ведуть реєстри чинних міжнародних стандартів.
ISO 9000:2000 Quality management systems – Fundamentals, andvocabulary.
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
У цьому державному стандарті застосовано терміни та визначення, подані в ISO 9000.
Наведені нижче терміни, застосовані в цьому виданні ISO 9001 для опису ланцюга постачання, зазнали змін з урахуванням застосовуваного тепер словника:
постачальник організація замовник
Термін «організація» замінює термін «постачальник», застосований в ISO 9001:1994, і стосується об’єкта, на який поширюють цей державний стандарт. Також термін «постачальник» тепер замінює термін «субпідрядник».
Термін «продукція» в тексті цього державного стандарту може також означати «послугу».
4 СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ
4.1 Загальні вимоги
Організація повинна встановити, задокументувати, впровадити та підтримувати систему управління якістю і постійно поліпшувати її результативність відповідно до вимог цього державного стандарту. Організація повинна:
а) визначити процеси, необхідні для системи управління якістю, та їхнє застосування на всіх рівнях в організації (див. 1.2);
б) визначити послідовність та взаємодію цих процесів;
в) визначити критерії та методи, необхідні для забезпечення результативності функціонування цих процесів та управління ними;
г) забезпечити наявність ресурсів та інформації, необхідних для підтримання функціонування та моніторингу цих процесів;
д) здійснювати моніторинг, вимірювання та аналізування цих процесів;
е) вживати заходи, необхідні для досягнення запланованих результатів та постійного поліпшення цих процесів.
Організація повинна управляти цими процесами відповідно до вимог цього державного стандарту.
Якщо для будь-якого процесу, що впливає на відповідність продукції вимогам, організація вибирає стороннього виконавця, вона повинна забезпечити контроль за такими процесами, який повинен бути встановлений у системі управління якістю.
Примітка.Описані вище процеси, необхідні для системи управління якістю, повинні охоплювати процеси, пов’язані з управлінською діяльністю, постачанням ресурсів, випуском продукції та вимірюваннями.
4.2 Вимоги до документації
4.2.1Загальні положення
Документація системи управління якістю повинна містити:
а) документально оформлені політику та цілі в сфері якості;
б) настанову з якості;
в) задокументовані методики, які вимагає цей державний стандарт;
г) документи, необхідні організації для забезпечення результативного планування, функціонування та контролю процесів;
д) протоколи, які вимагає цей державний стандарт (див. 4.2.4).
Примітка 1. Термін «задокументована методика» в цьому державному стандарті означає, що ця методика е установленою. документально оформленою, впровадженою та актуалізованою.
Примітка 2. Обсяги документації системи управління якістю можуть бути різними для кожної конкретної організації і зумовленим:
а) розміром організації та видами її діяльності;
б) складністю процесів та їх взаємодіями;
в) компетентністю персоналу.
Примітка 3.Документація може бути в будь-якій формі чи на будь-якому носії.
4.2.2Настанова з якості
Організація повинна розробити та актуалізовувати настанову з якості, яка містить:
а) сферу застосування системи управління якістю, у тому числі деталізацію та обґрунтування будь-яких вилучень (див. 1.2);
б) задокументовані методики, встановлені для системи управління якістю, або посилання на них;
в) опис взаємодії процесів системи управління якістю.
4.2.3Управління документацією
Необхідно здійснювати управління документацією системи управління якістю. Протоколи є документами особливого типу. Необхідно здійснювати управління ними відповідно до вимог, наведених у 42.4.
Повинна бути розроблена задокументована методика для визначення управлінських дій, необхідних для:
а) затвердження документів як відповідних перед їх введенням в дію;
б) аналізування та, в разі потреби, актуалізації документів і нового їх затвердження;
в) забезпечення ідентифікації змін та статусу чинної переглянутої версії документів;
г) забезпечення наявності відповідних версій чинних документів у місцях застосування;
д) забезпечення розбірливості та простоти ідентифікації документів;
е) забезпечення ідентифікації документів зовнішнього походження і контролю за їхнім розповсюдженням;
ж) запобігання ненавмисному застосуванню застарілих документів і застосування належної ідентифікації цих документів у разі їх зберігання в будь-яких цілях.
