Управління Головдержслужби в Полтавській області - Запитання – відповіді з питань проходження державної служби

Спеціаліст, який нині працює у виконкомі селищної ради, до призначення на цю посаду був зареєстрований як ФОП. Нині, за його словами, він комерційною діяльністю не займається, але продовжує обліковуватися як ФОП. Чи може це розцінюватися як порушення обмежень щодо сумісництва?

п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.11 р. № 3206-VI посадовим особам місцевого самоврядування забороняється займатися підприємницькою діяльністю. Саме за зайняття підприємницькою діяльністю із порушенням обмежень ст.172⁴ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч.7 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР особи, які працюють у виконавчих комітетах місцевих рад на постійній основі, не можуть займатися підприємницькою діяльністю та одержувати від цього прибуток.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто для того, щоб особа була визнана такою, що займається підприємницькою діяльністю, вона має вчиняти якісь активні дії, направлені на отримання певного соціального чи економічного результату.

Реєстрація та перебування на обліку як ФОП ще не означає того, що особа здійснює якусь комерційну господарську діяльність, тобто займається підприємництвом.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03 р. № 755-IV підставами для реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП є: прийняття ФОП рішення про припинення підприємницької діяльності; смерть ФОП; поновлення судового рішення про оголошення фізичної особи, яка є підприємцем, померлою або безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності.

Рішення про примусове припинення підприємницької діяльності ФОП у судовому порядку приймається лише у випадках, зазначених у ч.2 ст.46 Закону про реєстрацію, зокрема визнання ФОП банкрутом; провадження підприємницької діяльності, що заборонена законом; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність ФОП за зазначеним місцем проживання.

Як бачимо, Закон про реєстрацію не передбачає серед підстав для припинення реєстрації ФОП подію у вигляді зайняття посади, що передбачає якісь обмеження щодо зайняття підприємницькою діяльністю. Якщо посадова особа місцевого самоврядування була зареєстрована як ФОП до початку служби в ОМС, та у період проходження служби ОМС не здійснює діяльності, направленої на отримання прибутку чи іншого економічного результату, то така особа не порушує статтю 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.11 р. № 3206-VI.

Але слів працівника про те, що він не займається підприємництвом, не досить. Керівник, у якого є інформація, що дає підстави вважати, що його підлеглий може порушувати встановлені законом обмеження, зобов’язаний перевірити цю інформацію, інакше він стає правопорушником.

У який момент особу слід відсторонити від виконання обов’язків, якщо проти неї порушено справу про корупцію? Як це має відбуватися?

Згідно з приписами ч.1 ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 р. №3206 –VI (далі - Закон № 3206) особа, щодо якої винесено постанову про притягнення обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією та Законами України.

Звертаємо увагу читачів на наступне: обов’язок щодо відсторонення від роботи особи, щодо якої порушено кримінальну справу, виникає не з моменту відкриття провадження у справі, а лише тоді, коли цій особі пред’являть постанову про притягнення її як обвинуваченої.

А ось відстороняти від виконання службових повноважень особу, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, не обов’язково.

Рішення про доцільність цього заходу має прийняти:

1) відносно працівників, які призначаються на посади призначенням відповідного керівника ОМС чи затверджуються сесією ради – керівник ОМС, в якому працює потенційний правопорушник (для підприємств чи установ, де працюють особи, які не є посадовими особами місцевого самоврядування, але отримують заробітну плату за рахунок місцевого чи державного бюджету, - керівники цих підприємств чи установ) ;

2) відносно осіб, які обіймають виборні посади в ОМС – сесія ради на своєму пленарному засіданні.

У рішенні (розпорядженні) зазначаються підстави для відсторонення особи від виконання службових обов’язків, а у випадку, коли відсторонення пов’язане із складенням відносно особи протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення – ще й обґрунтування необхідності (мотивація) застосування цього заходу.

Особа відстороняється від роботи:

1) у випадку, коли йдеться про злочин, - з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченої і до закінчення розгляду справи судом;

2) у випадку, коли особу підозрюють у вчиненні правопорушення, - з моменту складення протоколу і до моменту закінчення розгляду справи судом;

У разі закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням.

