За роботу у вихідні дні державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.
У разі, якщо наказом передбачено оплату за такий день, то він табелюється як робочий “Р”.
Якщо служба у територіальній обороні передбачає постійне виконання обов’язків, то у табелі проставляється "ІН" - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул тощо).
Враховуючи специфіку служби в територіальній обороні, яка може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків, вважаємо, що роботодавцю не потрібно в обов’язковому порядку видавати наказ про увільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором. Якщо такий державний службовець продовжує працювати дистанційно, то табелюється шляхом проставлення позначки “Р”.
У разі якщо державний державний службовець продовжує виконувати за кордоном службові обов’язки його робочий час табелюється шляхом проставлення позначки “Р”.
У разі якщо державний державний службовець продовжує виконувати за кордоном службові обов’язки його робочий час табелюється шляхом проставлення позначки “Р”, якщо стосовно державного службовця оголошено простій - “П”, якщо з державним службовцем втрачено зв’язок - «НЗ».
Відповідно до роз’яснень НАЗК державний службовець має право на соціальну допомогу навіть якщо продовжує працювати державним службовцем (дистанційно або ви перейшов на простій). При цьому розмір оплати праці або простою не впливає на можливість або неможливість отримання соціальної допомоги.
Соціальну допомогу можна отримувати не лише речами, але й у грошових виплатах. Водночас Закон України “Про запобігання корупції” все ж передбачає, що соціальні виплати у грошовій формі потрібно декларувати як дохід.
Проте, варто пам'ятати про статтю 25 Закону України «Про запобігання корупції». Тобто, державні службовці не мають права займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту.