Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина поділилася досвідом України щодо порівняння заробітних плат у державному та приватному секторах в рамках семінару SIGMA для представників координаційних органів державної служби з країн Східного партнерства та країн Західних Балкан.

«Проведена нами робота була частиною експериментального проекту. Його метою було показати Уряду і Парламенту реалістичність розробленої НАДС моделі оплати праці на основі класифікації посад, де окреме місце займало зіставлення зарплат», - розповіла Наталія Алюшина.

Точкою відліку став 2020 рік, тоді в рамках реформи державного управління Урядом схвалено Концепцію реформування системи оплати праці державних службовців. Цим документом політики чітко окреслено вектор руху та визначено, що заробітна плата повинна бути обґрунтованою та конкурентною на ринку праці.

«Перш за все, у 2020 році було розроблено та унормовано модель класифікації посад. Зокрема, Методику проведення класифікації посад державної служби та Каталог типових посад державної служби і критерії віднесення до таких посад. У 2021 році рішенням Уряду розпочато підготовку до реалізації немонетарного експерименту щодо запровадження системи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад. Власне під час цього експерименту вперше було проведено зіставлення рівня оплати праці на державній службі з приватним сектором», - зауважила Голова НАДС.

Учасниками експерименту стали Секретаріат Кабінету Міністрів України, Міністерство фінансів, Міністерство цифрової трансформації та НАДС. Це було спільне узгоджене рішення. Весь процес супроводжувався низкою масштабних аналітичних досліджень, що є відкритими і з якими можна ознайомитися на сайті НАДС. Зокрема, було проведено аналіз міжнародного досвіду класифікації посад та грейдингу у 20 країнах.

За результатами зіставлення сформовано матрицю віднесення сімей та рівнів посад до грейдів. Також було визначено розмір посадового окладу на основі класифікації посад в розрізі сімей, рівнів посад та грейдів.

«Медіана заробітних плат у приватному секторі розглядалася орієнтиром, до якого ми прагнемо. Як показує досвід інших країн ЄС, заробітна плата визначається на 20-30% нижче від медіани ринку. Враховуючи можливості бюджету України це, в середньому, мінус 50%. Але це залежить від посад. Якщо посади початкового рівня ми практично наблизили до ринку, то посади топ керівників знизили. У приватному секторі, зазвичай, великий розрив між керівними та некерівними посадами. Натомість на державній службі необхідно зберігати поступовий перехід в розмірах базової зарплати», - розповіла Наталія Алюшина.

Вона також зазначила, що Агентство не замовляло зіставлення у зовнішніх проектів. Воно було проведено власними зусиллями. Для цього чимало часу досліджували практики та досвід інших. НАДС виступав головним розробником, вів переговори із заінтересованими сторонами, проводив необхідний аналіз та розрахунки, розробляв нормативну базу.

«У процесі зіставлення ми отримували експертну консультативну допомогу від проекту EU4PAR, наших колег з Латвії - Угіса Сікса, Катрі Вінтиси та Агіти Калвіни. А також від українських експертів, які працювали з розробленням грейдів для приватних компаній та державних установ. Наприклад, Національного банку України. Створювалися міжвідомчі робочі групи. Грейдинг в Україні поширений у сфері бізнесу», - зауважила Голова НАДС.

Наслідком проведеного зіставлення з ринком стала диференціація розмірів посадових окладів за функціональними спрямуваннями. Побудовано систему грейдів з урахуванням співвідношення між найвищим і найнижчим окладом 1 до 15. Ці результати закладено в основу проекту Схеми посадових окладів державної служби на основі класифікації посад у 2022 році.

За результатами проведеного зіставлення Уряд підтримав зарплатний законопроект, а Парламент прийняв його у першому читанні. Як вимушений крок, у 2024 році, що є перехідним, оплата праці регулюється іншим законом, а саме Державним бюджетом, який не передбачає проведення зіставлення. Проте при формуванні Схеми посадових окладів було враховано досвід зіставлення та моделювання оплати праці під час експерименту 2021 року. У 2023 році співставлення не проводилося через відсутність законодавства.

Серед проблемних питань були озвучені наступні: доступ та поширення інформації, відсутність прямих відповідників посад у приватному секторі для прирівняння, необхідність застосування неаналітичного методу співставлення, необхідність у посиленні комунікації, необхідність залишатися у межах видатків державного бюджету. 

 Також Наталія Алюшина дала декілька порад країнам, які розглядають можливість переходу на систему грейдів, а саме: визначити джерела отримання даних про функціонал на посадах державного та приватного сектору, будувати правильну комунікацію та просувати ідею важливості отримання універсального орієнтира для визначення цінності посад, постійно консультуватися з країнами, які вже пройшли цей шлях, бути готовими до важкої та кропіткої паці, розробка власної методології, апробовувати результати через експерименти та моделювання.

«Реформа оплати праці це завжди складний шлях, який потребує наполегливої та кропіткої роботи. Але це безумовно нагальна реформа. Адже вона про прозорість, справедливість, рівність. А також про спроможність держави залучати для виконання функцій держави висококваліфікованих працівників», - резюмувала Наталія Алюшина.