суб'єктами виборчого процесу. Передвиборна агітація здійснюється в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції та законам України. Офіційні повідомлення в період виборчого процесу про дії кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, пов'язані з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією та законами України, підготовлені у порядку,
визначеному Законом України "Про порядок висвітлення діяльності
органів державної влади та органів місцевого самоврядування в
Україні засобами масової інформації", не є передвиборною агітацією. Такі офіційні повідомлення не повинні містити коментарів агітаційного характеру, а також відео-, аудіозаписів, кінозйомок, фотоілюстрацій про дії зазначених осіб як кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Передвиборна агітація за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється з додержанням принципу рівних умов та можливостей, що передбачає надання кандидатам, їх довіреним особам, місцевим організаціям партій, які висунули кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, та їх уповноваженим особам за однакову плату одних і тих самих приміщень для проведення масових заходів, виготовлення однакових за кількістю і якістю друкованих інформаційних матеріалів, надання однакових друкованих площ та ефірного часу на радіо і телебаченні.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування
за зверненням відповідної територіальної виборчої комісії надають
приміщення, придатні для проведення публічних заходів
передвиборної агітації, які організовуються територіальною
виборчою комісією. При цьому територіальна виборча комісія
зобов'язана забезпечити рівні можливості для всіх місцевих
організацій партій, які висунули кандидатів у депутати в
багатомандатному виборчому окрузі, всіх кандидатів у депутати,
всіх кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Оплата використання наданих приміщень здійснюється в порядку,
встановленому статтею 65 Закону. У разі якщо будинок (приміщення) незалежно від форми власності було надано для проведення передвиборного публічного заходу чи передвиборної агітації одному кандидату, місцевій організації партії, власник (володар, користувач) цього будинку (приміщення) не має права відмовити в його наданні на тих же
умовах іншому кандидату, місцевій організації партії, які висунули
кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, на
відповідних місцевих виборах (ст.48).
Порядок розміщення агітаційних матеріалів визначається виборчими комісіями разом з органами місцевого самоврядування.
Передвиборна агітація з використанням засобів масової
інформації усіх форм власності проводиться з дотриманням принципу
рівних умов та можливостей. Висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності, у тому числі в інтерв'ю, дискусіях та дебатах, а також інформаційних повідомленнях, програмах новин і поточних подій, має здійснюватися на засадах об'єктивності, неупередженості та збалансованості.
Участь у передвиборній агітації забороняється: 1) іноземцям, особам, які мають подвійне громадянство, та особам без громадянства; органам державної влади, органам місцевого самоврядування,
правоохоронним органам і судам; 3) у робочий час посадовим та службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли відповідна посадова чи службова особа є кандидатом у депутати чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови; 4) командирам військових частин та їх заступникам серед своїх підлеглих, крім випадків, коли відповідна особа є кандидатом у депутати чи кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови; 5) членам виборчих комісій протягом строку повноважень відповідних виборчих комісій.
Кандидатам у депутати, кандидатам на посади сільського, селищного, міського голови, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у
закладах, установах, організаціях, військових частинах
(формуваннях), забороняється у робочий час залучати для
передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи,
пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм
осіб, службовий транспорт, засоби зв'язку, устаткування,
приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також
використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для
проведення передвиборної агітації.
Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години
останньої п'ятниці, що передує дню виборів, відповідними службами
місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування.
Для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування встановлено також заборону бути представником чи уповноваженою особою місцевої організації партії та бути довіреною особою кандидата. Проте ст. 57 «Офіційні спостерігачі» містить лише застереження, що офіційним спостерігачем від місцевої організації партії, яка висунула кандидата в депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидата в депутати в одномандатному мажоритарному окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, може бути громадянин України, який має право голосу на місцевих виборах.
Слід врахувати, що кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови не може бути відмовлено у звільненні на період передвиборної агітації від виконання виробничих або службових обов'язків за місцем роботи з наданням неоплачуваної
відпустки. Такий кандидат не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (крім випадків ліквідації), командира військової частини (формування). Кандидат у депутати, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови без його згоди не може бути переведений на іншу роботу, направлений у відрядження чи призваний на військову або альтернативну (невійськову) службу, навчальні (перевірні) та
спеціальні збори військовозобов'язаних.
Органи виконавчої влади. органи місцевого самоврядування та виборчі комісії сприяють діяльності іноземних спостерігачів.
Важливою є роль органів влади по забезпеченню правопорядку під час роботи комісій з бюлетенями та проведення виборів. Так, члени територіальної, дільничної виборчої комісії транспортують виборчі бюлетені до приміщення відповідної територіальної, дільничної виборчої комісії у супроводі працівника органів внутрішніх справ.
Територіальна, дільнична виборча комісія забезпечує збереження та охорону отриманих виборчих бюлетенів. Виборчі бюлетені зберігаються у приміщенні виборчої комісії в сейфі (металевій шафі або окремій кімнаті), який (яка) опечатується стрічкою з проставленням на ній підписів усіх присутніх на засіданні комісії та печатки комісії. Сейф (металева шафа чи окрема кімната) постійно (до передачі бюлетенів дільничним виборчим комісіям або до дня голосування) перебуває під охороною працівника органів внутрішніх справ.
Голосування проводиться у спеціально відведеному приміщенні, в якому обладнуються у достатній кількості кабіни для таємного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів. Для малих виборчих дільниць кількість таких кабін повинна бути не менше двох, для середніх - не менше чотирьох, для великих - не менше шести. Централізовано визначаються вимоги до обладнання виборчих дільниць.