4.2.4Управління протоколами
Слід розробляти та актуалізувати протоколи для надання доказів відповідності вимогам та результативності системи управління якістю. Протоколи повинні бути доступними, легкими для читання та ідентифікації. Повинна бути розроблена задокументована методика для визначення управлінських дій щодо забезпечення ідентифікації, збереження, захисту, доступу, терміну зберігання та вилучення протоколів.
5 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ КЕРІВНИЦТВА
5.1 Зобов’язання керівництва
Найвище керівництво повинне надавати докази виконання своїх зобов’язань щодо розроблення та впровадження системи управління якістю і постійного поліпшення її результативності, використовуючи:
а) доведення до всіх рівнів в організації важливості задоволення вимог замовника, а також peгламентувальних та законодавчих вимог;
б) формулювання політики у сфері якості;
в) забезпечення установлення цілей у сфері якості;
г) аналізування з боку керівництва;
д) забезпечення ресурсами.
5.2 Орієнтація на замовника
Для підвищення задоволеності замовників найвище керівництво повинне забезпечити визначення і виконання їхніх вимог (див. 7.2.1 та 8.2.1).
5.3 Політика у сфері якості
Найвище керівництво повинне забезпечити, щоб політика у сфері якості:
а) відповідала меті організації;
б) містила зобов’язання щодо задоволення вимог та постійного поліпшення результативності системи управління якістю;
в) була основою для встановлення та перегляду цілей у сфері якості;
г) була поширеною та зрозумілою на всіх рівнях в організації;
д) аналізувалася з погляду її постійної придатності.
5.4 Планування
5.4.1Цілі у сфері якості
Найвище керівництво повинне забезпечити встановленню цілей у сфері якості, у тому числі спрямованих на задоволення вимог до продукції [див. 7.1 а)], відповідно до функцій та рівнів в організації. Цілі в сфері якості повинні бути вимірними та узгодженими з політикою в сфері якості.
5.4.2Планування системи управління якістю
Найвище керівництво повинне забезпечити:
а) планування системи управління якістю з метою задоволення вимог, викладених у 4.1, а також цілей у сфері якості;
б) збереження цілісності системи управління якістю в процесі планування та впровадження змін до неї.
5.5 Відповідальність, повноваження та інформування
5.5.1Відповідальність та повноваження
Найвище керівництво повинне забезпечити визначення відповідальності та повноважень і інформування про це в межах організації.
5.5.2Представник керівництва
Найвище керівництво повинне призначити одного з представників керівництва, на якого, незалежно від інших обов’язків, повинна бути покладена відповідальність із наданням повноважень за:
а) забезпечення встановлення, впровадження та підтримання процесів, необхідних для системи управління якістю;
б) звітування перед найвищим керівництвом про функціонування системи управління якістю і про потребу її поліпшення;
в) забезпечення обізнаності з вимогами замовника в межах організації.
Примітка.Представник керівництва може також відповідати за забезпечення взаємодії з зовнішніми сторонами стосовно питань, пов’язаних з системою управління якістю.
5.5.3Внутрішнє інформування
Найвище керівництво повинне забезпечити встановлення в організації належних процесів інформування та здійснення інформування про результативність системи управління якістю.
5.6 Аналізування з боку керівництва
5.6.1Загальні положення
Найвище керівництво повинне із запланованою періодичністю аналізувати чинну в організації систему управління якістю для забезпечення її постійної придатності, адекватності та результативності. Аналізування повинне охоплювати оцінювання можливостей поліпшення і визначення потреби в змінах системи управління якістю, у тому числі політики та цілей у сфері якості.
Аналізування з боку керівництва слід оформлювати протоколами (див. 4.2.4).
5.6.2 Вхідні дані аналізування
Вхідні дані аналізування з боку керівництва повинні містити інформацію щодо:
а) результатів аудитів;
б) зворотного зв’язку із замовниками;
в) функціонування процесів і відповідності продукт;
г) стану запобіжних та коригувальних дій;
д) дій за результатами попереднього аналізування з боку керівництва;
е) змін, які можуть впливати на систему управління якістю;
ж) рекомендацій щодо поліпшення.
5.6.3Вихідні дані аналізування
Вихідні дані аналізування з боку керівництва повинні містити будь-які рішення та дії, пов’язані з:
а) поліпшенням результативності системи управління якістю та її процесів;
б) вдосконаленням продукції згідно з вимогами замовника;
в) потребами в ресурсах.