Аналогічні приписи ми можемо знайти у абз. 2-3 п.4 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою КМУ від 13.06.2000 р. №950 (із змінами та доповненнями, остання редакція Порядку на момент публікації цієї відповіді набула чинності 21.10.11 р.).

Якими нормативно – правовими актами необхідно користуватися при розгляді питання присвоєння рангу державного службовця?

При розгляді питання, щодо присвоєння рангу державного службовця необхідно користуватися такими нормативно – правовими актами:

? Закон України “Про державну службу”;

? Положення про ранги державних службовців, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 р. № 658;

? Методичні рекомендації щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 1996 р. N 658 „Про затвердження Положення про ранги державних службовців”, затверджені наказом Головного управління державної служби України 31.03.06 № 106.

У яких випадках можна присвоїти ранг державного службовця?

Ранги державним службовцям присвоюються у таких випадках:

? одночасно із прийняттям на державну службу або призначенням на вищу посаду;

? після відпрацювання двох років на займаній посаді (присвоюється черговий ранг в межах відповідної категорії посад);

? достроково за виконання особливо відповідальних завдань (присвоюється черговий ранг у межах відповідної категорії посад);

? у разі призначення на посаду вищої категорії (присвоюється ранг у межах категорії посад, яку зайняв державний службовець);

? при звільненні з державної служби у зв'язку з виходом на пенсію (за сумлінну працю державному службовцю може бути присвоєно черговий ранг поза межами відповідної категорії посад, якщо він має найвищий ранг у цій категорії посад).

Чи зараховуються до стажу державної служби періоди роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів в Державному прийманні?

Відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283, до стажу державної служби зараховуються періоди роботи на посадах керівних працівників та спеціалістів в державних органах, установах, організаціях за певних умов, а саме в міністерствах і відомствах СРСР (включаючи головні управління, управління, що відповідно до затвердженої Урядом структури входили до центрального апарату цих міністерств і відомств).

Згідно з постановою Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР від 12.05.1986 р. № 540 “Про заходи з корінного підвищення якості продукції” з метою корінного підвищення якості виробленої продукції, здійснення прийому готових виробів і контролю за діяльністю об’єднань і виробництв з питань якості було визнано за необхідне створити спеціальний орган позавідомчого контролю – Державне приймання.

В Положенні про організацію роботи Державного приймання (РД 50-612-86), зазначено, що Державне приймання є самостійною організацією Державного комітету СРСР по стандартах і підпорядковується Головному управлінню Держприймання Держстандарту.

Виходячи з наведеного, Держприймання не входило до центрального апарату Держстандарту і Порядком обчислення стажу державної служби не передбачені організації з таким організаційно-правовим статусом, тому періоди роботи на зазначених посадах не можуть бути зараховані до стажу державної служби.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283)

Чи включається час навчання в аспірантурі Національної академії державного управління при Президентові України з відривом від виробництва до стажу державної служби?

Обчислення стажу державної служби здійснюється відповідно до Закону України “Про державну службу”, Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283, та додатку до нього.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку час навчання в аспірантурі або докторантурі Національної академії державного управління при Президентові України з відривом від роботи включається до стажу державної служби, якщо до вступу в аспірантуру або докторантуру аспірант чи докторант перебував на державній службі і після закінчення навчання повернувся на державну службу.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби")

Ким розглядаються скарги, пов'язані з визначенням стажу роботи державних службовців?

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 03.05.94 № 283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. Скарги, пов’язані з визначенням стажу державної служби державних службовців, розглядаються згідно з чинним законодавством.

Таким чином, відповідно до статті 221 Кодексу законів про працю України індивідуальні трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, а за відсутності останніх - у судовому порядку.

(Кодекс законів про працю України, постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби”)

Чи має право державний службовець на включення попереднього наукового стажу до стажу державної служби?