Голосування у день місцевих виборів проводиться з 8 до
22 години. Організація проведення голосування, обладнання приміщення
для голосування та підтримання в ньому належного порядку,
забезпечення таємності волевиявлення виборців під час голосування
покладаються на дільничну виборчу комісію.
Виборець може перебувати у приміщенні для голосування
протягом часу, необхідного для голосування. Під час проведення голосування не допускається закриття приміщень для голосування, припинення голосування, розкриття виборчих скриньок, підрахунок голосів до закінчення встановленого Законом часу голосування.
Важливо також наголосити, що представники органів влади можуть бути присутніми на засіданні виборчої комісії лише з дозволу або на запрошення цієї комісії відповідно до прийнятого нею рішення. Їх перебування на виборчій дільниці під час проведення голосування, а також на засіданні комісії під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування не дозволяється. Представники органів влади під час голосування можуть бути у приміщенні для голосування лише як виборці.
Транспортування виборчих документів до відповідної територіальної виборчої комісії здійснюється за рішенням відповідної дільничної, територіальної виборчої комісії трьома членами цієї виборчої комісії (в разі неможливості - двома) - представниками трьох (відповідно двох) місцевих організацій різних партій. При транспортуванні виборчих документів членами дільничної, територіальної виборчої комісії їх супроводжує працівник органів внутрішніх справ України, який повинен забезпечити охорону при транспортуванні. За своїм бажанням інші
члени дільничної, територіальної виборчої комісії, не зайняті у транспортуванні виборчих документів, кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, довірені особи кандидатів, представники та уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі - суб'єкти відповідного виборчого процесу можуть супроводжувати транспортування документів. Супроводження транспортування виборчих документів іншими особами забороняється.
Законом передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються місцевих виборів (ст. 85). Суб’єкти виборчого процесу можуть звернутися зі скаргою до виборчої комісії, а також – до суду
в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
У свою чергу, виборча комісія може оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборчого процесу, суб'єктів оскарження серед яких названо й орган державної влади, орган місцевого самоврядування, заклад, підприємство, установа, організація, їх посадові чи службові особи.
Рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади,
органу місцевого самоврядування, закладу, підприємства, установи,
організації, їх посадової чи службової особи, місцевої організації
партії, крім рішення чи дій, які відповідно до закону, її статуту
(положення) належать до внутрішньої організаційної діяльності
місцевої організації партії, засобу масової інформації та його
посадової чи службової особи або творчого працівника, може бути
оскаржено до суду.
Особи, винні в порушенні законодавства про місцеві вибори,
притягуються до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної
відповідальності у порядку, встановленому законом.
Зберігання виборчої та іншої документації і матеріальних цінностей визначено у ст. 85. Документація після офіційного оприлюднення результатів виборів територіальною комісією передається до відповідної державної архівної установи. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування після припинення повноважень виборчих комісій зобов'язані забезпечити збереження виборчих скриньок, кабін для
голосування, печаток, штампів цих комісій, методичної літератури,
що їм надавалися на період виборчого процесу.
Місцеві державні архівні установи забезпечують доступ до
виборчої документації з місцевих виборів у порядку, встановленому
законодавством України.
Законом внесено також зміни до Кодексу адміністративного судочинства України та низки інших законів.
ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
Конституція України.-К.: 2006
Закони України :
«Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», N 2487-VI, 10 липня 2010 р.
«Про Центральну Виборчу Комісію», №1932- IV, 30 червня 2004 р.
«Про політичні партії в Україні», №2365-ІІІ, 5 квітня 2001 р.
«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», №1382- IV, 11 грудня 2003 р.
«Про інформацію», №2657-ХІІ, 2 жовтня 1992 р.
«Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».-№539\97-ВР, 23 вересня 1997 р.
«Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».-№2782-ХІІ, 16 листопада 1992 р.
«Про телебачення і радіомовлення».№3759-ХІІ, 21 грудня 1993 р.
«Про рекламу», №270\96-ВР, 3 липня 1996 р.
«Про місцеві державні адміністрації», № 586-XIV від 9.04.1999 р.
«Про місцеве самоврядування в Україні».-№280\97-ВР, 21 травня 1997 р.
«Про державну службу».-№3723-ХІІ, 16 грудня 1993 р.
«Про службу в органах місцевого самоврядування», №2493-ІІІ, 7 червня 2001 р.
«Про звернення громадян», №393\96-ВР, 2 жовтня 1996 р.
«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».-№755- IV, 15 травня 2003 р.
«Основи законодавства про охорону здоров’я».-№2801-ХІІ,19 листопада 1992 р.
«Про статус депутатів місцевих рад», - № 93-ІV, 11 липня 2002 р.
Кодекси України
Кодекс законів про працю України, №726- VІІІ, 30 травня 1972 р.
Кодекс адміністративного судочинства України.-№2747, 6 липня 2005 р.
Кримінальний кодекс України, №2341-ІІІ, 5 квітня 2001 р.
Кодекс України про адміністративні правопорушення.-№8073, 7 грудня 1984 р.
Цивільний кодекс України.-№ 435- IV, 16 січня 2003 р.
Рішення Конституційного Суду України.
Постанови Кабінету Міністрів України.
Постанови Центральної Виборчої Комісії.
Інші нормативно-правові акти (Національного банку України, міністерства фінансів та інших центральних органів влади з питань, що стосуються виборів).
Марченко В. Вибори до місцевих рад – це право кожного обирати і бути обраним// Зоря Полтавщини, 2010, 13 серпня
Пошук
Вгору
