Як наративи задають рамку для сприйняття: навчання для керівників держслужби

Окремий фейк можна перевірити й спростувати. Складніше, коли неправдиве або маніпулятивне повідомлення стає частиною ширшої історії, яка поступово формує уявлення про події, людей чи державні інституції. Саме тому робота з інформаційними загрозами потребує не лише перевірки окремих історій, а й розуміння наративів, у які вони вбудовуються.

Цього тижня у НАДС пройшло навчання для державних службовців категорії «А» на тему «Когнітивна безпека». На заході учасники дізнавалися про те, як виникають наративи, чому вони закріплюються у свідомості та як можуть впливати на рішення. Тренером навчання став Василь Сличко — старший аналітик Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України. Захід був організований Вищою школою публічного управління спільно з НАДС і Центром протидії дезінформації РНБО України.

«Система працює лише тоді, коли державні службовці, передусім керівники, вміють своєчасно виявляти загрози, оцінювати їхні можливі наслідки й організовувати скоординовану відповідь», — наголосив в. о. Голови НАДС Олег Войтович.

Тренер заходу звернув увагу на те, що люди схильні краще сприймати інформацію, що підтверджує вже наявні переконання, і відкидати ту, що їм суперечить. Через це одна й та сама інформація може по-різному працювати для різних аудиторій, а просте спростування фейку не завжди змінює сформоване уявлення.

Тому сильна комунікація — це не лише набір правильних фактів. Вона має пояснювати події в зрозумілій логіці, враховувати емоційне сприйняття аудиторії та спиратися на довіру до джерела. Саме так створюється стратегічний наратив — цілісне пояснення подій і цілей, яке формує спільне бачення реальності та спрямовує сприйняття, емоції й дії цільової аудиторії у потрібному напрямі, як зазначив Василь Сличко.

Для державних інституцій це означає ще й узгодженість. Різні органи можуть говорити власними словами й адаптувати повідомлення під конкретні аудиторії та майданчики, але центральний зміст має залишатися спільним. Інакше окремі комунікації не складаються в зрозумілу для людей картину.

Для керівника це вже питання не лише комунікації, а й якості управлінського рішення. Інформаційний вплив може призвести до неправильної оцінки ризику, дій на основі викривлених даних або втрати часу в кризовій ситуації.