Зазначеним Порядком встановлено, що до стажу державної служби включається стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.04 № 257, незалежно від наявності перерв у роботі.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

При обчисленні стажу необхідно враховувати, що відповідно до статті 1 Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” науково-дослідна (науково-технічна) установа – юридична особа незалежно від форми власності, що створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова або науково-технічна діяльність є основною і становить понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт.

(Закон України "Про наукову та науково-технічну діяльність", постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби та, від 04.03.04 № 257 “Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”)

На кого покладено вирішення питань обчислення стажу державної служби?

Згідно з Типовим положенням про кадрову службу органу виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.96
№ 912, обчислення стажу роботи та стажу державної служби належить до компетенції відповідного кадрового підрозділу державного органу, з яким державний службовець перебуває чи перебував у трудових відносинах.

Кадрова служба на підставі вивчення записів у трудовій книжці та інших документів, а також застосування нормативно-правових актів з питань державної служби має самостійно робити висновок щодо обчислення стажу державної служби, який не буде суперечити чинному законодавству.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.96 № 912 "Про затвердження Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади")

Чи має право на отримання пенсії державного службовця особа, яка на момент досягнення пенсійного віку не працює на посаді, віднесеній до посад державних службовців?

Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (у редакції Закону від 16.01.03 № 432-ІV) на отримання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку перебування на державній службі, за наявності загального трудового стажу для чоловіків – не менше 25 років, для жінок – не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби – не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Посади державних службовців, віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, визначені статтею 25 зазначеного Закону.

Віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у статті 25 Закону України “Про державну службу”, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Таким чином, для призначення пенсії державного службовця особа повинна працювати на посадах, які статтею 25 зазначеного Закону або актами Кабінету Міністрів України віднесені до категорій посад державних службовців.

Крім того, така особа повинна набути статусу державно службовця, тобто, після прийняття Закону України “Про державну службу” повинна працювати на посадах державних службовців, прийняти Присягу державного службовця і їй має бути присвоєно ранг державного службовця, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці.

(Закон України "Про державну службу")

З якого моменту змінюється розмір надбавки за вислугу років?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби" надбавка за вислугу років обчислюється за фактично відпрацьований час виходячи з посадового окладу з урахуванням доплат за ранг і залежно від стажу державної служби, визначеного відповідно до Закону України “Про державну службу” та зазначеного Порядку і додатку до нього. Державним службовцям, у яких протягом календарного місяця виникло право на підвищення надбавки за вислугу років, розмір надбавки змінюється з дня набуття права на підвищення.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби")

Чи має право державний службовець на виплату грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, якщо вона не була йому вчасно виплачена?

Відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Обов’язковою умовою для виплати вказаної допомоги є вихід державного службовця на пенсію державного службовця відповідно до Закону України „Про державну службу”.

Враховуючи викладене, грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується при фактичному виході на пенсію державного службовця і звільненні з державної служби у зв’язку з виходом на пенсію.

При дотриманні зазначених умов, грошова допомога державному службовцю, якому вона не була йому вчасно виплачена, може бути виплачена органом, з яким такий державний службовець перебував у трудових відносинах.

Відповідно до статті 225 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.

(Закон України "Про державну службу", Кодекс законів про працю України)

Чи можна продовжувати працювати на посаді державного службовця після оформлення пенсії державного службовця із зниженим пенсійним віком до досягнення граничного віку перебування на державній службі?

Відповідно до статті 23 Закону України “Про державну службу” граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок.

Статтею 30 зазначеного Закону передбачено, що однією з підстав припинення державної служби є досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби.

Тому, до досягнення граничного віку перебування на державній службі особа, яка отримує пенсію, може бути прийнята і перебувати на посаді державного службовця на загальних підставах.

(Закон України "Про державну службу")

Чи можливо державним службовцям встановлювати неповний робочий день?

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про державну службу” державні службовці користуються правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією і законами України.

Згідно із частиною першою статті 20 вказаного Закону тривалість робочого часу державних службовців визначається відповідно до законодавства про працю України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтею 56 Кодексу законів про працю України передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Пунктом 11 Положення про ранги державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.96 № 658, передбачено, зокрема, що державному службовцю, який працює неповний робочий день (тиждень), надбавка за ранг здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

Враховуючи викладене, державному службовцю може бути встановлено неповний робочий день або тиждень.