6 УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ
6.1 Забезпечення ресурсами
Організація повинна визначити та забезпечити наявність ресурсів, необхідних для:
а) впровадження та актуалізації системи управління якістю та постійного поліпшення її результативності;
б) підвищення задоволеності замовників шляхом виконання їхніх вимог.
6.2 Людські ресурси
6.2.1Загальні положення
Персонал, залучений до робіт, що впливають на якість продукції, повинен бути компетентним, тобто мати належні освіту, професійну підготовку, кваліфікацію та досвід.
6.2.2Компетентність, обізнаність та підготовка
Організація повинна:
а) визначити необхідний рівень компетентності для персоналу, залученого до робіт, що впливають на якість продукції;
б) організовувати підготовку або вживати інших заходів для задоволення цих потреб;
в) оцінювати ефективність вжитих заходів;
г) забезпечувати обізнаність персоналу щодо доцільності та важливості своєї діяльності і щодо свого внеску в досягнення цілей у сфері якості;
д) реєструвати дані стосовно освіти, професійної підготовки, кваліфікації та досвіду (див. 4.2.4).
6.3 Інфраструктура
Організація повинна визначити, створити та підтримувати інфраструктуру, необхідну для досягнення відповідності продукції вимогам до неї. Інфраструктура може містити, наприклад:
а) будівлі, виробничі приміщення та відповідні інженерно-технічні споруди;
б) обладнання (з технічними і програмними засобами);
в) допоміжні служби (такі, як транспортні та комунікаційні).
6.4 Виробниче середовище
Організація повинна визначити виробниче середовище, необхідне для досягнення відповідності вимогам до продукції, та управляти ним.
7 ВИПУСК ПРОДУКЦІЇ
7.1 Планування випуску продукції
Організація повинна розробити процеси, необхідні для випуску продукції. Планування випуску продукції повинне бути узгодженим з вимогами до інших процесів системи управління якістю (див. 4.1).
Під час планування випуску продукції організація повинна, залежно від конкретного випадку, визначити:
а) цілі у сфері якості та вимоги щодо продукції;
б) потреби в розробленні процесів і документів та забезпеченні ресурсами, специфічними для цієї продукції;
в) необхідні перевірку, затвердження, моніторинг, інспектування та випробування, специфічні для продукції, а також критерії приймання продукції;
г) протоколи, необхідні для надання доказів того, що процес випуску і кінцева продукція задовольняють вимоги (див. 4.2.4).
Вихідні дані цього планування повинні бути у формі, яка відповідає методу виконання роботи, прийнятому в організації.
Примітка 1.Документ, у якому визначають процеси системи управління якістю (у тому числі процеси випуску продукції) , а також ресурси, застосовувані до конкретних продукції, проекту або контракту, можна називати «програма якості».
Примітка 2. До розроблення процесів випуску продукції організація може також застосовувати вимоги,наведені в 7.3.
7.2 Процеси, що стосуються замовників
7.2.1Визначення вимог щодо продукції
Організація повинна визначити:
а) вимоги, встановлені замовником, у тому числі вимоги, пов’язані з постачанням і подальшим обслуговуванням;
б) вимоги, не встановлені замовником, але необхідні для встановленого чи передбаченого використання, якщо про таке відомо;
в) законодавчі та регламентувальні вимоги щодо продукції;
г) будь-які додаткові вимоги, визначені організацією.
7.2.2Аналізування вимог щодо продукції
Організація повинна проаналізувати вимоги щодо продукції до того, як візьме на себе зобов’язання щодо постачання продукції замовнику (наприклад, подання тендерних пропозицій, прийняття контрактів чи замовлень, прийняття змін до контрактів чи замовлень). Це аналізування повинне забезпечити:
а) визначення вимог щодо продукції;
б) погодження розбіжностей між вимогами контрактів чи замовлень і попередньо викладеними вимогами;
в) здатність організації дотримуватися визначених вимог. Результати аналізування та заходи, передбачені на його основі, слід оформлювати протоколами (див. 4.2.4).
Якщо подані замовником вимоги документально не оформлені, організація повинна їх встановити перш, ніж прийняти.
Якщо вимоги до продукції змінено, організація повинна забезпечити внесення змін до відповідних документів і ознайомлення відповідного персоналу із зміненими вимогами.
