Від навчання до розвитку компетентностей: НАДС напрацьовує нову модель професійного розвитку держслужбовців

27 серпня у НАДС відбулася стратегічна сесія з напрацювання плану заходів з реалізації Концепції реформування системи професійного розвитку державних службовців України. До обговорення долучилися представники Секретаріату Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, Вищої школи публічного управління, міжнародних партнерів, академічного та експертного середовища.

Мета створення нової моделі професійного розвитку — перейти від переважно сертифікатної моделі професійного навчання до цілісної системи професійного розвитку, орієнтованої на компетентності, результативність професійної діяльності та спроможність державних органів ефективно виконувати свої завдання.

Як зазначалося на стратегічній сесії, професійне навчання державних службовців часто є недостатньо пов’язаним із реальними потребами державного управління та  компетентностями, необхідними для конкретних посад,  результатами роботи та стратегічними цілями державних органів. Саме цей зв’язок має стати основою нової системи.

«Нам важливо змінити саму логіку професійного розвитку державних службовців: рухатися не від питання “яке навчання пройти?”, а від того, які компетентності потрібні людині та державному органу для досягнення конкретного результату. Навчання залишається важливим інструментом, але воно має бути частиною значно ширшої системи розвитку спроможності державної служби», — зазначив в. о. Голови НАДС Олег Войтович.

Запропонована Концепція передбачає нову послідовність професійного розвитку: від цілей держави та конкретного державного органу — до визначення необхідних компетентностей і потреб у розвитку, формування індивідуальної траєкторії, вибору відповідних інструментів та оцінювання того, як набуті компетентності застосовуються у роботі і впливають на результати діяльності органу.

Однією з основ нової системи має стати Єдина рамка компетентностей публічної служби. Вона має враховувати сім’ї та категорії посад, рівень відповідальності й охоплювати базові, управлінські та лідерські, цифрові компетентності, компетентності у сфері європейської інтеграції, формування та реалізації державної політики, стійкості, доброчесності та внутрішнього контролю.

Водночас професійний розвиток не обмежуватиметься навчальними програмами. Нова модель передбачає ширше використання навчання на робочому місці, наставництва, менторингу, коучингу, стажувань, обміну досвідом та професійних спільнот.

Ще одна важлива зміна — перехід від оцінювання кількості пройдених курсів і отриманих сертифікатів до оцінювання реального результату професійного розвитку: які компетентності набув державний службовець, як він застосовує їх у роботі та як це впливає на результати діяльності державного органу.

Під час стратегічної сесії учасники обговорили сучасний стан системи професійного навчання, роль Вищої школи публічного управління у професіоналізації публічної служби, ключові положення Концепції та подальші кроки з її реалізації.

Реформу пропонується впроваджувати поетапно. У 2026 році планується визначити цільову модель системи, провести системний огляд чинних підходів, розробити Єдину рамку компетентностей та підготувати пілотні проєкти. У 2027 році нову модель планують пілотувати в окремих державних органах, а за результатами пілотування — перейти до нормативного врегулювання, цифровізації та масштабування системи до 2030 року.

Реформування системи професійного розвитку передбачене Стратегією реформування державного управління України на 2026–2030 роки. Його кінцева мета — побудувати систему, у якій розвиток державного службовця безпосередньо посилює спроможність державного органу та якість виконання завдань держави.