Як переживає війну державна служба. Про це читайте в інтерв`ю Голови НАДС Наталії Алюшиної  агентству "Інтерфакс-Україна". 

Скільки всього держслужбовців зараз працює, скільки з них виїхало за кордон і скільки було звільнено після повномасштабного вторгнення?

Якщо говорити словами сухої статистики, то за даними четвертого кварталу 2021 року ця цифра складала 171,4 тис. держслужбовців. Ми провели таке саме дослідження станом на 1 травня, і ця цифра зменшилася до 168,2 тис. 83,4% державних службовців не змінювали своє місцезнаходження під час війни, 13,6% є внутрішньо переміщеними та 3% перебувають за кордоном.

В кількісному вираженні з початком війни поїхали за кордон 9,5 тис. жінок-держслужбовців. Наразі дехто уже повернувся. Звільнилося близько 6 тис. осіб. Це, в тому числі, і ті, хто виїхав за кордон. Відверто кажучи, їх складно засуджувати, бо це жінки з дітьми, які залишилися без домівок і можливості працювати.

Чому держслужбовцям заборонили працювати дистанційно з-за кордону? В чому різниця між дистанційною роботою в Україні та за її межами?

Я теж не бачу великої різниці. Справді, робота держслужбовця не потребує, щоб ми стояли за конвеєром і подавали деталі. Державні службовці можуть працювати з документами віддалено. І це доволі ефективно. Мовою цифр, 67,8% державних службовців продовжують працювати в штатному режимі, 11,1% – дистанційно та 7,2% поєднують дистанційну роботу з роботою у штатному режимі.

Відзначу, що з самого початку повномасштабної війни державна служба виявилася стійкою і стабільною, бо ми були підготовлені, маючи попередній досвід з пандемією COVID-19. Саме в той період, у 2020 році, ми почали активно використовувати телекомунікаційний зв’язок, організовувати віддалені наради, запроваджувати "дистанційку". Тоді Нацагентством був підготовлений наказ про перехід на дистанційну роботу. Він базувався на чинному законодавстві, що врегульовує цей формат зайнятості.

Таким чином ми подбали про працівниць державного сектору, які з початком військової агресії, коли відбувалися бомбардування, знищувалися житлові будинки і адміністративні будівлі, були вимушені виїжджати з дітьми за кордон в пошуку більш безпечних місць. І коли в деяких наших територіальних органах, наприклад, у Чернігові, люди півтора місяці ховались у підвалах від ракет, то саме ті, хто мав можливість виїхати за кордон, весь цей час працювали дистанційно і виконували свій функціонал.

То чому згодом таку можливість для закордону забрали? Дехто з цих працівників не може повернутися, бо немає куди, у когось зруйноване житло, у інших воно опинилося під тимчасовою окупацією, але тепер вони ще й позбавлені можливості працювати і отримувати дохід.

Постанова КМУ №440 фактично скасувала наказ НАДС про можливість працювати з-за меж країни. Це – рішення Кабінету міністрів. Я можу зрозуміти і цю логіку. Війна - це надовго, вона не завершиться цього чи наступного місяця, ситуація невизначеності затягується. Очевидно, що державний апарат має працювати єдиним фронтом тут, на місці. Тому було прийнято саме таке рішення. Воно для мене особисто складне і болюче.

Чи є шанс, що з часом постанову змінять чи відмінять, і держслужбовцям дозволять працювати з-за кордону?

Цю постанову будуть уточнювати. Зокрема, і до мене звернулися кілька народних депутатів, йде активне обговорення цієї теми. Бо ми зіштовхнулися з тим, що з-за кордону люди як працювали, так і працюють далі, тепер уже безкоштовно, попри перебування у відпустках за власний рахунок. Тож, ця постанова може зазнати деяких змін. Зокрема, щодо держслужбовців-жінок категорії "В", які мають малолітніх і неповнолітніх дітей, мають на утриманні осіб з інвалідністю тощо. Тобто пропонується така норма, щоб ці жінки мали змогу працювати з-за кордону, звісно, окрім категорії "А" і "Б".

Яка кількість держслужбовців знаходиться в різних військових формуваннях Збройних сил України, і чи за всіма буде збережено робоче місце після повернення з війська?

До лав Збройних сил України вступило 3 144 держслужбовці, з них 2 726 осіб – це чоловіки, а решта 418 осіб – жінки. Їхні робочі місця буде збережено.

