НАДС готує підходи до оцінювання доброчесності кандидатів під час відновлення конкурсів на посади державної служби

9 вересня НАДС провело робочу зустріч із представниками державних органів та міжнародних партнерів щодо майбутнього механізму оцінювання доброчесності кандидатів під час конкурсів на посади державної служби.

Участь в обговоренні взяли представники НАЗК, НАБУ, БЕБ, ДБР, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації, Антикорупційної ініціативи ЄС та проєкту EU4PAR. 

Зустріч відбулася в межах підготовки до відновлення конкурсів на державну службу, передбаченого законопроєктом № 13478-1, який уже прийнятий Верховною Радою у першому читанні та готується до другого. Однією із запропонованих новацій є зокрема посилення вимог до доброчесності та запровадження механізму перевірки доброчесності кандидатів на посади державної служби. 

Водночас запровадження такого механізму потребує чіткої відповіді на низку практичних питань: що саме має оцінюватися як доброчесність кандидата, яка інформація потрібна для відповідної перевірки, як вона співвідноситиметься з уже наявними процедурами, передбаченими законодавством, хто і на підставі яких даних перевірятиме надану інформацію та на якому етапі конкурсної процедури має відбуватися така перевірка.

Окреме питання — межі та спосіб перевірки. У конкурсах на одну посаду можуть брати участь кілька кандидатів, тоді як переможець у будь-якому разі проходить передбачену законодавством спеціальну перевірку. Тому майбутній механізм має, з одного боку, забезпечити реальне оцінювання доброчесності, а з іншого — бути пропорційним і не створювати необґрунтованого навантаження на кандидатів ще до визначення переможця конкурсу. 

Саме тому до обговорення залучили державні органи, які вже мають практичний досвід перевірки доброчесності в інших конкурсних процедурах. Учасники говорили про критерії доброчесності, зміст анкети, джерела та способи перевірки інформації, можливість кандидата надати пояснення і додаткові документи, а також практику застосування стандарту «обґрунтованого сумніву». 

«Ми хочемо спільно виробити розуміння і бачення того, що таке доброчесність державного службовця загалом; за якими ознаками та наскільки глибоко мають оцінюватися кандидати на зайняття посад державної служби; хто має проводити таке оцінювання; які правові та нормативні підстави для цього мають бути закріплені в законі як рамковому документі, а також у відповідних підзаконних актах, які безпосередньо визначатимуть, як працюватиме закон», — зазначив в.о. Голови НАДС Олег Войтович.

За його словами, ключове завдання — знайти баланс: перевірка не повинна перетворитися на формальність, але водночас не має знижувати бажання професійних кандидатів брати участь у конкурсах та приходити на державну службу. 

Обговорені пропозиції планують врахувати під час визначення критеріїв доброчесності та методики їх оцінювання.