Використання ШІ в публічному управлінні: від технологічного тренду до практичних рішень

Голова НАДС Наталія Алюшина виступила під час відкриття ІІ науково-практичної конференції за міжнародною участю «Використання ШІ в публічному управлінні: виклики, можливості, перспективи».

Захід об’єднав 80 представників державних органів, освітнього та наукового середовища, міжнародних організацій і практиків та понад 700 слухачів онлайн. 

Організаторами конференції виступили НАДС, Вища школа публічного управління, КПІ імені Ігоря Сікорського та проєкт Ради Європи HELP для України.

Під час відкриття конференції учасників привітали Голова НАДС Наталія Алюшина, ректор КПІ імені Ігоря Сікорського Анатолій Мельниченко та заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг. У своїх виступах вони підкреслили важливість спільної роботи держави, освіти, науки, експертного середовища та міжнародних партнерів. Особливу увагу приділили відповідальному використанню ШІ, розвитку цифрових компетентностей і врахуванню прав людини у процесі цифрової трансформації.

У вітальному слові Наталія Алюшина наголосила, що тема штучного інтелекту вже давно вийшла за межі технологічної дискусії. Йдеться про якість державних рішень, швидкість реагування на виклики, довіру громадян і здатність публічної служби бути сучасною.

«Сьогодні ШІ - це вже частина щоденної роботи. І цифри це дуже добре показують. За даними Stanford AI Index 2025, уже 78% організацій у світі використовують інструменти штучного інтелекту у своїй діяльності. Ще рік тому таких було 55%. Тобто ми бачимо один із найшвидших технологічних стрибків за останні десятиліття», - зазначила Голова НАДС.

Вона підкреслила, що розвиток ШІ має відбуватися відповідально. Для публічного сектору це означає дотримання прав людини, прозорість алгоритмів, захист даних, етичність рішень і професійне судження службовця. Саме тому у світі дедалі більше уваги приділяють не лише технологічним можливостям ШІ, а й правилам його безпечного застосування.

Окремий акцент Наталія Алюшина зробила на розвитку цифрових компетентностей публічних службовців. НАДС спільно з Міністерством цифрової трансформації України вже розробили Поради з відповідального використання штучного інтелекту публічними службовцями та Практичні рекомендації для HR-фахівців публічної служби. Крім того, у 2025 році у Вищій школі публічного управління навчання з тематики використання ШІ пройшли близько 1400 публічних службовців категорій «Б» і «В». Наразі триває робота над окремою програмою підвищення кваліфікації для державних службовців категорії «А».

«Штучний інтелект не замінить державного службовця. Він не замінить лідерство, відповідальність, критичне мислення чи людяність. Натомість він може забрати рутинні процеси, посилити аналітику, комунікацію та підготовку рішень», - наголосила Наталія Алюшина.

Під час пленарного засідання учасники обговорили практичні та правові аспекти впровадження ШІ у публічному секторі. Зокрема, йшлося про формування компетентностей публічних службовців з використанням методик HUDERIA, COBRA та мережі CDNET, правове й етичне регулювання систем штучного інтелекту, а також роль AI-агентів у цифровізації та автоматизації процесів.

Окрему увагу приділили можливостям використання ШІ для цифровізації громад. Учасники розглянули підходи до створення та використання репозитарію ШІ, а також практичні рішення, які можуть допомогти громадам швидше аналізувати дані, оптимізувати управлінські процеси та підвищувати якість послуг.

Також у фокусі конференції була діяльність Міністерства цифрової трансформації України у сфері розвитку штучного інтелекту. Учасники обговорили державну політику у цій сфері, перспективи впровадження інноваційних рішень та необхідність поєднання технологічного розвитку з безпекою, етичністю і захистом прав людини.

Практичний блок конференції був присвячений темі AI-помічника держслужбовця. Йшлося про те, як інструменти штучного інтелекту можуть оптимізувати робочі процеси, допомагати в аналітичній роботі, підготовці документів, обробці інформації та внутрішній комунікації. Водночас учасники наголошували, що такі інструменти мають застосовуватися відповідально, з урахуванням вимог до захисту даних і якості управлінських рішень.

У межах заходу також відбувся запуск тьюторського курсу Ради Європи HELP «Штучний інтелект і права людини». Програма передбачає ознайомлення учасників зі структурою курсу, його розкладом, адаптацією до національного контексту та реєстрацією на навчання. Такий курс має посилити розуміння того, як технологічні рішення впливають на права людини та які принципи мають лежати в основі людиноцентричної цифрової трансформації.

Паралельно відбулася робота тематичних секцій. Перша секція була присвячена цифровізації публічного управління та міжнародної діяльності в умовах розвитку штучного інтелекту. Друга - питанням використання ШІ в освіті, викликам і підходам до регулювання цієї сфери. Це дало змогу розглянути тему штучного інтелекту не лише з управлінської, а й з освітньої, правової та міжнародної перспективи.