Що відомо про держслужбовців, які опинилися на окупованих територіях: скільки їх і чим вони там займаються?

Станом на 1 травня, згідно тієї інформації, яку ми зібрали, на територіях, що захоплені агресором, в межах районів бойових дій або блокованих районів перебувають 5 393 держслужбовці. Їм зараз дуже складно. Близько тисячі людей працюють в штатному режимі і дійсно ходять на робочі місця. Є ті, хто працює дистанційно. Разом з тим, для переважної більшості оголошено простій. На окупованих територіях щоденно шалене навантаження із дзвінками, консультаціями. Тому, можу сказати, вони працюють навіть більше, аніж у звичайному режимі, оскільки стираються межі фіксованого робочого дня.

Чи відомі факти колаборації держслужбовців на окупованій чи прифронтовій території?

Щодо державних службовців - таких фактів немає. Попри шалений тиск з боку ворога. Щодня спілкуюся із колегами. Маю свіжий кейс з нашого територіального органу, коли одного з заступників начальника управління окупанти примушували до співпраці. Вони двічі навідувались з візитами, щось обіцяли, але у відповідь щоразу отримували тверде "ні". Наразі цей держслужбовець знаходиться в простої, хоча і продовжує виконувати свій функціонал.

Щодо наших територіальних органів, то я наполягала, аби вони у повному складі виїжджали з Донецької і Луганської областей. Фактично я їх змусила вчасно виїхати з Сєвєродонецька і Краматорська. На жаль, з Херсону не виїхали.

Якщо допустити, що хтось з тих майже 5,5 тис. осіб все ж може співпрацювати з окупаційною владою, який є доступ у цих держслужбовців, чи можуть вони розпорядитися якоюсь інформацією не на користь державі?

Цей процес контролює Рада національної безпеки і оборони України. Маємо відповідні доручення, у кожного державного органу є профільний структурний підрозділ або фахівець із захисту інформації. Все відслідковується і контролюється. За потреби людям обмежують доступ до певних даних. Крім того, не всі ж загалом мають доступ до секретної інформації, що вимагає належного рівня контролю.

Яка кількість держслужбовців на сьогодні знаходиться у полоні, поранені і загиблі, чи є зниклі безвісти?

На жаль, маємо втрати. Станом на травень загинуло 39 державних службовців, 56 осіб поранено, 141 особа зникла безвісти. Ця інформація не остаточна і не є вичерпною. Державні органи постійно звітуються щодо нових жертв і постраждалих колег. Щодо полонених точної статистики не маємо.

В тлумаченні законодавства, яке надало НАДС щодо полонених держслужбовців, говориться, що їм можна ставити простій з відповідним зменшенням зарплати, а якщо людина не виходить на зв’язок, так взагалі можна ставити "НЗ" (неявка з нез’ясованих причин). Наскільки такий підхід гуманний, по відношенню до людей, які і так опинилися в досить скрутних обставинах?

У такому випадку ці люди отримуватимуть заробітну плату як за простій. Їх не звільняють, і це головне.

За даними звіту Ernst&Young, 13% бізнесу пішли з ринку, оскільки люди втратили все. Водночас, державна служба, як показує практика, залишається відповідальним роботодавцем. Згідно з нашим нещодавнім опитуванням, близько 74% державних службовців наразі відчувають, що мають сили та ресурси продовжувати працювати в умовах воєнного стану. Переважна більшість з них – це ті, що не змінювали своє місцезнаходження. Вони відчувають постійну підтримку колег, завжди отримують зворотний зв’язок щодо виконаної роботи, мають необхідне матеріально-ресурсне забезпечення для роботи в період війни.

Продовжувати працювати на держслужбі в умовах воєнного часу планують 91% державних службовців, а після війни 86,4%.

Чи багато наразі вакансій на державну службу і наскільки великий попит на них?

Формально ця цифра коливається в межах 30 тис. вакансій. Але я, приміром, розумію, що після двох секвестрів бюджету, коли доводилось скорочувати видатки на утримання державного апарату, уже не можна наймати нових людей. Тому обходимося штатними одиницями, які в нас були до війни. Як я уже наголошувала, деякі держслужбовці, які залишилися за кордоном, перебувають у відпустках за власний рахунок, хоча продовжують виконувати свої посадові обов’язки безкоштовно.

Щодо запиту на вакантні посади державної служби. Ми комунікуємо з компанією Ernst&Young, яка вивчає ситуацію на ринку, і зіставляємо цю інформацію з поточним станом в державному секторі. Державна служба має свої переваги. Навіть у простої люди отримують не менше 2/3 посадового окладу. Тому попит є, адже зараз багато людей залишилися взагалі без роботи і засобів для існування.

Нещодавно в силу вступив закон, що передбачає на період військового стану призначення на посади держслужби і місцевого самоврядування без конкурсу, мовних сертифікатів і спецперевірок. Чи не вважаєте ви, що так спрощуючи процедуру, держава бере на себе дуже великі ризики?

Повірте, в умовах військового стану жоден адекватний керівник не братиме у команду малодосвідчених чи некомпетентних працівників. Якщо потрібно закривати певний обсяг завдань, то навіщо витрачати час і брати ненавчену людину?

Чинник безпеки – ключовий у питанні організації конкурсів. Повітряні тривоги будуть порушувати процедуру, бо доведеться переходити в укриття. До того ж, ми не можемо свідомо наражати на небезпеку ні кандидатів на посади, ні членів конкурсних комісій.

Чи допускаєте, що конкурси можуть бути відновлені ще до закінчення війни, бо ми не знаємо скільки вона триватиме?

Не виключаю такої можливості. Ми в очікуванні рестарту державної служби. Національна рада з відновлення опрацьовує нову модель державного управління. Попереду багато роботи. І нам знадобляться нові кадри, що зможуть посилити роботу державних органів.

Що собою являє пілотний проект по оптимізації і функціональному аудиту держорганів в умовах воєнного стану?

Державна служба проходить випробування на міцність. Після двох секвестрів фонди заробітних плат держслужбовців зменшилися на 10-15%. Ми в очікувані третього секвестру бюджету. На часі – оптимізація. З огляду на це Національним агентством підготовлено методологію функціонального аудиту державних органів. Ми презентували її міністерствам і випробували на собі. Вона допоможе виокремити критичні функції і проаналізувати те, що є дійсно актуальним в умовах війни, що маємо відкласти на потім, а від чого можна взагалі відмовитися.

Ця технологія допоможе зрозуміти, що можна цифровізувати і автоматизувати, а де працівник має бути щоденно на робочому місці. Зможемо оцінити, що варто передати на аутсорс. Оптимізація функцій дозволить зменшити чисельність державних службовців, а відтак – навантаження на бюджет, бо це призведе до зменшення площ, скорочення закупівель і фонду зарплат.

Це буде та оптимізація, яка дозволить кожному органу, а відтак і державній службі загалом, стати більш ефективними і результативними.

Що показали результати апробації методології на НАДС?

Ми проаналізували свою чисельність і наразі готові до ліквідації деяких територіальних органів через укрупнення. Одеса, Миколаїв, Херсон, Донецьк, Луганськ, Запоріжжя, Дніпропетровськ –розуміємо, що потрібно їх оптимізовувати. В цих умовах не можемо розкидатися ані людьми, ані грошима. Іде тотальна економія, оптимізація, скорочення і цифровізація процесів.

На сьогодні маємо 90 осіб, що працюють в територіальних органах, і, за нашими підрахунками, ми готові ущільнитися до 30 працівників. В самому НАДС ми також проаналізували функції, які можна відкласти, бо вони загалом актуальні, але – не на часі.

Якщо всі державні органи здійснять такий аудит, зможемо відмовитися від зайвих функцій, цифровізуємо процеси, оптимізуємо чисельність. Тобто забезпечимо логічний перехід до класифікації посад і нової моделі оплати праці на державній службі, що, серед іншого, дозволить збільшити загальний рівень заробітної плати держслужбовців.

Коли цей функціональний аудит буде поширено на всі міністерства і інші центральні органи виконавчої влади?

Методологія готова до передачі в Міністерство юстиції. На мою думку, такий аудит в центральних органах необхідно провести у червні-липні. Безпосередньо на його проведення, незалежно від чисельності працівників в державному органі, потрібен в середньому 21 день, в крайньому випадку – не більше місяця.

Колись була ідея з централізацією функцій міністерств, чи в цьому контексті немає в планах повертатися до цієї моделі?

Цей інструмент дозволить централізувати деякі функції і оптимізувати всю державну службу.

Приміром, якщо наша інтегрована інформаційна система управління людськими ресурсами та нарахування зарплати на державній службі (HRMIS) буде впроваджена в усіх органах, то вся державна служба буде обліковуватися саме там. А відтак, усі кадрові процеси і фінансові нарахування будуть здійснюватися у системі HRMIS. Тоді постане питання оптимізації чисельності працівників у кожному органі, оскільки можна буде обмежитися третиною HR, бухгалтерів і фінансистів.

Зауважу, що не йдеться про обов’язкове скорочення двох третин певних категорій працівників. Вони зможуть виконувати актуальний функціонал.

Так само, приміром, Міністерство юстиції має вести свій напрям і централізувати свою функцію. Крім того, може йтися про закупівлі. 

Ми говоримо про функціональний аудит держорганів в умовах воєнного стану, а після завершення війни необхідно буде проводити новий аудит?

Відповідно до Указу президента про Національну раду з відновлення країни створено декілька підгруп, які займаються розробкою плану заходів на післявоєнний період. Я включена до чотирьох підгруп, зокрема, щодо оптимізації центральних і місцевих органів виконавчої влади, щодо нової моделі державного управління, посилення співпраці з ЄС тощо. Тут напрацьовують рамки, описують проблеми, визначають цілі, завдання та етапи їх виконання до 2032 року. Фактично буде розроблено спільну дорожню карту із курсом трансформацій.

Наразі існує декілька варіантів післявоєнного відновлення і розвитку країни, тому я не готова коментувати остаточну версію. Єдине, що можу сказати, - терміни виконання деяких завдань зазначені до кінця 2022 року. Зокрема, це стосується запровадження нової моделі оплати праці держслужбовців, проведення оптимізації чисельності тощо.

У пресі вже анонсують шалені скорочення на державній службі. Але тут головне відштовхуватися не від кількісного показника, а від результатів функціонального аудиту державних органів. 

Що буде з усіма цими людьми, яких скоротять? Чи буде їм держава гарантувати якісь професійні можливості, перепрофілювання, право переходу на інші посади?

У робочих підгрупах з відновлення країни в післявоєнний час це питання теж лунає: "Що робити з людьми?".

Це як із шахтарями, яким постійно "закривають" шахти. Кожен шукає для себе вихід. Хтось виїжджає, приміром, у Польщу і продовжує там працювати в шахті. А дехто прагне опанувати нову спеціальність. Хтось асимілюється і залишиться за кордоном, хтось планує звільнитися сам і уже шукає нову роботу – приміром, перепрофілюється на соціальних працівників

Можу констатувати, що компетенції і навички державних службовців універсальні і вони можуть працювати в будь-якій структурі. Тому ваше питання залишається актуальним. Буде запропонований покроковий алгоритм.

Що наразі відбувається з фінансуванням видатків на утримання державного апарату, чи є заборгованості по заробітній платі і соціальним виплатам?

По захищеним статтям виплати йдуть. Часом є затримки із заробітною платою на 3-5 днів. Це те, що відомо щодо центрального рівня.

Варто відзначити, що декілька днів тому було підписано угоду між Україною і Міжнародним банком реконструкції і розвитку про направлення першого траншу 476 млн євро на підтримку державного управління і зарплати державним службовцям та вчителям. Загалом за угодою передбачено 1,5 млрд євро. Цих коштів має вистачити до березня 2023 року.

Чи може йти мова про збільшення зарплат на державній службі до завершення війни?

Відверто кажучи, останні два місяці ми думали про те, аби всі вціліли, щоб не відправляти людей у відпустки за власний рахунок. Тому що третій секвестр означав би саме це. Новина про міжнародну фінансову підтримку дає надію на більш позитивні сценарії. Якщо буде прийняте рішення про запровадження нової моделі оплати праці, то буде чітка і зрозуміла система на основі класифікації посад відповідно до каталогу. Відтак, і зарплата зростатиме.

Ситуація з війною це для нас – тест на міцність державної служби. Наразі держслужба встояла, але має стати ще міцнішою. Пора прощатися із радянщиною. Українська державна служба має стати аутентичною і набути досвіду європейських практик. Це запорука її трансформації на професійну, конкурентоздатну і престижну сферу.