Рівень розвитку держави визначається не географією чи природними багатствами або культурними особливостями нації. Наявність вуглеводнів не є запорукою процвітання. Газ мають і Норвегія, і Нігерія з рф… Економічний розвиток насамперед залежить від дієвості політичних та економічних механізмів, дотримання принципу верховенства права, залучення до державних інститутів мотивованих громадян. Ці чинники дозволяють країнам і націям навіть у критичних умовах впевнено іти до процвітання. Про це пише Голова НАДС Наталія Алюшина у колонці для «Інтерфакс-Україна».  

На її думку, успішні нації навіть у часи криз демонструють передумови успіху. «Головна – усвідомлення важливості ролі дієвих державних інститутів. В Україні ще з радянських часів сформовано скептичне суспільне уявлення про роль державних інститутів. Значною мірою воно базується на радянському тлумаченні мема про «хату скраю»», - наголосила Наталія Алюшина. 

За її словами, війна змінила ставлення людей до влади. Але попри це суспільству досі легше «заходять» теми «звільнення чиновників» і «врізання їхніх апетитів». І значно важче сприймаються глибші тези, приміром, про вплив реформи системи оплати праці державних службовців на стійкість країни.  

«Нам усім бракує чинника довіри до держави. Це обмежує рівень нашої суспільної взаємодії. Позбавляє громадянський і державний сектори можливостей діяти у рамках спільних стратегій. Країні бракує соціального діалогу і громадянського лідерства для формування і досягнення цілей державної політики. Зокрема, через слабку інтеграцію громадського активу до державних інституцій», - наголошує Голова Агентства.  

На її думку, війна загострила запит на суспільну справедливість, люди втомилися від зневіри і хочуть бачити у публічних службовців дві ціннісні складові: «добро» і «честь».  

«Тож доброчесність – це норма і вимога часу. Саме таких кандидатів намагаємося залучати на публічну службу. Маємо продемонструвати громадянам запит держави на світоглядне очищення. Аби інтегрувати громадянську ініціативу до державних інститутів, формувати взаємну довіру та активувати суспільну взаємодію. Так люди перестануть почуватися чужими у власній країні», - зауважила Наталія Алюшина.