З метою дослідження особливостей організації роботи та оплати праці державних службовців в умовах воєнного стану НАДС проведено опитування «Організація роботи державних службовців та оплата праці в умовах воєнного стану».
Опитування тривало протягом 02 - 15 травня 2022 року та передбачало дослідження таких питань в умовах воєнного стану:
• особливості організації роботи державних службовців;
• зміни навантаження, функціоналу та продуктивності;
• оплата праці;
• налагодження комунікації та взаємодії у державному органі;
• самопочуття під час роботи в умовах воєнного стану;
• мотивація продовжувати працювати на державній службі;
• потреби в інформаційно-методологічній підтримці з боку НАДС.
В опитуванні взяло участь 45 766 державних службовців - представників усіх категорій посад державної служби – «А», «Б» і «В».
Основні результати:
І. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ТА ФОРМИ РОБОТИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
1. Під час війни більшість державних службовців (83,4%) не змінили своє місцезнаходження. З них 67,8% продовжують виконувати посадові обов’язки у штатному режимі та 7,2% поєднують дистанційну роботу з роботою у штатною режимі. Найбільший відсоток державних службовців, що продовжили працювати у штатному режимі в умовах воєнного стану простежується у державних органах п’ятого (77,7%) та першого (71,6%) рівнів. Найменше – серед державних органів другого рівня (21,6%).
2. Змінили своє місцезнаходження 16,3 % респондентів. З них 13,6% – внутрішньопереміщені та 3% перебувають за кордоном. Серед тих, хто вимушено змінив своє місце проживання більшість проживало в областях де ведуться активні бойові дії. Відсоток внутрішньопереміщених державних службовців з Луганської області – 95,1%, Донецької – 69,7%, Харківської – 45,9%, Херсонської області – 33,2%.
3. В умовах війни дистанційно працюють 11,1% державних службовців.
4. У зв’язку з воєнним станом на простої перебувають 9,1% державних службовців.
5. Для виконання невідкладних завдань до роботи у вихідні дні у період дії воєнного стану залучали більше половини (64,1%) державних службовців. До роботи у нічний час – 10,2%. Чоловіків до роботи у вихідні дні та нічний час у період воєнного стану залучають частіше, ніж жінок.
ІІ. ЗМІНА НАВАНТАЖЕННЯ ТА ФУНКЦІОНАЛУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
6. В умовах воєнного стану навантаження збільшилося у близько половини державних службовців (45,1%). Про це зазначило 55,3% тих, хто працює в штатному режимі. Серед державних службовців, що працюють дистанційно навантаження у 38,3% залишилося без змін, у 32% зменшилося та у 29,6% – збільшилося. Серед державних службовців, що поєднують дистанційну роботу з роботою у штатному режимі навантаження розподілилося між показниками «збільшилося» – 38,8%, «без змін» – 34,7% та «зменшилося» – 26,4%.
7. Результативність та якість роботи серед державних службовців, переважно залишилися без змін.
8. 43,1% респондентів зазначили, що у державного органу змінився функціонал у зв’язку з введенням воєнного стану. Часткова 41 зміна та уточнення функціоналу відбулася на кожному з рівнів державних органів та у кожній області, в якій розташований державний орган. Посадові обов’язки залишилися без змін у 70,4% державних службовців.
9. 23% державних службовців зазначили, що за період воєнного стану у їхньому органів відбулася зміна структури або штатного розпису. Також 24,2% державним службовцям повідомили про можливу оптимізацію структури державного органу.
ІІІ. ОПЛАТА ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
10. Державні службовці (96,5%) в умовах воєнного стану продовжують отримувати заробітну плату вчасно. Водночас у 53,6% державних службовців заробітна плата зменшилася, у 35,8% – залишилася без змін та у 7,6% – збільшилася. Зменшення рівня заробітної плати відбулося серед всіх категорій посад державної служби та рівнів державних органів. Найбільше зменшилася заробітна плата у державних органах першого рівня, про що зазначили 79,1% представників.
11. Встановлено вплив на зміну рівня заробітної плати державних службовців рівня навантаження, результативності та якості.
12. Оплата понаднормової роботи здійснюється лише 15% державних службовців. Компенсація роботи у вихідні дні 24,3% державних службовців здійснюється шляхом надання днів відпочинку та 4,2% – шляхом додаткової оплати. 25% не отримують компенсацію за роботу у вихідні дні.
