Подальша доля Національної академії державного управління при Президентові України хвилює не лише колектив закладу та слухачів. Цим питанням переймаються громадські та політичні діячі, державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування.

Про майбутнє академії дискутували під час засідання робочої групи з вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням належного функціонування Академії, яка створена на майданчику підкомітету з питань організації державної влади, державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, державних символів та нагород, а також підкомітету з питань вищої освіти.

Своє бачення щодо ситуації висловила Голова НАДС Наталія Алюшина, яка понад 15 років працювала викладачем у НАДУ: «Країні потрібні професіонали на посадах державної служби та в органах місцевого самоврядування. Безсумнівно, що готувати таких фахівців має спеціалізований заклад. І я щиро вболіваю, що ми знайдемо рішення, які дозволять зберегти науково-педагогічний та освітній потенціал Академії. Це дуже важливо. Адже маємо розуміти, що таких викладачів, які зараз є у штаті академії, не можна підготувати за рік чи навіть за п’ять. Потрібно 10-15 років, щоб «виростити» і розкрити їх унікальність. Це «золотий фонд», це розум і сила наукового товариства. І ми не можемо їх втратити. Тому, в цій ситуації, ми готові забрати до складу Української школи урядування стільки, скільки зможемо». 

Також Голова НАДС звернула увагу на необхідність сформувати чіткий план подальших дій та пояснити усім зацікавленим сторонам, що чекає на колектив Академії. Оскільки комунікація щодо стратегічного бачення долі Академії відсутня, це породжує чимало непорозумінь. І найперше від цього страждають люди, які не розуміють, що їх чекає з нового року, хто залишається працювати, а кого звільнять.

«Яким є майбутнє академії? Що це буде за заклад? Чи це буде щось на кшталт школи управління ім.Кеннеді при Гарвардському університеті? Головне, повторюся, при цих змінах не загубити людський потенціал. Можна відбудувати, при потребі, будівлю або ж оновити бібліотеку. Але якщо втратити людей, талановитих, знаючих, досвідчених – таку втрату не завжди можна відновити чи замінити», - зазначила Наталія Алюшина.