З приходом війни в Україну державні службовці всіх рівнів відчули значне зниження заробітних плат. Окрім того, у владних кулуарах дедалі частіше можна почути, що в Кабміні на рівні проєкту обговорюють різке скорочення чисельності чиновників, що має торкнутися понад половини держслужбовців. Ще однією проблемою держслужби на сьогодні є надвеликі розриви в зарплатні, зокрема, між міністрами та директорами департаментів. Про ці та інші нагальні питання державної служби Mind поговорив з Наталією Алюшиною, очільницею Національного агентства з питань державної служби України.

Про проблеми фінансування держслужби

– Як після двох секвестрів бюджету, коли доводилося скорочувати видатки на утримання державного апарату, функціонує держслужба?

– Ми не виключаємо, що може відбутися і третій секвестр. Видатки на зарплату вже знизилися на 10–15%, залежно від державного органу, а відтак і зарплатня загалом зменшилася. І тут є декілька моментів, на яких хотілося б наголосити. Україна отримала унікальну можливість: 9 червня підписано угоду між МБРР та українською стороною про передання 1,5 млрд євро на підтримку державного управління.

Кошти підуть на зарплати держслужбовцям і вчителям. Перший транш у розмірі 476 млн євро вже отримано у червні.

Розраховуємо на цю підтримку, адже саме сьогодні в державному бюджеті виник дефіцит коштів.

Водночас надзвичайно актуальним залишається питання, як зберегти кадровий потенціал державної служби. Адже, щоб «виростити» держслужбовця, потрібен час. Неможливо взяти людину з бізнесу і просто інтегрувати її в систему держслужби. Є процедури, процеси, певний функціонал, що потребує чимало часу на відточення майстерності.   

 – Ви зазначили, що видатки на зарплати державним службовцям знижено на 10–15%, залежно від держоргану. Яка нинішня ситуація з оплатою праці держслужбовців у центрі та на місцях? 

– Питання у тому, чи відбудеться третій секвестр. Так, як ми жили до війни, вже не буде. І постає питання про перегляд функцій. Я знаю, що зараз більшість керівників державних органів забезпечують виконання функцій лише тим персоналом, який у них є.

Якщо відбудеться третій секвестр, звісно, зарплати держслужбовців ще зменшаться. На який саме відсоток – наразі важко сказати. У травні ми здійснили опитування щодо організації роботи державних органів та оплати праці в умовах воєнного стану. Опитали понад 45 000 респондентів (це майже чверть усіх державних службовців у держорганах):

• понад 36% зазначили, що збільшилося навантаження;
• 43,1% відповіли, що функціонал змінився із введенням воєнного стану.

Зі свого боку ми підготували методологію функціонального аудиту. Вона дає можливість проаналізувати весь функціонал – адже не всі функції, які застосовуються у державних органах, залишаються наразі актуальними. Є ті, що «відмерли», а є такі, що стали більш актуальними.

Враховуючи те, що певна частка функцій і процедур цифровізувалася, у перспективі можемо щось централізувати, провести реінжиніринг для оптимізації діяльності. Тому, якщо перелаштувати кожен держорган з урахуванням результатів функціонального аудиту, можна говорити про якісну оптимізацію системи.

Методологію функціонального аудиту ми апробували в НАДС і вже маємо свій кейс (результати аудиту). Обговорили на рівні міністерств. Зустрічалися із держсекретарями, і ця методологія вже готова до реєстрації в Мінюсті.

Вона потребує 21 день для застосування і отримання результатів. Ми пілотували її на декількох міністерствах. Зокрема, Міністерство реінтеграції активно взялося за її впровадження і планує представити нам позицію щодо відмови від надлишкових функцій та оптимізації чисельності працівників.

Проте, перед офіційним використанням методологія має з’явитися у програмних документах, після чого її можна юстувати. Вважаємо, аудит в усіх органах необхідно здійснити в липні, аби врахувати результати в бюджетному процесі на 2023 рік.

Про офіційні зарплати, премії та надбавки

– Які наразі офіційні посадові оклади і фактична сума зарплати з надбавками та преміями? Як це регулюється?

