Сьогодні по всій Україні та далеко за її межами українці відклали повсякденні справи, щоб разом написати Радіодиктант національної єдності. На пів години звичний ритм життя поступився шурхоту ручок по аркушах паперу і голосам, що диктували один текст для всіх. До написання Радіодиктанту долучилися й працівники НАДС.
Відтоді як Українське Радіо започаткувало цю традицію у 2000 році, змінилися і способи, якими ми слухаємо ефір, і правила правопису. Незмінним залишається бажання долучитися до спільної справи і стати частиною єдиного українського голосу.
Цьогоріч учасники писали «Лист, який не закінчується» — текст письменника та ветерана російсько-української війни Артура Дроня. Диктували уперше в історії Радіодиктанту двоє — учитель української мови та літератури Артур Пройдаков і волонтерка Даша Астаф’єва.
Під їхні голоси учасники встигали подумки «розслонити» всі можливі варіанти написання слів та, немов «різьбярі», старанно вивести розділові знаки. Навіть добре знайома рідна мова щороку знаходить чим здивувати — чи то незвичною лексикою, чи то тонкощами правопису.
Для когось ці пів години стали маленькою подорожжю в шкільні роки, для когось — нагодою перевірити, чи й досі рука сама знає, де ставити кому. Та незалежно від кількості помилок кожен додав свої рядки до традиції, яка з роками лише набуває нових сенсів.