У НАДС підвищують рівень обізнаності та професійних компетентностей державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування щодо безбар’єрного простору. Відповідна робота здійснюється у рамках виконання  Плану заходів на 2023-2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ідеться про відповідні програми підвищення кваліфікації, навчання для публічних службовців, інформаційно-просвітницькі заходи.  

НАДС опікується питанням інклюзії та рівного доступу на публічну службу осіб з інвалідністю. Нині на державній службі працюють 10 400 осіб з інвалідністю. Це понад  6% від фактичної чисельності держслужбовців. Так, приміщення Центру оцінювання кандидатів на посади держслужби є максимально доступним та зручним для осіб з інвалідністю, матерів чи батьків з діточками, людей поважного віку. Інформаційні таблички у приміщенні дубльовано шрифтом Брайля. Облаштували тут дитячий куточок. Тож, кандидати, які прийшли на тестування з дітьми, зможуть їх залишити на цей час у безпечних умовах. 

Також напрацьовано Методику забезпечення осіб з інвалідністю, які бажають взяти участь у конкурсі, розумним пристосуванням. Мова йде не лише про види розумного пристосування, але й про забезпечення основних ознак доступності приміщень і будівель, де організовують конкурси. Крім цього, розроблено Методичні рекомендації з питань формування безбар'єрності на робочому місці в державних органах (наказ НАДС від 31.03.2023 року № 51-23) та в органах місцевого самоврядування (наказ НАДС від 04.04.2023 року № 53-23).  

Лідерство у просування ідей побудови безбар’єрного простору виявила Перша леді України Олена Зеленська та її команда. Власне, у 2021 році за її ініціативою прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Документом передбачено створення безбар’єрного простору в Україні за шістьма основними напрямками: 

• Суспільна та громадянська безбар’єрність, яка передбачає забезпечення рівних можливостей участі всіх людей та суспільних груп у житті громад та держави.
• Освітня безбар’єрність — створення рівних можливостей та вільного доступу до освіти, включаючи освіту протягом життя.
• Економічна безбар’єрність – забезпечення умов та можливостей для працевлаштування, заняття підприємництвом молоді, жінок, літніх людей, людей з інвалідністю тощо.
• Інформаційна безбар’єрність – умови, за яких люди, незалежно від їх функціональних порушень чи комунікативних можливостей, мають доступ до інформації в різних форматах та з використанням технологій, що враховують їх потреби та можливості.
• Фізична безбар’єрність – створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.
• Цифрова безбар’єрність – забезпечення доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг онлайн для всіх суспільних груп, включаючи літніх людей, людей з інвалідністю, людей, які проживають у сільській місцевості тощо.