Примітка. У деяких ситуаціях, наприклад продаж через мережу Інтернет, офіційне аналізування кожного замовлення є нереальним, У такому разі можна проаналізувати пов’язану з продукцією інформацію, яку містять, наприклад, каталоги або рекламні матеріали.
7.2.3Зв’язок із замовниками
Організація повинна визначити і впровадити ефективні заходи щодо зв’язку з замовниками, у тому числі:
а) інформування стосовно продукції;
б) опрацювання запитів, контрактів чи замовлень та змін до них;
в) зворотний зв’язок із замовниками, у тому числі реагування на їхні скарги.
7.3 Проектування та розроблення
7.3.1Планування проектування та розроблення
Організація повинна планувати проектування та розроблення продукції і управляти ними. Під час планування проектування та розроблення організація повинна визначити:
а) етапи проектування та розроблення;
б) необхідність аналізування, перевірки та затвердження на кожному етапі проектування та розроблення;
в) відповідальність та повноваження щодо проектування та розроблення.
Організація повинна управляти взаємодією різних груп, залучених до проектування та розроблення, для забезпечення ефективного зв’язку та чіткого розподілу відповідальності.
У процесі реалізації етапів проектування та розроблення вихідні дані планування слід, у разі потреби, актуалізовувати.
7.3.2Вхідні дані проектування та розроблення
Вхідні дані, пов’язані з вимогами до продукції, повинні бути визначені і зареєстровані (див. 4.2.4). Ці дані повинні містити:
а) функціональні та експлуатаційні вимоги;
б) застосовні регламентувальні та законодавчі вимоги;
в) у разі потреби, інформацію, одержану з попередніх аналогічних проектів;
г) інші вимоги, що є істотними для проектування та розроблення.
Ці вхідні дані слід аналізувати на їхню адекватність. Вимоги повинні бути повними, недвозначними і не повинні суперечити одна одній.
7.3.3 Вихідні дані проектування та розроблення
Вихідні дані проектування та розроблення слід подавати у формі, яка дає змогу їх перевірки стосовно вхідних даних проектування та розроблення, і слід схвалювати перед випуском.
Вихідні дані проектування та розроблення повинні:
а) відповідати вхідним вимогам проектування та розроблення;
б) забезпечувати необхідною інформацією процеси закупівлі, виробництва та надання послуг;
в) містити критерії приймання продукції або мати посилання на них;
г) установлювати характеристики продукції, які є істотними для її належного та безпечного використання.
7.3.4 Аналізування проекту та розробки
На відповідних етапах слід проводити систематичне аналізування проекту та розробки відповідно до запланованих заходів (див. 7.3.1) із метою:
а) оцінювання відповідності результатів проектування та розроблення вимогам;
б) визначення будь-яких проблем і пропонування необхідних дій.
Учасниками такого аналізування повинні бути представники функціональних підрозділів, діяльність яких пов’язана з аналізованими етапами проектування та розроблення. Результати аналізування та наступні дії слід реєструвати (див. 4.2.4).
7.3.5Перевірка проекту та розробки
Відповідно до запланованих заходів (див. 7.3.1) слід проводити перевірку для забезпечення впевненості в тому, що вихідні дані проектування та розроблення відповідають вхідним вимогам проектування та розроблення. Результати перевірки та будь-які необхідні дії слід реєструвати (див. 4.2.4).
7.3.6Затвердження проекту та розробки
Затвердження проекту та розробки слід проводити відповідно до запланованих заходів (див. 7.3.1) для забезпечення впевненості в тому, що розроблена продукція здатна задовольняти вимоги щодо встановленого або передбаченого використання, якщо вони відомі. Якщо це практично здійсненне, за твердження повинне передувати постачанню чи впровадженню продукції. Результати затвердження та будь-які необхідні дії слід реєструвати (див. 4.2.4).
7.3.7 Управління змінами в проекті та розробці
Зміни в проекті та розробці повинні бути ідентифіковані та зареєстровані. Ці зміни повинні бути належно проаналізовані, перевірені, затверджені і ухвалені до їхнього впровадження. Аналізування змін у проекті та розробці повинне містити оцінювання впливу змін як на складові одиниці продукції, так і на вже поставлену продукцію.
Результати аналізування змін та будь-які необхідні дії слід реєструвати (див. 4.2.4).
7.4 Закупівля
7.4.1Процес закупівлі
Організація повинна забезпечити відповідність продукції, яку закуповують, установленим закупівельним вимогам. Вид та масштаб контролю за постачальником та за закупленою продукцією повинні залежати від того, як впливає ця продукція на подальші процеси випуску та кінцеву продукцію.
Організація повинна оцінювати та вибирати постачальників, виходячи з їхньої здатності постачати продукцію відповідно до вимог організації. Повинні бути встановлені критерії вибору, оцінювання та повторного оцінювання. Результати оцінення та будь-які необхідні дії, передбачені за цими результатами, слід реєструвати (див. 4.2.4).
7.4.2 Інформація стосовно закупівлі
Інформація стосовно закупівлі повинна описувати продукцію, яку необхідно закупити, у тому числі залежно від конкретного випадку, вимоги до:
а) ухвалення продукції, процедур, процесів та обладнання;
б) кваліфікації персоналу;
в) системи управління якістю.
Організація повинна забезпечити адекватність установлених закупівельних вимог перш, ніж повідомляти про них постачальнику.
7.4.3Перевірка закупленої продукції
Організація повинна визначити та впровадити інспектування або інші заходи, необхідні для забезпечення впевненості в тому. що закуплена продукція задовольняє установлені закупівельні вимоги.
Якщо організація або замовник мають намір провести перевірку в постачальника, організація повинна в інформації стосовно закупівлі зазначити порядок передбаченої перевірки, а також спосіб випуску продукції.
7.5 Виробництво і надання послуг
7.5.1Управління виробництвом та наданням послуг
Організація повинна планувати і здійснювати виробництво та надання послуг за умов управління. Ці умови, залежно від конкретного випадку, повинні передбачати:
а) наявність інформації з описом характеристик продукції;
б) наявність необхідних робочих інструкцій;
в) застосування придатного обладнання;
г) наявність і застосування засобів моніторингу та вимірювальної техніки;
д) впровадження заходів, пов’язаних із моніторингом та вимірюваннями;
е) впровадження заходів, пов’язаних із випуском, постачанням та наступним обслуговуванням.
7.5.2Затвердження процесів виробництва та надання послуг
Організація повинна затверджувати всі процеси виробництва та надання послуг, виходи яких неможливо перевірити шляхом подальшого контролю чи вимірювань. Сюди відносять і ті процеси, недоліки яких виявляють лише тоді, коли продукцію вже використовують або послугу вже надано.
Затвердження повинне доводити здатність цих процесів досягати запланованих результатів. Організація повинна встановити, залежно від конкретного випадку, заходи щодо цих процесів, які охоплюють:
а) визначення критеріїв аналізування та схвалення процесів;
б) схвалення обладнання і атестацію персоналу;
в) застосування конкретних методів та методик.
г) вимоги щодо протоколів (див. 4.2.4);
д) повторне затвердження.
7.5.3 Ідентифікація та простежуваність
У разі потреби, організація повинна здійснювати ідентифікацію продукції відповідними засобами на віх етапах виготовлення продукції.
Організація повинна ідентифікувати статус продукції стосовна вимог до моніторингу та вимірювань.
Якщо простежуваність є вимогою, організація повинна контролювати та реєструвати специфічну ідентифікацію продукції (див. 4.2.4).
Примітка. У деяких галузях промисловості одним із засобів забезпечення ідентифікації та простежуваності є управління конфігурацією.
7.5.4 Власність замовника
Організація повинна дбайливо ставитися до власності замовника, якщо ця власність перебуває під контролем організації або в її користуванні. Організація повинна забезпечувати ідентифікацію, перевірку, захист та охорону власності замовника, яку він надав для безпосереднього використання або комплектування продукції. Якщо будь-яка власність замовника втрачена, пошкоджена або внаслідок інших причин визначена непридатною для використання, про це слід повідомити замовника і скласти протокол (див. 4.2.4).
Примітка.Власність замовника може містити інтелектуальну власність.
7.5.5 Збереження продукції
Організація повинна зберігати відповідність продукції під час здійснення внутрішніх операцій і постачання до передбаченого місця призначення. Це збереження повинне передбачати ідентифікацію, поводження з продукцією, в тому числі пакування, складування та захист. Збереження слід також застосовувати до складових одиниць продукції.