(Закон України “Про державну службу”, Кодекс законів про працю України)

Щодо можливості притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності під час проходження випробування.

Відповідно до статті 18 Закону України „Про державну службу” при прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування терміном до шести місяців.

Крім того, згідно зі статтею 26 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, у тому числі і стосовно накладення дисциплінарних стягнень.

Статтею 14 зазначеного Закону передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує орган, в якому він працює.

До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

? попередження про неповну службову відповідність;

? затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Згідно зі статтею 147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

? догана;

? звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Враховуючи викладене, до державного службовця можуть бути застосовані вказані дисциплінарні стягнення, у тому числі і у період випробувального терміну.

(Закон України “Про державну службу”, Кодекс законів про працю України)

Чи може надаватися державним службовцям безвідсотковий кредит на придбання житла відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.04 № 182?

Право державних службовців, які потребують відповідно до чинного законодавства поліпшення житлових умов, на надання безвідсоткового кредиту на строк до 20 років передбачалося частиною третьою статті 36 Закону України «Про державну службу», яка Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» із Закону виключена.

З урахуванням цього, постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.04 № 182 «Про затвердження Порядку надання державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків» не застосовується, оскільки суперечить зазначеним Законам.

Загальний порядок надання жилих приміщень громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, визначений положеннями Житлового кодексу.

(Закони України "Про державну службу", «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»)

Чи зараховується до стажу державної служби період роботи у 1981-1988 роках на посадах керівних працівників та спеціалістів в Укртрикотажпромі?

Стаж державної служби обчислюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283, та додатку до нього.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, у тому числі, у всесоюзних і республіканських промислових об'єднаннях та об'єднаннях, створених на базі головних управлінь міністерств і відомств відповідно до рішень Уряду.

Вказане означає, що до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників та спеціалістів, які належали до апарату об'єднань, створених на базі головних управлінь міністерств і відомств відповідно до рішень Уряду.

Відповідно до постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 25.05.70 № 278 «Про удосконалення і здешевлення центрального апарату міністерств і відомств УРСР», наказу Міністерства легкої промисловості УРСР від 11.06.70 № 212 «Про удосконалення та здешевлення центрального апарату Міністерства легкої промисловості УРСР» головне управління трикотажної промисловості Міністерства легкої промисловості УРСР (Укрголовтрикотаж) було реорганізоване у республіканське виробниче об'єднання трикотажної промисловості Міністерства легкої промисловості УРСР (Укртрикотаж). Тобто, на базі головного управління міністерства було утворене республіканське виробниче об'єднання.

Згідно із постановою Ради Міністрів УРСР від 27.05.75 № 268 «Про схему управління легкою промисловістю УРСР» передбачалося ліквідувати республіканське виробниче об'єднання трикотажної промисловості Міністерства легкої промисловості УРСР (Укртрикотаж) та створити Українське промислове трикотажне об'єднання (Укртрикотажпром).

Таким чином, Українське промислове трикотажне об'єднання (Укртрикотажпром) було створене не на базі головних управлінь Міністерства легкої промисловості УРСР чи інших міністерств або відомств, як це передбачається вказаним Порядком.

Враховуючи викладене, підстави для зарахування до стажу державної служби періодів роботи у 1981-1988 роках на посадах керівних працівників та спеціалістів в Укртрикотажпромі відсутні.

(Закон України “Про державну службу”, постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби», постанова ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 25.05.70 № 278 «Про удосконалення і здешевлення центрального апарату міністерств і відомств УРСР», постанова Ради Міністрів УРСР від 27.05.75 № 268 «Про схему управління легкою промисловістю УРСР»)

Чи є грубим порушенням запис у трудовій книжці про навчання у вищих навчальних закладах з посиланням не на наказ, а на диплом у графі «На підставі чого зроблено запис»?

