• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
Відповіді на запитання щодо дії окремих положень Закону України від 15 березня 2022 р. № 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» для посадових осіб місцевого самоврядування

Звертаємо увагу, Закон України від 15 березня 2022 р. № 2136 “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (далі - Закон № 2136) є частиною законодавства про працю, а на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом України від 07 червня 2001 р. № 2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування” (далі - Закон № 2493-III) (частина третя статті 7).

  • Чи застосовуються положення статті 3 Закону № 2136 до посадових осіб місцевого самоврядування, які призначені на конкурсній основі?

Переведення посадових осіб місцевого самоврядування, врегульовано Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а саме, що у разі необхідності, за згодою сторін, посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена на рівнозначну чи нижчу посаду або посаду радника чи консультанта без конкурсного відбору.

Отже, на думку НАДС, частина перша статті 3 Закону № 2136 до вказаних посадових осіб не застосовується. 

Разом з цим, звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 3 Закону № 2136 у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Статтею 19 Закону № 2493-III передбачено, що інші питання проходження служби в органах місцевого самоврядування,  зокрема вирішення інших питань, пов’язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Питання щодо зміни істотних умов служби в органах  місцевого самоврядування регулюється Кодексом законів про працю України, тому положення частини другої статті 3 Закону № 2136 застосовується до посадових осіб місцевого самоврядування.

  • Чи може посадова особа місцевого самоврядування звільнитися за власним бажанням у строк, зазначений у його заяві, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташований орган місцевого самоврядування?

 Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про службу в органах місцевого самоврядування” та іншими законами України (частина перша статті 20 Закону № 2493-III).

Закон № 2136 - це частина законодавства про працю, а його норми, визначені у статті 4 цього Закону, містять випадок, у якому працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві. 

На думку НАДС, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташований орган місцевого самоврядування, та існування загрози для життя і здоров’я посадової особи місцевого самоврядування, така особа може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у її заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

  • Чи будуть скорочені основні щорічні відпустки посадової особи місцевого самоврядування з 30 до 24 днів у зв'язку з набранням чинності Законом № 2136?

Частиною п'ятою статті 21 Закону № 2493-III передбачено, що посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Враховуючи вищевикладене, на думку НАДС, частина перша статті 12 Закону № 2136 до посадових осіб місцевого самоврядування не застосовується, а кількість днів щорічної основної оплачуваної відпустки для посадових осіб місцевого самоврядування, не скорочується.

  • Чи може посадова особа місцевого самоврядування взяти відпустку за вислугу років в період воєнного стану?

Частиною шостою статтею 21 Закону № 2493-III передбачено, що посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України. 

Отже, додаткові відпустки, зокрема відпустки за вислугу років, можуть надаватися посадовим особам місцевого самоврядування в установленому порядку.

  • Чи зберігаються додаткові та соціальні відпустки посадових осіб місцевого самоврядування, за минулі та теперішні роки? І як бути з графіком відпусток?

Додаткові та соціальні відпустки посадових осіб місцевого самоврядування, за минулі та поточний календарний роки можуть надаватися у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про відпустки” щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. 

Також, важливо пам'ятати, що черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 10 Закону України “Про відпустки” загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

  •  Чи можна надавати відпустки відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136 на період дії воєнного стану на всій території України чи це стосується лише областей, в яких ведуться активні бойові дії?

 Відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.

Зазначеною нормою Закону № 2136 скасовуються обмеження щодо 15-денного терміну надання відпустки без збереження заробітної плати за погодженням між працівником та роботодавцем. Як і раніше, відпустка без збереження заробітної плати надається виключно з ініціативи працівника.

Звертаємо увагу, що відповідно до Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України № 2119-IX від 15 березня 2022 року, продовжено дію воєнного стану на території України.

Отже, на думку НАДС, протягом періоду дії воєнного стану на прохання посадової особи місцевого самоврядування, такій особі може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”. Разом з тим, така відпустка надається до припинення/скасування воєнного стану.