7.6 Управління засобами моніторингу та вимірювальної техніки
Організація повинна визначити види діяльності щодо забезпечення моніторингу та вимірювань, а також засоби моніторингу та вимірювальної техніки, необхідні для доведення відповідності продукції встановленим вимогам (див. 7.2.1).
Організація повинна визначити процеси, необхідні для забезпечення впевненості в тому, що моніторинг та вимірювання можуть виконуватись і виконуються згідно з вимогами до них.
Для необхідності забезпечення достовірних результатів засоби вимірювальної техніки слід:
а) калібрувати чи перевіряти в установлені інтервали часу або перед їх застосуванням згідно з еталонами, простежуваними до міжнародних чи національних еталонів, якщо цих еталонів немає, слід реєструвати базу, застосовувану для калібрування чи перевірки;
б) настроювати чи, в разі потреби, повторно настроювати (юстувати);
в) ідентифікувати для уможливлення визначення статусу калібрування;
г) не допускати настроювань, які могли б спричинити недостовірність результату вимірювань;
д) захищати від пошкодження та виходу з ладу під час користування, технічного обслуговування та зберігання.
Якщо виявлено, що засоби вимірювальної техніки не відповідають вимогам, організація повинна оцінювати та реєструвати достовірність одержаних раніше результатів вимірювань. Організація повинна вживати відповідні заходи щодо засобів вимірювальної техніки та будь-якої продукції, на яку це вплинуло. Результати калібрування та перевірки спід реєструвати (див. 4.2.4).
Якщо для моніторингу та вимірювань установлених вимог застосовують комп’ютерні програмні засоби, то повинна бути підтверджена їхня здатність задовольняти передбачене застосування. Це підтвердження повинне передувати першому застосуванню і, у разі потреби, його слід повторювати.
Примітка. Див. вказівки ISO 10012-1 та ISO 10012-2.
8ВИМІРЮВАННЯ, АНАЛІЗУВАННЯ ТА ПОЛІПШЕННЯ
8.1 Загальні положення
Організація повинна планувати та впроваджувати процеси моніторингу, вимірювань, аналізування та поліпшення, необхідні для:
а) доведення відповідності продукції;
б) забезпечення відповідності системи управління якістю;
в) постійного поліпшення результативності системи управління якістю.
Ця діяльність повинна містити визначення застосовних методів, у тому числі статистичних методів, а також сфери їхнього застосування.
8.2Моніторинг та вимірювання
8.2.1Задоволеність замовника
Організація повинна відстежувати інформацію стосовно сприйняття замовником рівня задоволенні організацією його вимог, оскільки це є одним з показників функціонування системи управління якістю. Повинні бути визначені методи отримання та використання цієї інформації.
8.2.2Внутрішній аудит
Організація повинна проводити внутрішні аудити у заплановані інтервали часу для встановлення:
а) чи відповідає система управління якістю запланованим заходам (див. 7.1), вимогам цього державного стандарту і вимогам до системи управління якістю, установленим організацією;
б) чи ефективно вона впроваджена та підтримується.
Програму аудиту слід розробляти з урахуванням статусу та важливості процесів та ділянок, ще підлягають аудиту, а також результатів попередніх аудитів. Повинні бути визначені критерії, сфера охоплення, періодичність та методи проведення аудиту. Вибір аудиторів і проведення аудитів повинні забезпечувати об’єктивність та неупередженість процесу аудиту. Аудитори не повинні здійснював аудит своєї роботи.
Відповідальність і вимоги щодо планування та проведення аудитів, звітування про результати і ведення протоколів (див. 4.2.4) повинні бути визначені в задокументованій методиці.
Керівництво, відповідальне за ділянку, аудит якої проводять, повинне забезпечити невідкладні запровадження дій для усунення виявлених невідповідностей та їхніх причин. Діяльність з подальшого контролю повинна містити перевірку запроваджених дій і звітування про її результати (див. 8.5.2).
Примітка. Див. вказівки ISO 10011-1, ISO 10011-2 та ISO 10011-3.
8.2.3Моніторинг та вимірювання процесів
Організація повинна застосовувати належні методи моніторингу і, якщо це застосовано, здійснювати вимірювання процесів системи управління якістю. Ці методи повинні доводити спроможність процесів досягати запланованих результатів. У разі недосягнення запланованих результатів для забезпечення відповідності продукції необхідно виконати коригування та коригувальні дії, залежно від по треби.
