Відтепер з корупцією борються по-новому

 

Ось вже другий місяць як вступили в силу антикорупційні закони, зокрема Закон України “Про засади запобігання та протидії корупції”. Основною метою прийняття нових антикорупційних нормативно-правових актів у галузі боротьби з корупцією є створення дієвої системи запобігання і протидії корупції, виявлення та подолання її передумов і наслідків, викриття корупційних правопорушень та встановлення жорстких норм щодо відповідальності винних у вчиненні корупційних дій. Антикорупційні закони містять низку новел, про які детально розповість заступник начальника Управління державної служби Головдержслужби України в Рівненській області Іван Шевчук.

Іване Олександровичу, чим зумовлено прийняття пакету нових антикорупційних законів?

Нікому не секрет, що на сьогоднішній день рівень корупції є високий. Україна, за міжнародними рейтингами, входить до півсотні найкорумпованіших країн світу. У зв’язку з цим назріла нагальна потреба вживати відповідних дієвих заходів. До того ж, попередній Закон України “Про боротьбу з корупцією” діяв ще з 1995 року і норми його потребували суттєвого доопрацювання, бо не відповідали вимогам часу.

Прийняття законів змінює підходи до боротьби з корупцією?

Безперечно. Нове антикорупційне законодавство, насамперед, покликане попередити та запобігти здійсненню корупційних правопорушень, а не тільки вчиняти дії після їх скоєння. Особливого значення набувають саме механізми, необхідні для того, щоб відвертати, викривати і викорінювати корупцію в нашій державі. 

Варто детальніше зупинитися на основних положеннях законодавчих актів. Пане Іване, у чому ж новизна антикорупційних законів?

Розпочати варто з того, що нове законодавство суттєво розширює перелік суб’єктів, які підпадають під його дію.

Розкажіть, будь ласка, детальніше?

Поряд з державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування відповідальність нестимуть також посадові особи, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету (що здійснюють владні, організаційно – розпорядчі чи адміністративно – господарські повноваження), аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.

А які обмеження щодо діяльності державних службовців встановлює закон?

Законом встановлені обмеження щодо роботи близьких осіб у підпорядкуванні, обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, обмеження щодо використання службового становища, передбачено запровадження єдиного реєстру осіб-корупціонерів тощо.

Принципово новим є обмеження щодо отримання подарунків.

Зокрема, заборонено одержання подарунків, якщо особа, яка дарує/здійснює дарунок/пожертву, перебуває в підпорядкуванні обдарованої особи. Проте, законом передбачено, що можна приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких дарунків/пожертв не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати – 480 гривень. А подарунки, отримані особами як “подарунки державі”, повинні передаватися в державну чи комунальну власність.

Вперше встановлено обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування.

У чому заключається вказане обмеження?

Так, це є новелою і означає, що особам, які підпадають під дію цього закону заборонено протягом року після звільнення працювати на підприємства щодо яких вони здійснювали повноваження контролю чи нагляду, або представляти їх інтереси в органі, з якого вони звільнилися.

А що Ви можете сказати стосовно проведення спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад?

Статтею 11 закону запроваджено спеціальні перевірки щодо осіб, які претендують на заняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та регламентовано порядок і строки її проведення. Спеціальна перевірка здійснюватиметься після проведення конкурсу на заміщення вакантної посади і підлягатимуть відомості щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявності судимості, накладення адміністративних стягнень, задекларованого майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру, стану здоров’я, освіти. Ці положення набирають чинності з 1 січня 2012 року.

Здається з 1 січня 2012 року набирають чинності і норми щодо фінансового контролю…

Саме так. Починаючи з 2012 року особи, що підпадають під дію цього закону декларуватимуть майно, доходи та видатки щорічно до 1 квітня.

А яку відповідальність нестимуть особи, які здійснили корупційні правопорушення?

Відповідно до закону за вчинення корупційних правопорушень особи притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності. Варто зауважити, що необхідні зміни внесено до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

І наостанок, як Ви вважаєте чи достатньо перелічених нововведень, щоб подолати таке ганебне явище як корупція?

Прийняття Закону України “Про засади запобігання і протидію корупції” це значний крок вперед на шляху подолання корупції в Україні. Але, безперечно, для того щоб вирішити проблему корупції не достатньо одного документу чи зусиль правоохоронних органів. Громадськості повинна активно долучатися до заходів щодо запобігання і протидії корупції. Адже тільки спільні зусилля та наполеглива праця зможуть принести позитивний результат та подолати корупцію в Україні.

Розмову вела Марина Пашковська