Відповідно до пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. № 58, до трудових книжок за місцем роботи вносять окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів відомості про час навчання у вищих навчальних закладах. Підставою для такого запису є накази навчального закладу про зарахування та про відрахування з числа студентів. Запис вносять за умови навчання на денному відділенні навчального закладу. Для внесення відповідного запису працівник має подати довідку, в якій зазначено дати (день, місяць, рік) зарахування та відрахування з числа студентів з посиланням на номери наказів навчального закладу.

Запис про навчання на денному відділенні вищого навчального закладу на підставі диплому є грубою помилкою. У дипломі, по-перше, не вказано форму навчання, по-друге, немає точних дат (день, місяць, рік) вступу та закінчення навчального закладу. Диплом лише містить інформацію про роки навчання, а дату його видачі не можна вважати датою відрахування з числа студентів.

(Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників)

Що тягне за собою попередження державного службовця про неповну службову відповідність?

Статтею 14 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 р. визначено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців. Зокрема, встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державних службовців за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює.

До державних службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть також застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:

- попередження про неповну службову відповідність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Тому, у разі, якщо до державного службовця за перелічені порушення не застосовано дисциплінарне стягнення, до нього може бути застосовано захід дисциплінарного впливу, зокрема попередження про неповну службову відповідність.

Попередження про неповну службову відповідність може бути застосовано як за наслідками відповідного порушення, так і за результатами атестації чи щорічної оцінки роботи державного службовця.

Державні службовці, до яких застосовано попередження про неповну службову відповідність, за рішенням керівника можуть бути позбавлені премії, грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов’язків, виключені з кадрового резерву на заміщення вищої посади, не атестовані під час проведення атестації або атестованими з певними умовами тощо.

(Закон України «Про державну службу»)

Який порядок зарахування до стажу державної служби роботи в профспілкових, комсомольських і партійних органах?

Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим п. 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 р. № 1049. У цьому положенні йдеться про стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених ст. 118 КЗпП України: партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах та посадах відповідальних працівників.

Згідно з роз’ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 р. № 4-5-1156, погодженого з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії ст. 6 Конституції УРСР і внесення змін до ст. 7 Конституції УРСР (до 24.10.1990 р.). Цими статтями за партійними, профспілковими, комсомольськими організаціями закріплювалося право на участь у здійсненні управлінських функцій.

Відповідальною вважають посаду, на яку приймають колегіальним органом (постановою конференції, зборів, комітету, бюро) партійних, профспілкових та комсомольських організацій.

Виходячи з вищевикладеного, до стажу державної служби зараховуються періоди роботи в профспілкових, комсомольських і партійних організаціях на виборних та відповідальних посадах, незалежно від рівня згаданих організацій.

(Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283)

Працівник, якого беруть на роботу, - колишній військовослужбовець, у зв`язку зі скороченням у званні майора. Хто в такому разі повинен заносити ці дані в трудову книжку і як сформулювати відповідний запис?

Відповідно до пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. № 58, до трудових книжок за місцем роботи вносять окремим рядком відомості про час служби у Збройних Силах України та інших військах із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби. Підставою для занесення цих відомостей є військовий квиток особи, яка працевлаштовується після військової служби.

Наприклад:

№ запису	Дата			Відомості про прийом на роботу…	На підставі чого внесено запис
	число	місяць	рік
1	12	03	2000	Служба в Збройних Силах України	Військовий квиток № 33886 від 01.03.2000 р.
	12	05	2004

(пункт 2.18 Інструкції про порядок ведення

трудових книжок працівників)

Чи мають право державні службовці на додаткову відпустку за роботу на комп`ютері?

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 р., державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів.

Щорічна відпустка, як вид відпусток, передбачених статтею 4 Закону України «Про відпустки» № 504 від 15.11.1996 р., включає в себе основну відпустку (ст. 6 цього Закону) додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 цього Закону), додаткову відпустку за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону), інші додаткові щорічні відпустки, передбачені законодавством.

Отже, додаткові відпустки за роботу на комп`ютері державним службовцям не надаються, оскільки вони вже включені до тривалості щорічної відпустки.

