Сьогодні ми одягаємо вишиванку не просто як красивий елемент українського строю. Ми одягаємо історію.
Вишиванка - це про коріння. Про покоління українців, які берегли свою мову, традиції та гідність. Про руки, які вишивали обереги. Про родинні історії, які передавалися разом із візерунками.
Вишиванка супроводжувала українців у різні часи. Її одягали на свята і важливі події, передавали з покоління в покоління, берегли як родинну реліквію. Вона була символом дому, коріння і належності до свого народу.
Сьогодні вишиванка стала ще й символом незламності. Вона нагадує світові, що українська культура - жива. Її неможливо стерти, заборонити чи зламати. Вона проростає крізь час, випробування і біль. Вона звучить у наших містах і селах, у військових підрозділах, у державних установах, у школах, університетах і в українських громадах за кордоном.
Для нас День вишиванки - це також нагадування про відповідальність. Служити державі - означає берегти її ідентичність, поважати її історію та щоденно працювати для людей, які творять Україну.
Вишиванка - це не лише про минуле. Це про нашу силу сьогодні. І про майбутнє, яке ми виборюємо та будуємо разом.
Одягаємо вишиванку - і пам’ятаємо, хто ми.
Бережемо своє. Пишаємося українським. Працюємо для України.
І сьогодні маємо ще одну нагоду ближче доторкнутися до української культури.
Запрошуємо долучитися до тематичної зустрічі «Українські традиційні прикраси та етностиль». Поговоримо про історію українських прикрас, їхню символіку, зв’язок із традиціями та місце етностилю в сучасності.
Переглянути зустріч можна на YouTube-каналі НАДС.