Як створити систему, де кожна людина відчуває себе почутою, цінною та захищеною: в рамках Рішельє-форуму відбувся міжнародний семінар «Безбар’єрна публічна служба: рівні права та можливості, інклюзія та безпечне середовище»

В рамках Рішельє-форуму публічної служби відбувся міжнародний семінар «Безбар’єрна публічна служба: рівні права та можливості, інклюзія та безпечне середовище». Захід став ключовою подією третього дня Рішельє-форуму та зібрав уповноважених осіб з питань  безбар’єрності та гендерної політики, фахівців служб управління персоналом і структурних підрозділів з питань ветеранської політики, експертів з інклюзії, психологічного здоров’я та розвитку підтримки ветеранів і ветеранок, представники проєктів міжнародної технічної допомоги.  

«Варто пам’ятати, що безбарʼєрність, інклюзія та рівні можливості - це не лише про Україну. Це світовий тренд, закріплений у міжнародних документах. Наприклад, Цілі сталого розвитку ООН прямо кажуть: нікого не залишити осторонь. Рада Європи і Євросоюз теж підкреслюють, що демократичні інституції можуть бути сильними лише тоді, коли вони доступні для всіх громадян. І для нас важливо показати, що Україна тут - у спільному європейському та світовому руслі», - підкреслила Голова Національного агентства України з питань державної служби Наталія Алюшина під час відкриття семінару.

Важливість запровадження безбар'єрного простору на публічній службі Наталія Алюшина проілюструвала статистичними даними. Так, згідно з останнім звітом ПРООН, опублікованим у травні 2025 року (Human Development Report 2025), Україна займає 87-ме місце серед 193 країн світу за індексом людського розвитку (Human Development Index – HDI) з показником 0,779. Ці дані свідчать про необхідність продовження реформ у публічній службі, спрямованих на забезпечення безбар’єрного доступу до державних послуг та створення інклюзивного середовища для всіх громадян. Крім цього, згідно з даними Мінсоцполітики, на сьогодні в Україні близько 3 мільйонів осіб з інвалідністю.  Війна також принесла нові виклики для ветеранів та ветеранок. За оцінками, їх в Україні зараз налічується понад 1,2 мільйона. Очікується, що після завершення війни їх кількість в Україні значно зросте.

"Статистика показує, що інклюзивність для українців стає новою соціальною цінністю. У соціологічних дослідженнях понад 83% опитаних вважають, що безбар’єрність є важливою для сучасного суспільства. Тому, система публічної служби має реагувати не просто гнучко, а чутливо - до тих, хто повертається, хто змінив звичне життя через службу, хто постраждав чи втратив близьких. Це частина справжньої безбар’єрної публічної служби - коли люди можуть звернутися, бути почутими, мати можливості, а не зіштовхуватись із дискримінацією чи нерозумінням", - зауважила Наталія Алюшина. 

З вітальними словами також виступили Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько, заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Інна Солодка, Керівниця програм з питань гендерно відповідальних реформ та врядування ООН Жінки в Україні Галина Мещерякова та Програмна аналітикиня Фонду ООН у галузі народонаселення Надія Прокопенко. 

Перша панельна дискусія була присвячена гендерно чутливому та інклюзивному відновленню. В рамках панелі виступили Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, директор Департаменту просторового планування Міністерства розвитку громад та територій Євген Плащенко, заступниця начальника відділу у справах сім’ї та молоді Управління у справах сім’ї, молоді та спорту Житомирської міської ради Світлана Євченко, керівниця управління з питань гендерної рівності КМДА Тетяна Гузенко, аналітикиня ООН Жінки в Україні Ірена Проців, національний експерт з протидії гендерно зумовленому насильству та член Ради правління Коаліції неурядових організацій з протидії торгівлі людьми Віктор Вальчук. Спікери наголошували, що відбудова має базуватися на принципі рівності, враховуючи потреби ветеранів, людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб. Експерти також акцентували на необхідності посилення системи реагування на випадки гендерно зумовленого насильства та впровадженні міжнародних стандартів гендерного бюджетування, поділилися успішними прикладами інтеграції інклюзивних програм. 

Друга панель сфокусувалася на практичних кроках безбар’єрної публічної служби. Відзначено, що державні органи дедалі активніше впроваджують принципи інклюзивності. До обговорення долучилися менеджерка з прав людини ПРООН Світлана Колишко, директорка Департаменту соціальної політики Міністерства у справах ветеранів України Наталія Гуменюк, начальниця відділу формування і надання сервісних послуг ветеранам Міністерства у справах ветеранів України Інна Павленко, головний спеціаліст відділу політики безбар’єрності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України Аліна Білан, Голова благодійного фонду «Веста» Богдана Левицька, радниця зі стратегічних партнерств у Шведському урядовому агентстві “Академія Фольке Бернадотта” (Folke Bernadotte Academy) Анастасія Кльонова. 

Фінальна дискусія «Безбар’єрність починається з кожного з нас» торкнулася питання психічного здоров’я та формування культури взаємоповаги. З огляду на підвищений рівень стресу у понад половини українців, спікери дійшли висновку: держава має формувати безпечне середовище не лише фізично, а й психологічно. Керівниця Координаційного центру з психічного здоров’я при КМУ Оксана Збітнєва підкреслила, що відновлення країни неможливе без уваги до ментального здоров’я громадян. Військова психологиня Олена Нікольська акцентувала на потребі створення безпечного простору в колективах для ветеранів та ветеранок, а Катерина Крикля, керівниця напряму “Психічне здоров’я та психосоціальна підтримка” Товариства Червоного Хреста України поділилася досвідом реалізації програм психосоціальної підтримки. 

Окремою частиною став інтерактивний майстер-клас «Почуй жест» з української жестової мови від Іванни Михайленко, голови ГО «Світ тиші». Іванна навчила базовим жестам спілкування з людьми, які мають проблеми з органами слуху. Це дало можливість усім  учасникам заходу відчути, наскільки важливо створювати середовище, де кожен має бути почутим. А також усі переконалися, що це зовсім не складно.

Крім цього, наприкінці семінару учасники прикріпили до  символічної мапи «Крила безбар’єрності» картки із власними роздумами, що таке на їх думку безбарʼєрність. Доволі показово, що більшість відповідей означили безбарʼєрність - як наявність поваги та розуміння. Це нагадування, що усі ми можемо змінювати світ на краще, якщо робимо це разом. 

Семінар засвідчив, що безбар’єрність, інклюзія, гендерна рівність - це щоденна культура та системна політика, яка враховує потреби кожного громадянина. Тож учасники домовилися продовжувати співпрацю для впровадження дієвих практик у державному управлінні та створення безбарʼєрних умов для кожного та кожної.