– Ми щороку здійснюємо моніторинг зарплат. Сьогодні маємо показники за 2021 рік. Вони різняться, бо є суттєва конкуренція між міністерствами. І це свідчення того, що назріла потреба в реформі системи оплати праці.

Звісно, скорочення видатків викликає урізання зарплат. У вже згаданому опитуванні щодо організації роботи державних органів та оплати праці держслужбовців в умовах воєнного стану було питання і щодо зарплат:

• 53,1% респондентів зазначили, що зарплатня «просіла»;
• 7,6% зазначили, що все залишилося без змін.

Зменшення зарплат першими відчули держустанови I рівня юрисдикції (СКМУ, апарати Офісу Президента і Верховної Ради. – Mind). Зниження оплати праці відбулося для всіх категорій – А, Б, В. Найбільший відсоток респондентів, що зазначили зменшення заробітної плати, серед державних органів першого рівня – 79,1%. Стосовно офіційних посадових окладів ми керуємося Законом України про державну службу. Є посадовий оклад, фіксовані виплати за ранг і вислугу, премія і надбавки за інтенсивність. Також слід нагадати про постанову КМУ №15, де прописані категорії посад і рівень зарплат та премій (у межах фонду заробітної плати держоргану).  

З боку НАДС ще у довоєнний час було підготовлено законопроєкт про реформу системи оплати праці державних службовців (про єдині підходи в оплаті праці). Ми співставили заплати держслужбовців із ринковими пропозиціями, вивели грейди – відповідні зарплатні рівні, підготували каталог посад. До речі, наша нова система оплати праці ґрунтується на класифікації посад. Це європейські стандарти.

– Озвучте, будь-ласка, конкретні посадові оклади з преміями тощо по міністерствах (у середньому) на даний – воєнний – час.

– У нас є державні органи, які керуються спеціальними законами. Тому некоректно порівнювати рівні зарплат у міністерстві і НАБУ, НАЗК, ДБР, БЕБ. Якщо говорити про міністерства, то і між ними показники різняться. Середня зарплата у Міністерстві освіти й науки та Міністерстві культури буде відрізнятися від Мінцифри, Мінфіну чи Мін'юсту. До того ж, рівень зарплат 2022 року зможемо озвучити лише у 2023 році. Маємо цифри лише за 2021-й.

У 2021-му середня зарплатня у деяких міністерствах була 25 000–30 000 грн, у інших – 45 000–50 000 грн. Наприклад, у Міністерстві соціальної політики середня зарплатня – 38 500 грн, у Міністерстві молоді і спорту – 41 800 грн, МОЗ – 33 400 грн, Міносвіти і науки – 41 000 грн. Це якщо говорити про орган загалом.

Якщо казати про рівень виконавців (головні спеціалісти, категорія В), які виконують основний обсяг роботи, то у Міністерстві соціальної політики середній показник – 27 000 грн, у Мінмолодьспорту – 20 100 грн, у МОЗ – 21 000 грн, у МОН – 29 000 грн.

Зауважу, що наразі наводимо показники нарахувань за минулий рік без сплати податків. Після відповідних відрахувань (19,5%) люди отримували на руки відчутно менше. 

Цього року зниження зарплат не торкнулося тільки Міністерства оборони й МВС. В інших міністерствах зарплати зменшилися. Зараз абсолютно недоречно говорити про премії та надбавки за інтенсивність.  Є обов’язкові виплати, наприклад, на посадах у реформаторських структурних підрозділах, де інший обсяг відповідальності і рівень складності завдань, адже вони займаються формуванням політик. Там рівень оплати праці вище, аніж на звичайних посадах.

– А що зі зменшенням зарплат високопосадовцям?

– Прем’єр-міністром було наголошено, що міністрам слід утриматись від завищених премій. І це зроблено. Є моніторинг НГО (громадських організацій). Щодо державних службовців категорії А – усе в межах фонду зарплат держслужбовців і постанови Кабміну №15. Тобто зарплати фіксовані. 

Інколи буває так, що міністр має зарплатню в кілька разів меншу, ніж директор департаменту. Наприклад, директор департаменту Мін'юсту міг раніше отримувати 2,6 млн грн на рік, тоді як міністр – до 700 000 грн на рік. Це – дані нашої аналітики.

Про неврегульованість статусу військових адміністрацій та масові скорочення

– Розкажіть про перетоки бюджетів та регулювання при переході обладміністрацій у статус «військових»: як змінюються їх повноваження, відповідальність та грошові винагороди?

– Мені відомі деякі невизначені питання з цього приводу. Звертаються народні депутати з питанням «що робити?» – як нараховується зарплата, як здійснити перехід із держадміністрацій у військові адміністрації. Особливо питання є на міському рівні. Але це – не компетенція НАДС. Такими питаннями опікуються Мінрегіон і Мінреінтеграції, які шукають шляхи вирішення.

Наскільки мені відомо, питання вимагає врегулювання на законодавчому рівні.

– Чи будуть масові звільнення/скорочення, які вже активно анонсують?

– Для НАДС скорочення не є надметою. Лунають різні позиції та ідеї щодо оптимізації чи трансформації, але скажу про наше бачення. Ми концентруємося на фундаментальному аналізі функцій.

Для нас принципово зберегти кадровий потенціал у кожному державному органі, адже держслужба забезпечує функціонування самої держави.

Від неактуальних в умовах війни функцій маємо відмовитися після визначення їх під час аудиту. Замість них в умовах воєнного часу з'явилися нові. На них мусимо зосередитися.

Проте є випадки, коли всі функції актуальні. Приміром, не можна сьогодні скоротити людей, які завтра перестануть видавати паспорти… Тому треба спочатку аналізувати ризики й наслідки. Не від обсягів скорочень слід виходити, а від намагання забезпечити якість та ефективність. 

– І все ж, у яких рамках може відбутися скорочення державного апарату, звісно, без особливих втрат для якості держслужби?

– Можу навести кейс НАДС. У нас є 10 міжрегіональних управлінь (об’єднані по три області) зі статусом юридичних осіб. Після функціонального аудиту з'ясувалося, що через укрупнення з десяти достатньо лишити три управління (центральне, західне, південно-східне).

Так заощадимо на комунальних платежах, канцелярії, телекомунікаціях, оренді тощо. Через укрупнення має відбутися і скорочення штату: з 90 людей залишиться 30. Тобто в кожному управлінні не потрібно буде мати свого HR-спеціаліста, по двоє бухгалтерів/фінансистів тощо. Таким чином, відбудеться скорочення 60 штатних одиниць. При цьому певні функції збережемо, але не всі, звісно.   

– За такою ж схемою можуть діяти і в міністерствах?

– Авжеж. Це стосується, наприклад, Держказначейства, Податкової, Держпродспоживслужби – усіх, хто має територіальні органи. У цьому і суть методології функціонального аудиту. Загалом, вважаю, можна безболісно для держави скоротити штат на 30–35%.

– А як тоді з процедурою скорочення корелюється інформація, що наразі чимало вакансій на державну службу – майже 30 000: близько 6000 держслужбовців звільнилося через війну, і ця цифра росте? Чи збираєтеся в умовах війни наймати нових людей?

– Кожен керівник державного органу виходить з видатків, які має. Якщо мені не буде чим платити зарплату – як я набиратиму нових людей? Звичайно, не стану цього робити. Наразі в мене 12 осіб вступили до лав ЗСУ, 16 – знаходяться за кордоном за власний рахунок: жінки, що перебувають у декретній відпустці по догляду за дитиною. І це – не вакантні посади.

Проте мені потрібно виконувати функціонал. Тому здійснюю внутрішню ротацію – переводжу працівників у межах держоргану на посади з іншим функціоналом. У такий спосіб кожен керівник може забезпечити виконання функцій свого держоргану навіть з меншими ресурсами. Щодо згаданих вами майже 30 000 вакансій... Думаю, що з 2023 року, після оптимізації, державні органи їх позбудуться.

Про долю держслужбовців, які виїхали за кордон

– Постановою КМУ №440 скасовано наказ НАДС про можливість працювати державним службовцям з-за меж України. Та вона може зазнати змін: серед нардепів йде активне обговорення. Які саме це зміни?

– До мене надходять депутатські запити, зокрема, від нардепа Ольги Совгирі. Я висловлювала свою позицію на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Наголошувала, що державні службовці (а це – 75% жінок), які виїхали за кордон і перебувають там за власний рахунок, наразі не працюють і не отримують грошей з державного бюджету.

Тому ми подали пропозицію до Кабміну – дозволити працювати з-за кордону мамам-держслужбовцям, які займають посади держслужби категорії «В», та працівникам держоргану, які перебувають за межами України і мають малолітніх або неповнолітніх дітей, повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. А також тим, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та вагітним жінкам. Звісно, не йдеться про категорії А і Б – керівний склад має працювати в Україні.

Про нову реформу та підвищення зарплат на держслужбі

– Ви згадували про реформування системи оплати праці. Чи є політична підтримка Президента і прем’єр-міністра з цього питання?

– Реформа системи оплати праці – наше міжнародне зобов’язання, оскільки чинна не відповідає світовим стандартам. Підтримка і розуміння є на рівні Президента. Є грудневий протокол наради з прем’єр-міністром і покроковий план впровадження цієї реформи, а також концепція реформування системи оплати праці державних службовців.

Зрозуміло, що прихильників такої реформи 50/50. Міністерства, які я згадувала, здебільшого підтримують реформу. Більше того, торік Президент підтримав петицію щодо необхідності реформи системи оплати праці держслужбовців, що набрала достроково 25 000 голосів.

Але наразі війна гальмує цей процес. Зокрема, більшість державних органів повідомили, що не можуть здійснити класифікацію посад. Проте ми ще до війни розпочали розробку нової моделі оплати праці. У червні Верховна Рада затвердила Антикорупційну стратегію України до 2025 року, в якій також, серед іншого, йдеться про реформування системи оплати праці.

Отже, маємо підґрунтя, аби перейти на світову модель. Заробітні плати на державній службі мають стати конкурентними, прозорими й зрозумілими для суспільства. 

– І все ж, коли війна закінчиться, як зміниться рівень зарплат державних службовців і наскільки? Яка сума бюджетних коштів знадобиться?

– Назвати однозначну цифру, скільки буде коштувати реформа без класифікації посад, неможливо. А процес наразі на паузі. До того ми виходили з довоєнної чисельності держслужбовців, а сьогодні маємо інші реалії. Спочатку має пройти функціональний аудит, скорочення неактуальних функцій. А вже потім можна говорити про класифікацію посад, вдосконалення штатних структур державних органів і конкретні цифри.  

Проте, якщо взяти до уваги наш експеримент від 2021 року на чотирьох пілотних держорганах (відповідно до розпорядження Кабміну №1414) – Мінцифри, Мінфін, НАДС і Секретаріат Кабінету Міністрів, то ми прорахували, що зарплати мають зрости в межах 20%, залежно від державного органу. 

Про міжнародну допомогу та підтримку постраждалих від війни держслужбовців

– Хто з міжнародних фінансових інституцій, окрім МБРР, ще допомагає в цьому напрямку?

– Поки це – найяскравіший приклад. Але дещо відкрию завісу: наразі обговорюється ще одна можливість передання нам від МБРР коштів на підтримку державного апарату.

 – А як щодо грошової підтримки постраждалих від війни державних службовців?

– Наразі зареєстровано законопроєкт №7353, який розглядався і був одноголосно підтриманий депутатами на Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Ним рекомендовано передбачити компенсацію родинам загиблих на робочому місці держслужбовців – 1 млн грн і від 200 000 до 800 000 грн компенсації у разі каліцтва держслужбовця під час виконання службових обов’язків.

Знаю, у суспільстві неоднозначне ставлення до цього проєкту. Але держава керується не емоціями, а національними інтересами, покладаючи на державних службовців особливу відповідальність. Саме вони стають першими об’єктами атаки ворога на окупованих територіях. Тому таку ініціативу вважаю справедливою.

Фото: Олександр Задніпряний/Mind