•  
  •  
  •  

Розглянуто звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з реалізації комплексної реформи державного управління

Голова НАДС Костянтин Ващенко на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування взяв участь в обговоренні питання щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з реалізації комплексної реформи державного управління.

Костянтин Ващенко подякував за плідну роботу, проведену аудиторами Рахункової палати України, та презентував позицію НАДС щодо дискусійних питань з окремих напрямів впровадження реформи державного управління. Водночас, акцентував увагу, що реформа державного управління є дійсно ключовою з точки зору підвищення ефективності та якості життя в країні.

У 2013 році за якістю урядування Україна займала 133 місце в світі і, очевидно, це вказувало на слабкість державних інституцій, на недосконалість певних процесів і на те, що кваліфікація державних службовців також не відповідала поставленим перед державою завданням щодо їх впровадження. Саме тому це питання стало на порядку денному, наслідком чого було прийняття нового Закону України «Про державну службу», затвердження Плану дій Уряду на 2018 рік, Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки. Ці стратегічні документи містять  абсолютно чіткий перелік завдань і показників, у тому числі, критерії оцінки показників ефективності.

Костянтин Ващенко підкреслив, що Закон України «Про державну службу» є прогресивним, адже саме в Законі запроваджено відкритий конкурсний відбір, вперше визначено вимоги щодо досвіду та професійної компетентності кандидатів на посади.

У процесі прийняття Закону враховані пропозиції профільного комітету, зокрема, що на посади експертів у експертні групи новостворених директоратів можуть прийти особи, які мають ступінь бакалавра. Водночас, це компенсується за рахунок визначених спеціальних вимог, а також вимог щодо досвіду роботи у відповідній сфері. Зазначені вимоги встановлюються державним органом, у якому проводиться конкурс.

Адже відкриті конкурси – це соціальні ліфти для громадян України, оскільки оцінюються і вимірюються, насамперед, особистісні компетентності кандидата.

Тому завдяки конкурсам вдалося залучити до державної служби талановиту молодь, фахівців з бізнесу та громадського сектору, які здатні ідентифікувати проблеми та запропонувати реальні шляхи їх вирішення. Також серед переможців конкурсів - 70% працюючих державних службовців. Тобто всі, хто  відчуває в собі потенціал служити країні, мають можливість на рівних умовах брати участь у конкурсах. Умови конкурсу були виписані достатньо жорстко, оскільки основним критерієм оцінки є, насамперед, їх професійна компетентність.

Отже, на державну службу залучаються і нові люди, і підтримуються ті, які працюють. Таким чином, Костянтин Ващенко спростував висновок аудиторів Рахункової палати України щодо неналежного кадрового забезпечення реформи.

Так, були певні амбіції, які втілювалися в цифрах щодо укомплектування директоратів, але, навіть маючи по 20-50 кандидатів на одну посаду, конкурсною комісією могло бути не визначено переможця, який відповідав би висунутим високим критеріям. Оскільки стоїть завдання якості, а не кількості. Тому з метою дотримання всіх правил і процедур при проведенні цих конкурсів були залучені незалежні експерти-фахівці з кадрового менеджменту, в тому числі з бізнес-компаній.

Також є розуміння того, що процедура конкурсу не є досконалою і завдання НАДС – вдосконалити цей процес, забезпечити прозорість та рівність доступу. За результатами постійних аналізів та моніторингів з метою комплексного вирішення питання були ініційовані та прийняті зміни до Закону України «Про державну службу». Також було тричі внесено зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.

Так, певні проблеми в реалізації реформи існують. Про це також зазначено в Звіті про базові вимірювання, підготовленому аналітичною групою SIGMA. Такий звіт є першою комплексною детальною оцінкою стану справ у сфері державного управління в Україні за критеріями від 0 до 5. Оцінка «0», виставлена експертами, стосується саме фінансової складової реформи державного управління. Оскільки реформа частково здійснюється за рахунок коштів ЄС, європейські колеги занепокоєні питанням самостійної фінансової спроможності України та справедливо вимагають прийняти відповідні управлінські рішення.

Гарантії фінансової сталості реформи сьогодні ще не досягнуті. Водночас, у бюджеті на наступний рік збільшено фінансування реформи, проте необхідно більше працювати над питаннями планування та оцінки ефективності.

Підсумовуючи, Костянтин Ващенко наголосив, що проведений Рахунковою палатою України аудит ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з реалізації комплексної реформи державного управління був корисним тим, що звернув увагу на існуючі «слабкі» місця реформи. Тому Урядом були прийняті відповідні рішення: затверджено зміни до Плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2016-2021 року та  Концепції оптимізації системи центральних органів виконавчої влади.