(Закон України «Про державну службу»)

На підставі яких нормативно-правових актів і до якого часу зараховують до стажу державної служби період роботи на посадах технічних та правових інспекторів праці профспілок?

Відповідно до порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах, що згідно з чинним законодавством здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Згідно ст. 259 КЗпП УРСР, державний нагляд за охороною праці здійснювали професійні спілки, а також підпорядковані їм, технічні і правові інспекції праці.

Законом України від 15.12.1993 р. «Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці, до Кодексу Законів про працю України» в ст. 259 внесено зміни і визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на це органи та інспекції.

Законом України від 19.01.1995 р. «Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України» ст. 230 Кодексу України про адміністративні правопорушення вилучена, а в ст. 255 внесено зміни і права правових інспекторів праці передано органам Міністерства праці України.

Тому постановою Верховної Ради України від 15.12.1994 р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України» доручено Кабінету Міністрів України до 01.07.1995 р. створити державну інспекцію праці Міністерства праці України. До створення державної інспекції праці Міністерства праці України право розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за порушення законодавства про працю було надано правовим інспекторам праці професійних спілок, головним правовим інспекторам праці професійних спілок.

Крім того, Генеральною Угодою між Кабінетом Міністрів України і профспілковими об`єднаннями України передбачалось (п. 5.1.1), що до створення державної інспекції праці Міністерства праці України правові інспекції праці профспілок зберігаються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.1996 р. № 906 «Про створення державної інспекції праці Міністерства праці» створено державну інспекцію праці Міністерства праці.

Отже, до 02.08.1996 р. включно правові інспекції праці профспілок виконували функції державного нагляду за охороною праці і період роботи на посадах правових інспекторів праці до вказаної дати зараховується до стажу державної служби.

Що стосується технічних інспекторів праці профспілок, то згідно пункту 3 постанови Верховної Ради України від 14.10.1992 р. «Про порядок введення в дію Закону України «Про охорону праці» за діючими технічними інспекторами профспілок зберігалися функції державного нагляду за охороною праці до 01.01.1994 р.

Отже, до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах технічних інспекторів праці профспілок до 01.01.1994 р.

Чи може бути прийнята на державну службу особа, проти якої було порушено кримінальну справу за частиною першою статті 190 та частиною першою статті 346 Кримінального кодексу України та звільнено від відбування покарання на підставі пункту «б» статті 1 Закону України «Про амністію»?

Відповідно до статті 12 Закону України «Про державну службу» не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які, зокрема, мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади.

Частиною третьою статті 88 Кримінального кодексу України передбачено, що особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або звільнені від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.

У разі проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців конкурсна комісія може враховувати наявну інформацію щодо судимості кандидата на зайняття посади державного службовця.

(Закон України “Про державну службу”, Кримінальний кодекс України)

Які заходи повинні вживатися до державного службовця, якого рішенням суду визнано винним у порушенні вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією”?

Статтями 7, 8, 9 Закону України «Про боротьбу з корупцією» визначено, що особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за вчинення корупційних діянь, якщо вони не містять складу злочину, порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також за порушення вимог фінансового контролю тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.

Підставою для притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності є постанова суду, яка набрала чинності.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про боротьбу з корупцією» постанова суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, у триденний строк направляється відповідному державному органу для вирішення питання згідно з чинним законодавством.

Таким чином, постанова суду засвідчує, що особою, уповноваженою на виконання функцій держави, не дотримуються вимоги, пов’язані із проходженням державної служби, передбачені статтею 16 Закону України «Про державну службу», в частині вчинення дій, передбачених статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі недотримання пов’язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України «Про державну службу».

(Закону України «Про боротьбу з корупцією»)

Чи має право державний службовець займатися ветеринарною практикою?

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» виконання працівником, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, вважається сумісництвом.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» медична практика та ветеринарна практика є окремими видами господарської діяльності.

Таким чином, Законом України «Про боротьбу з корупцією» не передбачено можливості державним службовцям займатися ветеринарною практикою та консультуванням з питань ветеринарної медицини на умовах трудового договору.

(постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»)

Чи може державний службовець викладати у вищих навчальних закладах або займатися іншою педагогічною діяльністю?

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про державну службу» державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Згідно зі статтею 5 зазначеного Закону державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права виконувати роботу на умовах сумісництва, крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики.

Відповідно до Переліку робіт, що не є сумісництвом, який додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 № 43, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного законодавства не є сумісництвом, зокрема, педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Педагогічна робота допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи організації без утримання заробітної плати.

Враховуючи викладене, державним службовцям дозволено здійснювати викладацьку роботу на умовах сумісництва та займатись педагогічною роботою з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік.

При цьому тривалість роботи за сумісництвом, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 245 не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Ураховуючи викладене, державні службовці мають право здійснювати викладацьку роботу у вільний від основної роботи час та займатися педагогічною роботою не більш як 240 годин на рік з дозволу керівника.

(Закони України «Про державну службу» та «Про боротьбу з корупцією»)

Що розуміється під терміном значна матеріальна чи моральна шкода?

Критерії оцінки значної матеріальної чи моральної шкоди визначені кримінальним та цивільним законодавством.

Згідно з Кримінальним кодексом України розміри матеріальної шкоди визначаються у великих та особливо великих розмірах.

Великими вважаються і визнаються такі, які завдали великої шкоди, яка в сто і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.

Особливо великими вважаються такі, що завдали шкоду, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує мінімальний розмір заробітної плати, встановлений законодавством України.

Статтею 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

(Цивільний кодекс України)

Хто приймає рішення про проведення службового розслідування?

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.00 № 950, рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем’єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого має проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює державний службовець, а у разі безпосереднього звернення до Головдержслужби державного службовця рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником Головдержслужби.

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.00 № 950)

Чи зараховується до стажу державної служби період роботи за часів СРСР (з 1982 року по 1989 рік) на посадах керівних працівників і спеціалістів (економіст, начальник планово-економічного відділу) в управлінні торгівлі облвиконкому.

Стаж державної служби обчислюється відповідно до Закону України «Про державну службу», Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283, та додатку до нього.

Обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників та спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Додатком визначено, що до стажу державної служби зараховується період роботи на посадах керівних працівників та спеціалістів виконавчих комітетів місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, їх управлінь, самостійних відділів, інших структурних підрозділів.

Згідно з Кваліфікаційним довідником посад службовців, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР від 14.01.69 № 15 та Загальносоюзним класифікатором професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 27.08.86 № 16, посада економіста належала до посад спеціалістів, а посада начальника відділу – до посад керівних працівників.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 23.04.82 № 201 затверджено «Положення про управління (Головне управління) торгівлі виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів», на які покладалися відповідні функції у галузі торгівлі.

Відповідно до цієї постанови зазначені управління торгівлі входили до складу виконкомів Рад народних депутатів та утримувалися за рахунок бюджету до прийняття постанови Ради Міністрів УРСР від 23.08.88 № 249 «Про схему управління Міністерства торгівлі УРСР», згідно з якою були утворені госпрозрахункові управління торгівлі виконкому міської Ради народних депутатів, які утримувалися за рахунок відрахувань торговельних організацій.

Враховуючи викладене, період роботи за часів СРСР (з 1982 року по 1989 рік) на посадах керівних працівників і спеціалістів (економіст, начальник планово-економічного відділу) в управлінні торгівлі облвиконкому може бути зарахований до стажу державної включно по 27.10.88, тобто до моменту створення госпрозрахункового управління торгівлі.

Закон України "Про державну службу", Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. N 283 .

Чи зараховується до стажу державної служби період перебування працівника на лікарняному у разі досягнення ним граничного віку на державній службі?

Згідно частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

У статті 30 Закону України "Про державну службу" вказано, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби.

Таким чином, особа звільняється на наступний день після закриття листка непрацездатності. Водночас, стаж державної служби обчислюється до дати досягнення державним службовцем граничного віку, інший період роботи зараховується лише до загального страхового стажу.

Закон України "Про державну службу", Кодекс законів про працю України.

Вгору