Також, на думку НАДС, частина третя статті 12 Закону № 1236 застосовується на всій території України, навіть якщо в певному регіоні не проводяться активні бойові дії. Відтак, така відпустка може надаватись посадовим особам місцевого самоврядування незалежно від місцезнаходження органу місцевого самоврядування, в якому вони працюють.

  • Чи зобов'язаний сільський голова надати відпустку без збереження заробітної плати за заявою посадової особи місцевого самоврядування?

 У разі подання заяви посадовою особою місцевого самоврядування про надання відпустки без збереження заробітної плати на підставі статті 25 Закону України “Про відпустки” — надання такої відпустки здійснюється в обов’язковому порядку. 

Разом з тим,  надання відпустки, передбаченої статтею 26 вищезгаданого Закону, здійснюється за згодою сторін. Також, відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.

  • Чи зараховується відпустка без збереження заробітної плати до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку?

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про відпустки” щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про відпустки” до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, та інші випадки (періоди) передбачені цією статтею.

Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати більше 15 днів (оформлення на підставі частини третьої статті 12 Закону № 2136) не передбачено статтею 9 вказаного Закону.

Разом з тим, відповідно до абзацу першого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” обчислення середньої  заробітної  плати  для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом  ділення  сумарного  заробітку  за  останні  перед наданням відпустки 12  місяців  або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі  дні,  встановлені  законодавством.  Отриманий  результат множиться  на  число  календарних  днів  відпустки. 

Отже, на думку НАДС, період перебування у відпустці без збереження заробітної плати більше 15 днів (оформлення на підставі частини третьої статті 12 Закону № 2136) не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку посадовій особі місцевого самоврядування.

Разом з тим стаж служби в органах місцевого самоврядування за періоди роботи (служби, навчання) з 01 травня 2016 року обчислюється згідно зі статтею 46 Закону України “Про державну службу” та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229.

Період перебування у відпустці без збереження заробітної плати зараховується до стажу служби в органах місцевого самоврядування на підставі пункту 9 частини другої статті 46 Закону України “Про державну службу” для надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

  • Яким чином обраховуються святкові дні під час надання посадовим особам місцевого самоврядування відпусток?

Частиною шостою статті 6 Закону № 2136 визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, статті 73 Кодексу законів про працю України, якою встановлено святкові і неробочі дні. 

Отже, обрахунок святкових днів під час надання посадовим особам місцевого самоврядування відпусток здійснюється за загальними нормами законодавства України про працю (як звичайних календарних днів).

  • Чи збільшується для посадових осіб місцевого самоврядування тривалість робочого часу у період воєнного стану до  60 годин на тиждень у зв’язку з прийняттям Закону № 2136? 

Статтею 19 Закону № 2493-III передбачено, що інші питання проходження служби в органах місцевого самоврядування, а зокрема, визначення тривалості робочого часу, вирішення інших питань, пов’язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Закон № 2136 передбачає  встановлення іншої тривалості робочий часу на тиждень, а саме, що нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов’язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Отже, на думку НАДС, тривалість робочого часу для посадових осіб місцевого може бути збільшено до 60 годин на тиждень на підставі розпорядження сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).

Чи табелювати передсвяткові дні, як такі, що на годину скорочені в умовах воєнного стану?

Ні. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 Кодексу законів про працю України  щодо скорочення тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.

  • Чи звільняється сільський, селищний, міський голова, голова районної, районної у місті, обласної ради від відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати посадовій особі місцевого самоврядування внаслідок ведення бойових дій?

Відповідно до статті 10 Закону № 2136 роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

В той же час, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. 

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності.

  • Чи змінено правила організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у раді та її виконавчих органах?

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2136 у період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Відтак, на думку НАДС, орган місцевого самоврядування має вжити всіх можливих заходів для забезпечення ведення належного ведення кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux