Стан законодавчого забезпечення державної служби проаналізовано під час  чергового засідання Координаційної ради з питань реформування державного управління. Голова НАДС Наталія Алюшина акцентувала увагу на питаннях реформи державної служби, які потребують термінового вирішення шляхом внесення відповідних змін до чинного законодавства України.

«Важливим моментом є відновлення довіри до конкурсної процедури та відміна доборів на час карантину, які наразі поставили під сумнів принцип рівного доступу до державної служби, відкритість та прозорість самої процедури. Наразі число оголошених та проведених доборів є критичним, адже з початку карантинних обмежень їх кількість становить понад 15 тисяч», - підкреслила Наталія Алюшина.

 Саме тому, прийняття законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо кандидатського резерву» (реєстраційний номер 3491) є важливим та принциповим кроком.

Також, Наталія Алюшина висловила позицію НАДС стосовно проєкту Закону України № 4096 «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо зняття вікових обмежень для роботи на державній службі»: «Законопроєкт у запропонованій редакції не сприяє кар’єрній моделі державної служби, а також закладає можливість здійснювати призначення осіб віком від 65 до 70 років без конкурсу на строк до п’яти років».

Важливим чинником є подвійне навантаження в частині пенсійного забезпечення та виплати надбавок, зокрема за стаж. В той же час, питання щодо посилення державної служби досвідченими і фаховими працівниками врегульовано діючим Законом «Про державну службу».

Ще одним пунктом виступу Голови Агентства було питання реформи системи оплати праці державних службовців. Наталія Алюшина повідомила, що експертами НАДС разом із заінтересованими сторонами напрацьовано та узгоджено нову законодавчу ініціативу щодо внесення змін до Закону України «Про державну службу» в частині запровадження нових умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад.

В документі визначено відсоткове співвідношення основної (70%) і додаткової (30%) частин заробітної плати. Розміри посадових окладів пропонується встановити з урахуванням важливості, складності та відповідальності на основі класифікації посад, а також співставлення рівня оплати праці з приватним сектором України.

Законопроєкт містить норми щодо поступового введення в дію системи реформування оплати праці. Так, протягом 2022 року відбудеться апробація запропонованої моделі державними органами - учасниками пілоту, що  дасть розуміння обсягу необхідних видатків з Держбюджету. З 2023 року така система буде поширена і на інші органи  державної влади.