Наталія Алюшина взяла участь у презентації Стратегії Ради Європи з питань гендерної рівності на 2024–2029 роки

Захід організовано Радою Європи у межах проєкту «Боротьба з насильством стосовно жінок в Україні - Етап III» у партнерстві з Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики та Службою Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Метою заходу стало представлення засад і цілей Стратегії Ради Європи, а також обговорення її значення для розвитку демократії, верховенства права, захисту прав людини та сталого розвитку. Окрему увагу приділили стану впровадження Стратегії в Україні, національному прогресу, наявним викликам і подальшим крокам.

Наталія Алюшина виступила під час сесії, присвяченої запобіганню гендерним стереотипам і сексизму, а також збалансованій участі жінок і чоловіків у політичному, громадському, соціальному та економічному житті. У своєму виступі вона наголосила, що для державної служби гендерна рівність є не додатковим напрямом, а складовою якісного управління.

«Гендерна рівність - це не окрема соціальна тема. Це питання якості управлінських рішень, справедливого доступу до можливостей і спроможності держави бачити потреби різних людей. Для України це особливо важливо, адже ми одночасно ведемо війну, рухаємося до Європейського Союзу, відновлюємо країну і трансформуємо систему публічного управління», - зазначила Наталія Алюшина.

Голова НАДС звернула увагу на проблему так званої «скляної стелі» на державній службі. За даними КСДС станом на 31 березня 2026 року, жінки становлять 79,5% державних службовців категорії «В», 67,8% - категорії «Б» і лише 25,9% - категорії «А». Із 224 державних службовців Вищого корпусу державної служби 58 - жінки.

За її словами, ці дані свідчать про збереження дисбалансу на найвищих рівнях управлінських рішень. Водночас вони дають змогу точніше визначати причини проблеми та формувати практичні інструменти для її подолання.

НАДС уже працює з гендерно дезагрегованими даними у Єдиному аналітичному реєстрі державних службовців. Також гендерні компетентності інтегруються у кадрову політику. Для кандидатів на посади категорії «А» важливою є здатність оцінювати гендерний вплив під час формування, впровадження та аналізу державної політики. Для посад категорій «Б» і «В» рекомендовано враховувати вміння проводити гендерний аналіз, працювати з гендерною статистикою та враховувати потреби жінок і чоловіків у підготовці управлінських рішень.

Окремим напрямом залишається професійне навчання. У 2025 році Вища школа публічного управління та регіональні центри підвищення кваліфікації розробили і погодили 46 програм з актуальних питань державної гендерної політики. Навчання за ними пройшли майже 46 тисяч публічних службовців. Безпосередньо у Вищій школі близько тисячі публічних службовців навчалися за дев’ятьма спеціалізованими програмами.

«Для нас важливо, щоб гендерна рівність не залишалася окремим модулем у навчанні. Вона має стати частиною щоденної управлінської практики. Це означає вміння аналізувати рішення, бачити ризики дискримінації, змінювати підходи до комунікації та створювати безпечне робоче середовище», - підкреслила Голова НАДС.

Наталія Алюшина також окреслила інструменти, які НАДС і Вища школа публічного управління планують посилювати у 2026-2027 роках. Йдеться про розвиток лідерського потенціалу жінок, менторські програми, підготовку до участі у конкурсах і кар’єрного просування, навчання керівників з гендерно чутливого управління персоналом, формування мережі тренерів і експертів, а також інтеграцію європейських підходів у щоденну роботу органів влади.

У межах заходу також обговорили запобігання і боротьбу з насильством щодо жінок і дівчат, забезпечення рівного доступу до правосуддя, подолання гендерних стереотипів, гендерний мейнстримінг, інтерсекційний підхід та розширення прав і можливостей жінок в умовах глобальних і геополітичних викликів.