Форум публічної служби 2026: доброчесність як основа професійної публічної служби

Що означає поняття «доброчесний державний службовець» і за якими критеріями вимірюється доброчесність? НАДС спільно з Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), New Democracy Fund і за підтримки Центру з питань доброчесності в оборонному секторі при Міністерстві оборони Норвегії (CIDS) у межах Форуму публічної служби 2026 провело дискусійну панель «Доброчесність як основа професійної публічної служби: від принципу до практичного інструменту».

У центрі уваги були практичні підходи до забезпечення доброчесності під час вступу на публічну службу, зокрема формування анкети доброчесності та механізму її перевірки під час конкурсного добору на посади державної служби категорії «А».

В. о. Голови НАДС Олег Войтович зазначив, що основна тема всього форуму — це сам державний службовець: який він, що вимірює його ефективність, що він має вміти і знати. А в розрізі його діяльності важливо розуміти, що означає «доброчесний державний службовець» і за якими критеріями вимірюється доброчесність.

«Мабуть, усі погодяться з твердженням, що доброчесність — це не просто етична норма для державного службовця, а стратегічний курс для держави і державної служби. Адже від цього залежать довіра громадян до державних інституцій, легітимність рішень, які вони ухвалюють, ефективність використання публічних ресурсів і зрештою спроможність держави досягати поставлених цілей. Для нас це має особливе значення, бо ми ведемо війну за наше існування, за нашу державність і, зрештою, за нашу ідентичність. Водночас ми відновлюємо країну й рухаємося до ЄС. Усе це висуває нові вимоги до державної служби і державних службовців. У таких умовах якість державного управління — це вже не лише питання адміністративної ефективності, а й питання національної стійкості та конкурентоспроможності нашої країни», — наголосив в. о. Голови НАДС Олег Войтович.

Учасники обговорили питання доброчесності під час вступу на публічну службу, зокрема анкету доброчесності кандидата.

«Доброчесність у публічній службі формується через послідовну роботу на трьох взаємопов’язаних рівнях. Передусім це державна політика. Антикорупційна стратегія та Державна антикорупційна програма визначають спільні орієнтири для органів влади. У проєкті нової Стратегії доброчесність є наскрізним принципом, який має враховуватися в усіх сферах державної політики. Не менш важливо, щоб ці принципи ставали частиною внутрішньої культури кожної організації. Тут особлива відповідальність лежить на керівниках: тон згори визначає стандарти поведінки працівників І, зрештою, доброчесність виявляється у щоденних рішеннях кожного публічного службовця, починаючи від добору на посаду до розвитку професійних компетенцій. Саме поєднання державної політики, відповідального лідерства та особистої відповідальності дає змогу перетворити доброчесність на повсякденну практику публічної служби», - зазначив Сергій Гупяк, заступник Голови НАЗК.

Водночас представники НАБУ поділилися власним досвідом проведення конкурсів, які Бюро не припиняло з початком повномасштабного вторгнення:

«Національне антикорупційне бюро вітає поновлення конкурсів на державну службу. Адже з 2022 року НАБУ не відмовлялося від повноцінних конкурсів на посади в Бюро — процедура залишилася такою ж, як і раніше. Я знаю, що деякі органи заявляють про проведення конкурсу, але він обмежується лише співбесідою з керівником відділу або HR-фахівцем. У нас це не так, і ми готові ділитися напрацюваннями НАБУ за роки його існування, а також досвідом подолання складнощів, з якими зіткнулися під час повномасштабної війни», — зазначив Роман Осипчук, заступник директора НАБУ.

Одним із головних питань, які обговорювали учасники, було відновлення конкурсів на державну службу.

Едуард Захарченко, директор Генерального департаменту з питань управління персоналом на державній службі та в органах місцевого самоврядування НАДС, презентував, якою має бути анкета і що вона може включати.

«Серед основних — питання, які допоможуть і кандидату, і конкурсній комісії зрозуміти, наскільки він відповідає вимогам посади. Зокрема, чи має кандидат громадянство іншої держави; чи має він непогашену або незняту судимість за вчинення умисного кримінального правопорушення; чи відповідає його спосіб життя майну та доходам, які мають він і члени його родини; чи дотримується він вимог фінансового контролю тощо», — пояснив Едуард Захарченко.

Юлія Зальцберг, старший експерт проєкту EU4PAR, зазначила, що під час анкетування кандидатів щодо доброчесності мають бути процедурні гарантії не тільки для роботодавця, а й для самого кандидата. Це робить процедуру прозорішою, а також дає змогу кандидату зрозуміти, наскільки він відповідає критеріям доброчесності для проходження служби:

«Якщо, наприклад, за результатами перевірки виявили певні обставини, про них обов’язково треба повідомити кандидата і дати йому змогу надати пояснення. І це має відбуватися ще до етапу оцінювання. Зараз у проєкті [уточнити: порядку / акта] передбачено окрему співбесіду щодо доброчесності. Важливо, щоб перед нею кандидат бачив, які до нього є питання і що саме він має пояснити. Такий алгоритм дасть змогу оцінити й перевірити сумніви, які виникли в комісії або органу», — наголосила Юлія Зальцберг.

Олеся Холопік, директорка ГО «Центр демократії та верховенства права», підкреслила, що доброчесність не обмежується відсутністю корупції:

«Доброчесність — це не лише відсутність корупції, а й щоденні рішення та дії людей, які працюють на державній службі, прозорість ухвалення рішень і готовність брати на себе відповідальність. Тут дуже важливо говорити і про конкурси, і про такі інструменти, як анкета доброчесності. Ми хочемо мати спроможну державну службу і людей, які до неї прийдуть. Але для цього потрібні умови, за яких зрозуміло, навіщо цей конкурс, ця анкета і як її оцінюють. Я переконана, що до цього процесу мають долучитися всі сторони: не лише держава, а й аналітичні центри та громадські експерти», — зазначила вона.

Захід провело Національне агентство України з питань державної служби (НАДС) спільно з Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) у межах реалізації проєкту «Громадський нагляд за реформою державного управління задля доброчесності та євроінтеграції». Його ЦЕДЕМ реалізує у партнерстві зі Школою політичної аналітики НаУКМА за підтримки New Democracy Fund, а також у партнерстві з Центром з питань доброчесності в оборонному секторі при Міністерстві оборони Норвегії (CIDS).