Ще однією подією форуму стала тема була присвячена людиноцентричності державної служби: як вона стає відкритою для ветеранів і молоді, як створювати рівні можливості та гендерно чутливе середовище в роботі державних органів.
Програма заходу передбачала дві професійні дискусії:
Панель 1 — «Держава без кордонів: формування цілісної екосистеми для відбудови України» — була присвячена узгодженню державних політик і подоланню бар’єрів, які обмежують доступ людей до державної служби.
Панель 2 — «Людиноцентричність як індикатор ефективності: трансформація культури управління на державній службі» — була зосереджена на практичних інструментах створення інклюзивного робочого середовища та зміні підходів до управління персоналом.
Учасники говорили про те, як зробити державну службу відкритою для ветеранів, молоді, людей з інвалідністю та забезпечити гендерну рівність: від стратегічних документів до практичних інструментів.
В. о. Голови НАДС Олег Войтович підкреслив: щоб забезпечити рівні можливості для праці та професійного зростання, потрібен комплексний підхід. Різний життєвий досвід людей слід враховувати на всіх етапах: від організації конкурсного відбору й побудови робочого середовища до комунікації та прийняття управлінських рішень.
«Міжнародний підхід до цього питання полягає в тому, щоб оцінювати не лише проголошені принципи, а й те, чи мають люди реальну можливість працювати в державних органах і долучатися до рішень. У межах Цілі сталого розвитку 16 ООН відстежує, наскільки склад публічної служби відображає склад суспільства, зокрема за статтю, за віком і наявністю інвалідності. Це допомагає побачити, кого система залучає недостатньо та які бар’єри ще потрібно усунути», — зазначив Олег Войтович.
Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко наголосила на взаємозв’язку різних політик:
«Якщо ми не будемо враховувати певні гендерні підходи й, відповідно, потреби жінок і чоловіків, то політика не буде підлаштована під людину, вона не буде людиноцентричною. Політика визначена в законах і постановах. У нас дуже хороше нормативно-правове забезпечення, але політика реалізується тоді, коли є інструменти її реалізації. Ми можемо говорити, що забезпечуватимемо рівні права, але завжди виникає питання: як?», — наголосила Катерина Левченко.
Людмила Ковальчук, в. о. керівниці програм з гендерно відповідального врядування та лідерства UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні, відзначила підтримку низки навчальних курсів — з гендерно орієнтованого бюджетування, гендерних аудитів, інтеграції гендерних підходів у процес європейської інтеграції і протидії сексуальним домаганням на робочому місці, — а також згадала актуальний євроінтеграційний контекст:
«Днями Європейська комісія представила пакет розширення 2026 року, і Україна увійшла до четвірки країн-кандидаток з найбільшим поступом. Серед її здобутків окремо відзначена реформа державного управління. Гендерна складова є наскрізною, вона присутня в усіх розділах, і ми надаємо підтримку органам державної влади в гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського Союзу», — зазначила вона.
Окремо йшлося про механізми залучення молоді до державної служби та про баланс між роботою і родиною, зокрема про кімнати для догляду за дитиною в державних органах.
Олена Урсу, керівниця команди напряму «Демократичне врядування та інклюзивне суспільство» ПРООН в Україні, порушила питання «невидимих» бар’єрів: дискримінації, негнучких умов праці та неврахування життєвих ситуацій. Вона навела дані дослідження, за якими лише 22% молоді розглядали державну службу як можливість першої роботи, а також розповіла про програми стажування молоді та курс «Публічна служба без бар’єрів».
Наталія Гуменюк, директорка Департаменту соціальної політики Міністерства у справах ветеранів України, наголосила, що ветеранська політика є наскрізною і має працювати на всіх рівнях влади, а ветерани хочуть не пільг, а підтримки, поваги та можливості розвиватися.
Заступниця начальника управління молодіжної політики Міністерства молоді та спорту України Наталія Рудницька зазначила, що молодь має долучатися не як спостерігачі, а як активні учасники. Вона розповіла про навчання для держслужбовців і цифрові інструменти оцінки безбар’єрності молодіжних центрів.
Модерувала захід директорка Вищої школи Юлія Лихач, яка підкреслила важливість професійного навчання для впровадження людиноцентричних підходів у діяльність державних органів.
«Наше завдання - не лише говорити про доступність державної служби, а й готувати фахівців, здатних забезпечувати її на практиці. Йдеться про нові управлінські компетентності, вміння працювати з людьми з різним досвідом, створювати умови для професійної адаптації ветеранів і ветеранок та залучення молоді. Саме від підготовки публічних службовців значною мірою залежить, наскільки ефективно ці зміни працюватимуть у державних інституціях», - зазначила Юлія Лихач.
Також учасники поділилися досвідом громад, які пережили окупацію, і порушили питання підготовки органів влади до стажування ветеранів, відповідальної комунікації з ветеранами, аудитів безпеки територій і укриттів, гендерних аудитів та втілення їхніх рекомендацій у реальні зміни, а також стажування молоді в публічній службі.