НАДС оновило Методику визначення та проведення аналізу потреб у професійному навчанні

До уваги служб управління персоналом!

НАДС внесено зміни до Методики визначення та проведення аналізу потреб у професійному навчанні державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування.

Зміни акцентують увагу на необхідності:

• вивчати та аналізувати всі види потреб у професійному навчанні (загальні, спеціальні, індивідуальні);
• визначати потреби у навчанні на плановий рік з урахуванням результатів аналізу проходження професійного навчання у попередньому році.

Відповідну інформацію про індивідуальні потреби у професійному навчанні державних службовців та їх задоволення (за результатами проходження професійного навчання в рамках виконання індивідуальних програм відповідно до визначених індивідуальних потреб) державні органи надаватимуть НАДС за встановленою формою (додаток 18 до Методики).

НАДС здійснюватиме моніторинг стану системи професійного навчання не лише з урахуванням аналізу потреб (за 3-річний період), а й їх результатів їх задоволення (результатів проходження навчання).

Чому запроваджено зміни до Методики?

Об’єктивне та обґрунтоване визначення потреб у професійному навчанні забезпечує його безперервність, цілеспрямованість, прогностичність, випереджувальний характер, практичну спрямованість, а також гарантованість його фінансування.

НАДС регулярно здійснює:

• аналіз звітності (щорічної інформації державних органів про індивідуальні потреби у професійному навчанні – на підставі індивідуальних програм професійного розвитку);
• проведення опитувань публічних службовців;
• моніторинги якості підвищення кваліфікації.

Їх результати засвідчують:

• орієнтовні напрями (теми) підвищення кваліфікації, які зазначаються в індивідуальних програмах підвищення кваліфікації, зазвичай співпадають із пріоритетними напрямами (темами) навчання за загальними програмами, які щорічно затверджуються НАДС (вони охоплюють лише загальні питання діяльності державних органів) і вкрай рідко ґрунтуються на спеціальній тематиці, що зумовлюється особливостями професійної діяльності (вона має визначатися щорічно державними органами, в яких працюють державні службовці);
• сегмент реалізації спеціальних програм підвищення кваліфікації є недостатнім (для задоволення потреб державних органів у високопрофесійних фахівцях). За спеціальними програмами, замовниками яких мають бути державні органи, навчається лише 15,5 % осіб, які підвищують кваліфікацію;
• під час опитувань більшість респондентів пов’язують основну причину неефективності пройденого навчання з тим, що здебільшого отримана інформація стосується питань загального, особистісного розвитку, а не особливостей професійної діяльності.

Тому для ефективного професійного навчання мають значення не лише загальні потреби (їх збір та аналіз забезпечує НАДС), а й спеціальні потреби (вивчаються за місцем роботи учасників навчання). Індивідуалізація потреб у навчанні обов’язково має враховувати специфіку професійної діяльності.

Вивчення всіх видів потреб у професійному навчанні (загальних, спеціальних, індивідуальних), а також аналіз їх задоволеності за підсумками року є необхідними умовами результативності професійного розвитку.