Що означає наважитися поїхати на інший кінець світу, щоб навчатися, жити і переосмислити свою професію? Для українських публічних службовців програма JDS відкриває саме таку можливість — побачити іншу модель держави зсередини і привезти цей досвід додому.
Ми поспілкувалися з учасницею програми, яка навчається в Університеті Ріккьо в Токіо, і дізналися, як виглядає її нова реальність — від перших днів у Японії до професійних відкриттів.

«Мене зацікавила ця програма перш за все можливістю навчання у Японії, у країні Вранішнього Сонця, такій далекій від нас країні із зовсім іншим менталітетом. Японія була однією з країн, які я мріяла взагалі відвідати в своєму житті», — ділиться Ангеліна, представниця Держенергоефективності.
Ангеліна також додає про ширший контекст: «Ми любимо дивитися на те, як працюють західні країни і як там влаштоване життя, зовсім ігноруючи східні країни. Хоча, на мою думку, є багато чого, що ми можемо навчитися саме в такій країні, як, наприклад, Японія».

Обираючи університет, Ангеліна керувалася цілком практичними критеріями. Водночас уже під час навчання вона відкрила для себе значно більше — як у професійному, так і в особистому плані.
Університет Ріккьо виявився не лише престижним навчальним закладом, а й середовищем, яке надихає, мотивує і формує нові підходи до навчання та роботи.
«Цей університет дуже цінується в бізнесі, в менеджменті, в розвитку технологій» — зазначає Ангеліна.
Атмосфера університету також стала частиною досвіду: «Знову ж таки, можу сказати, що особливо позитивно на мене вплинули мої одногрупники, тому що в мене серед нмх є люди, які так само були або є дотичними до державної служби в їх країнах. І я можу навчатися soft-skills в них».

Переїзд до Японії став для Ангеліни не лише здійсненням мрії, а й серйозним випробуванням. Інша культура, інший ритм життя, мовний бар’єр — усе це потребувало часу на адаптацію. Водночас саме ці виклики дозволили глибше зрозуміти країну і себе.
«Перші враження були позитивні, прекрасні. Але Японія — це складна країна. Японія — це країна, по суті, не для всіх. Звичайно, в нас була адаптаційна програма перед початком навчання, і вона дуже сильно допомогла».
Одним із найскладніших аспектів стала мова, адже навчання і повсякденне життя відбуваються в іншому мовному середовищі. Проте завдяки підтримці організаторів цей процес стає значно легшим.
«Я приїхала в Японію без знання японської мови. Але навіть не знаючи японської мови, з вами буде людина, яка буде знати японську і англійську, яка вам допоможе, до прикладу, знайти квартиру, підготувати всі необхідні папери, контракти» — запевняє Ангеліна.

Окремою цінністю програми є підхід до навчання. Він базується на самостійності, гнучкості та практичному застосуванні знань. Це дозволяє не лише здобувати нову інформацію, а й формувати власну траєкторію розвитку.
«В Японії ти знаєш, що тобі за два роки навчання треба набрати 30 кредитів. Тобто в більшості випадків тут в університеті рекомендують обирати 4-5 дисциплін на семестр. Ти сам обираєш дисципліни. Ти сам будуєш свій графік. Ти зможеш і відпочивати, і навчатися».
Важливою складовою є й міжнародне середовище, яке створює додаткові можливості для обміну досвідом і формування нових професійних підходів. При цьому всьому в Ангеліни є час брати участь в різних університетських активностях: є вихідні, які вона може витрачати на свої хобі, на відпочинок, на культурну інтеграцію.
Серед навчальних дисциплін особливе місце посів курс, який безпосередньо вплинув на її професійне бачення:
«Capacity Development — це те, що найбільше вплинуло на моє професійне бачення. Як розвивати ось цю capacity, які є рівні capacity. Мені дуже сподобалась ця дисципліна, я завжди про неї кажу. У нас її викладає професорка, яка працює в JICA. Це не просто професор, який викладає теорію, вона також пропонує практику».

Життя в Японії — це не лише навчання, а й постійна взаємодія з людьми, культурою та новими підходами до роботи і життя. Саме це формує глибші зміни, ніж будь-які теоретичні знання.
Ангеліна відзначає, що цей досвід вже зараз впливає на її бачення публічної служби та власної ролі в ній.
«Нас запрошували представники з різних міністерств, JICA, з якими ми спілкувались по нашим напрямах. Могли дізнатися багато чого нового, обмінятись контактами. Тому можу сказати, що життя і навчання в Японії вплинуло на змінення мого бачення публічної служби, показало що нам можна перейняти в Японії».
Також Ангеліна додає, що Японія, в першу чергу, допомагає тобі змінити себе. Водночас вона бачить потенціал для розвитку міжнародної співпраці.

Говорячи про участь у програмі, Ангеліна радить не сумніватися і використовувати шанс, навіть якщо є невпевненість у власних силах.
«Краще податися і отримати відмову, ніж потім все життя жалкувати, що ти не подався».
І підсумовує свій досвід дуже просто, але влучно:
«Японія — це зовсім інший світ. Це той світ, який ми не зможемо побачити ні в Європі, ні в Америці. Ти стаєш необхідним цьому світу, адже ти вбираєш в себе досвід мільйонів людей, ти вбираєш в себе досвід мільйонів особистостей, ти переймаєш різні культури і ти несеш промінчик, наприклад, зараз я несу промінчик України в Японії, з Японії я принесу промінчик Японії в Україну».

Більше деталей про проект та умови участі за посиланням: https://jds-scholarship.org/country/ukraine/index.html