Вступ до ЄС як системна робота: стартувало навчання для держслужбовців

Євроінтеграція давно вийшла за межі переговорних залів. Сьогодні це тисячі конкретних завдань для українських органів влади: від підготовки законодавства і виконання бенчмарків до посилення спроможності інституцій. Щоб краще розуміти ці процеси та застосовувати відповідні знання у роботі державних службовців розпочалася програма підвищення кваліфікації «Європейська інтеграція та економічна політика України». 

Під час відкриття навчання в. о. Голови НАДС Олег Войтович звернув увагу на те, що успішність євроінтеграційного процесу безпосередньо залежить від спроможності публічної служби та професійної підготовки тих, хто щодня працює над його реалізацією. 

«Це навчання є надзвичайно актуальним, адже однією із запорук успішної євроінтеграції України є посилення спроможності публічної служби. Система навчання у сфері європейської інтеграції повинна надавати навички та досвід, необхідні для забезпечення успішного завершення процесу приєднання України до ЄС», — зазначив Олег Войтович.

Андрій Телюпа, радник Міністра економіки та довкілля, керівник проєкту, що реалізується в межах програми STEP IN 2 EU, своєю чергою, підкреслив, що євроінтеграція вже стала значною частиною щоденної роботи державних службовців. Тому програма має дати учасникам не «суху теорію», а знання й експертизу, які можна використовувати у щоденній роботі. 

Ральф Ловак, керівник компонентів програми GIZ «ReACT4UA» / «EU4Business», наголосив, що Україна обрала шлях європейської інтеграції, а отже цей процес стосується всіх державних інституцій. Кожна з них має свою роль у його реалізації та має бути готовою до змін, яких потребує рух України до членства в ЄС. 

Про те, як цей процес виглядає зсередини, розповіла директорка Департаменту європейської інтеграції Мінекономіки Юлія Грицак. Вона виокремила три складові євроінтеграції: переговори про вступ, внутрішні реформи та поступову секторальну інтеграцію до ЄС.

Вона наголосила, що переговори — це не просто зустрічі української та європейської делегацій. За ними стоїть велика технічна робота: виконання бенчмарків, адаптація законодавства та його реальне впровадження. У цьому контексті Юлія Грицак окреслила три складові впровадження права ЄС: транспозиція, імплементація та спроможність. Тобто після прийняття необхідних норм держава має забезпечити їх роботу на практиці — для цього потрібні відповідні інституції та підготовлені фахівці.

Цю тему продовжила Світлана Кустова, доцент кафедри євроінтеграційної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби КНУ імені Тараса Шевченка. Вона наголосила, що спроможність інституцій означає не лише виконання поточних завдань, а й здатність зберігати результати змін незалежно від конкретних людей чи політичних циклів. Тому важливими є стабільність команд, збереження накопичених знань і послідовність у реалізації реформ.

Окремо спікерка зосередилася на тому, чому для розуміння вимог ЄС недостатньо знати лише процедури та етапи переговорів — важливо розуміти саму логіку, на якій побудований Європейський Союз. Саме через неї можна зрозуміти, чому для ЄС принциповими є демократія, верховенство права та інституційна спроможність і чому ці питання не зводяться лише до формального виконання умов вступу.

Програма продовжиться темами функціонування інституцій ЄС, міжнародних переговорів, економічної політики, а також використання цифрових технологій і штучного інтелекту в публічному управлінні.

Навчання організовано у співпраці Міністерства економіки та довкілля України, громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні», Національного агентства України з питань державної служби та Вищої школи публічного управління в межах програми STEP IN 2 EU. Програму співфінансують уряди Німеччини та Норвегії, Європейський Союз у межах ініціативи EU4Business, а також уряди Литви та Естонії. Імплементує програму Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.