8.2.4Моніторинг та вимірювання продукції
Організація повинна здійснювати моніторинг та вимірювання характеристик продукції для перевірки того, чи задовольняє продукція поставлені вимоги. Це слід виконувати на відповідних етапах процесу випуску продукції згідно із запланованими заходами (див. 7.1).
Докази відповідності критеріям приймання слід документально оформлювати та зберігати. У протоколах слід зазначати осіб, які дають дозвіл на випуск продукції (див. 4.2.4).
Випуск продукції і надання послуги не слід здійснювати доти, доки не будуть задовільно виконай заплановані заходи (див. 7.1), крім випадків, коли це ухвалено відповідною повноважною особою і, в разі потреби, замовником.
8.3 Управління невідповідною продукцією
Організація повинна забезпечувати ідентифікацію продукції, яка не відповідає установленим де неї вимогам, та управління нею з метою запобігання її непередбаченому використанню або постачанню. Управлінські дії, а також пов’язані з ними відповідальність та повноваження щодо поводження з невід повідною продукцією, повинні бути визначені в задокументованій методиці.
Щодо невідповідної продукції організація повинна виконати одну чи декілька із зазначених дій:
а) вжиття заходів для усунення виявленої невідповідності;
б) надання дозволу на її використання і випуск або прийняття поступки, ухваленої відповідною повноважною особою і, в разі потреби, замовником;
в) вжиття заходів для недопущення її попередньо передбаченого використання чи застосуванню.
Характер невідповідностей, а також будь-які виконані в подальшому дії, у тому числі отримані доз воли на поступки, слід реєструвати (див. 4.2.4).
Якщо невідповідну продукцію було виправлено, вона повинна пройти повторну перевірку на до ведення відповідності вимогам.
Якщо невідповідну продукцію було виявлено після її постачання або після початку її використання, організація повинна вжити відповідні заходи щодо виявлених чи потенційно можливих наслідків невідповідності.
8.4 Аналізування даних
Організація повинна визначати, збирати та аналізувати відповідні дані для доведення придатності та результативності системи управління якістю, а також; для оцінювання системи управлінню якістю з погляду можливості постійного поліпшення її результативності. Ці дані повинні містити результати моніторингу та вимірювань, а також дані з інших відповідних джерел.
Аналізування даних повинне надавати інформацію про:
а) задоволеність замовника (див. 8.2.1);
б) відповідність вимогам до продукції (див. 7.2.1);
в) характеристики і тенденції відхилень процесів та продукції, у тому числі можливості запобіжних дій;
г) постачальників.
8.5 Поліпшення
8.5.1Постійне поліпшення
Організація повинна постійно поліпшувати результативність системи управління якістю, застосовуючи політику та визначаючи цілі в сфері якості, використовуючи результати аудитів, аналіз даних, проводячи коригувальні та запобіжні дії, а також аналізування з боку керівництва.
8.5.2Коригувальні дії
Організація повинна виконувати дії для усунення причин невідповідностей з метою запобігання їхньому повторенню. Коригувальні дії слід визначати відповідно до наслідків виявлених невідповідностей.
Повинна бути розроблена задокументована методика з метою встановлення вимог до:
а) аналізування невідповідностей (утому числі скарг замовника);
б) визначення причин невідповідностей;
в) оцінювання потреби в діях для забезпечення впевненості у тому, що невідповідності не виникатимуть повторно;
г) визначення та виконання необхідних дій;
д) реєстрування результатів виконаних дій (див. 4.2.4);
е) аналізування виконаних коригувальних дій.
8.5.3Запобіжні дії
Організація повинна визначати дії, що дають змогу усувати причини, потенційних невідповідностей з метою запобігання їхньому виникненню. Запобіжні дії слід визначати відповідно до наслідків. потенційних проблем.
Повинна бути розроблена задокументована методика з метою встановлення вимог до:
а) визначення потенційних невідповідностей та їхніх причин;
б) оцінювання потреби в діях для запобігання виникненню невідповідностей;
в) визначення та виконання необхідних дій;
г) реєстрування результатів виконаних дій (див. 4.2.4);
д) аналізування виконаних запобіжних дій.
Пошук
Вгору
