Доступне місто і психологічна стійкість: про безбар’єрність у повсякденному житті

Безбар’єрність охоплює різні умови, від яких залежить, наскільки вільно й упевнено людина може жити, працювати та користуватися можливостями навколо себе. Під час вебінару «Безбар’єрність як базовий принцип формування нової якості життя» цю тему розглядали через практичні питання фізичної доступності міста, а також психологічної стійкості у щоденній взаємодії з людьми. 

Захід організував Хмельницький регіональний центр підвищення кваліфікації у межах Освітнього марафону «Публічне управління без бар’єрів», ініційованого НАДС.

Міський простір має бути зручним для людей із різними потребами — незалежно від віку, стану здоров’я чи способу пересування. Тому під час його облаштування важливо враховувати весь шлях людини: від пересування вулицею та користування транспортом до входу в будівлю й отримання необхідної послуги. Про те, як такий підхід реалізують у Хмельницькому, розповіла Марина Вінер, в. о. начальника управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради.

Спікерка розглянула безбар’єрний маршрут у місті, який поєднує ключові медичні, адміністративні, транспортні та рекреаційні об’єкти міста. На прикладах окремих ділянок і закладів учасники побачили, як оцінюють стан підходів, покриття, навігації та входів до будівель. Такий аналіз допомагає комплексно визначати наявні бар’єри та планувати рішення для їх усунення.

Інший вимір безбар’єрності розкрила Людмила Требик, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова, кандидат наук з державного управління, доцент, професійний коуч. Вона зосередилася на психологічній стійкості та її значенні у щоденній роботі й взаємодії з людьми.

Спікерка наголосила, що психологічна стійкість проявляється не у відсутності складних емоцій, а в тому, як людина з ними справляється. Це здатність розпізнати свій стан, зберігати спроможність діяти та відновлюватися після навантаження. Це має значення і для взаємодії з людьми: коли внутрішнього ресурсу бракує, складніше спокійно вислухати запит, вести непросту розмову чи шукати рішення замість автоматичної реакції.

У практичній частині увагу приділили тому, що можна зробити безпосередньо в момент напруження. Учасники розбирали техніки, які допомагають повернути увагу до теперішнього моменту, знизити емоційне напруження та відокремити те, на що людина може вплинути, від обставин поза її контролем.

Більш детально про те, як виявляти й усувати бар’єри у міському просторі та які прості прийоми можуть допомогти зберігати стійкість у напружених ситуаціях — у записі вебінару: https://youtube.com/live/aXvNNSMOfP4.

Освітній марафон «Публічне управління без бар’єрів» продовжує знайомити учасників із різними вимірами безбар’єрності та практиками, які можуть бути корисними у роботі органів публічної влади. Долучайтеся до наступних заходів марафону. Детальніше про них — у програмі: https://online.fliphtml5.com/iifsl/cjfi/