13. Існують різні підходи до оплати часу простою у державному органі. Найбільш частіше здійснюють оплату: окладу в повному розмірі, надбавки за ранг та вислугу років (23,2%); 2/3 посадового окладу (19,2%); оклад в повному розмірі (7,1%), середнього розміру заробітної плати (4,8%). Дещо рідше (менше 1%) оплату здійснюють: у розмірі мінімальної заробітної плати; 2/3 від окладу, надбавок за ранг та вислугу років; 2/3 середнього розміру заробітної плати; 2/3 окладу, надбавки за вислугу та ранг у повному розмірі; оклад в повному розмірі, надбавки за ранг та вислугу років, надбавка за інтенсивність; відсоток від середнього розміру заробітної плати (45-80%); відсоток від окладу (45-70%). Часто замість простою державні службовці вимушені писати заяви за власний рахунок.
ІV. РЕФОРМА СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ
14. Необхідність продовження реформи системи оплати праці державних службовців підтримують 88,7% державних службовців. Чим нижчий рівень державного органу тим більший рівень такої підтримки. 42
15. 27,1% респондентів вважають, що їх орган може продовжувати проводити класифікацію посад державної служби в умовах воєнного стану та 28,4% - може частково. Водночас, наразі найменше можливостей проводити класифікацію посад у державних органів четвертого та п’ятого рівнів.
V. КОМУНІКАЦІЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
16. Під час воєнного стану добре налагоджена комунікація та взаємодія, у державних службовців є зв’язок з колегами (84,5%) та безпосереднім керівником (98,7%). Серед респондентів у кого відсутній зв’язок найбільше представників Донецької, Луганської та Херсонської областей.
17. Робота електронного документообігу налагоджена у 85,6%. Із зниженням рівня державного органу зростає показник відсутності налагодженої роботи електронного документообігу.
18. Державні службовці застосовують засоби телекомунікаційного зв’язку. 67,7% зазначили, що у них проводяться онлайн-наради із застосуванням засобів телекомунікаційного зв’язку. Спільну роботу з документами (наприклад, Google Docs) застосовують 33,2%.
19. Державні службовців (66,8%) отримують достатній обсяг інформації про те, що відбувається всередині державного органу, щоб працювати в умовах воєнного стану.
20. Найпоширенішими джерелами отримання новин щодо державної служби в умовах воєнного стану є: 36,7% – офіційні портали інших державних органів; 35% – офіційний вебсайт НАДС; 32,4% – телебачення; 31,8% – електронна пошта; 30,2% – інші офіційні Телеграм канали; 26,5% – офіційна сторінка НАДС у Facebook.
VІ. МОТИВАЦІЯ ТА РЕСУРСИ
21. В умовах війни 73,6% державних службовців відчувають, що мають сили та ресурси продовжувати працювати, що впливає на продуктивність та якість виконаної роботи. Представники керівних посад та чоловіки відчувають у собі більше сил продовжувати працювати в умовах воєнного стану. Встановлено, що ті, хто перебувають за кордоном відчувають менше сил та ресурсів продовжувати роботу (33,7%), ніж ті хто внутрішньопереміщені (63,4%). Найбільше відчувають сили та ресурси респонденти, що не змінювати місцезнаходження (76,7%).
22. Майже 80% державних службовців зазначили, що відчувають підтримку колег та завжди отримують зворотний зв’язок щодо виконаної роботи. Чоловіки відчувають підтримку колег дещо більше, ніж жінки. Також чим нижча категорія посад тим менше відчувається підтримка колег та отримується зворотний зв’язок.
23. 84,8% респондентів зазначили, що у їхньому структурному підрозділі здійснюється систематичне планування роботи та контроль за виконавською дисципліною працівників. 43
24. У безпеці себе відчувають 28,2% респондентів, 52,4% – частково та 18,4% – не відчувають себе у безпеці. Чоловіки відчувають себе більше у безпеці, ніж жінки.
25. У 67,5% державних службовців є всі матеріали необхідні для виконання роботи в умовах воєнного стану. Щодо технічного обладнання, то ним забезпечено 74,5% державних службовців.
26. Чим більше державний службовець відчуває внутрішні сили, підтримку колег, отримує зворотний зв’язок, почувається у безпеці та має необхідне матеріально-ресурсне забезпечення тим більше у нього навантаження, вища продуктивність та якість роботи.
27. 59,3% респондентів зазначили, що вони щасливі бути державними службовцями, 35% - частково та 5,7% - зазначили, що не щасливі бути державними службовцями. Визначено вплив зазначеного показника на рівень продуктивності та якості виконаної роботи, а також рівня заробітної плати. Чоловіки менш щасливі бути державними службовцями, ніж жінки. У розрізі місцезнаходження державного органу найбільший відсоток респондентів, що щасливі бути державними службовцями визначено в областях: Запорізька (73,9%), Луганська (67,2%), Сумська (63,5%), м. Київ (63,2%) та Одеська (63%).
28. Продовжувати працювати на державній службі в умовах воєнного часу планують 90,9% державних службовців, а після війни 86,4%. Високе навантаження спонукає продовжити роботу в умовах воєнного стану, але змінити її після війни.