Роздрукувати

Роз'яснення щодо застосування статті 30 Закону України “Про державну службу” в частині припинення державної служби

Статтями 7, 8, 9 Закону України “Про боротьбу з корупцією” визначено, що особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за вчинення корупційних діянь, якщо вони не містять складу злочину, порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави, а також за порушення вимог фінансового контролю тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу.
Підставою для притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності є постанова суду, яка набрала чинності.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про боротьбу з корупцією” постанова суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за корупційні діяння або інші правопорушення, пов’язані з корупцією, у триденний строк направляється відповідному державному органу для вирішення питання згідно з чинним законодавством.
Таким чином, постанова суду засвідчує, що особою, уповноваженою на виконання функцій держави, недотримуються вимоги, пов’язані із проходженням державної служби, передбачені статтею 16 Закону України “Про державну службу”, в частині вчинення дій, передбачених статтями 1 і 5 Закону України “Про боротьбу з корупцією”, або статті 13 Закону України “Про державну службу” в частині порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вимог щодо декларування доходів (неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов’язання фінансового характеру).
Враховуючи викладене, отримавши таку постанову суду, яка набрала законної сили відповідно до законодавства керівник державного органу, де працює особа, уповноважена на виконання функцій держави, яка здійснила корупційні діяння, відповідно до пунктів 2 і 7 статті 30 Закону України “Про державну службу”, видає  наказ про припинення державної служби такою особою.
У випадку неподання державним службовцем в установлений термін відомостей про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім’ї, передбачених статтею 13 вказаного Закону, необхідно скласти відповідний акт та відібрати пояснення в особи, яка порушила вимоги фінансового контролю. На підставі зазначених документів керівник органу відповідно до пункту 7 статті 30 вказаного Закону має прийняти рішення щодо припинення такою особою державної служби.
У трудову книжку працівника може вноситись запис щодо припинення державної служби відповідно до пункту 2 статті 30 Закону України “Про державну службу” або припинення державної служби згідно з пунктом 7 статті 30 вказаного Закону відповідно.