Підбиваємо підсумки Освітнього марафону “Публічне управління без бар’єрів”

Вісім місяців, три етапи і тисячі учасників — завершився Освітній марафон «Публічне управління без бар’єрів». Від лютого до вересня він послідовно розкривав, як принципи безбар’єрності мають працювати у публічному управлінні — у рішеннях, послугах, комунікації та щоденній взаємодії з людьми.

Перший етап НАДС провело спільно з Вищою школою публічного управління. Дев’ять онлайн-сесій дали цілісне уявлення про те, що безбар’єрність означає для публічної служби — від зрозумілої комунікації та доступного простору до трудової інклюзії, прав осіб з інвалідністю й безпеки середовища. До проведення сесій долучилися 18 спікерів: представники органів влади, міжнародних організацій, громадського та освітнього середовища. А записи заходів зібрали понад 20 тисяч переглядів.

Другий етап розширив коло учасників марафону завдяки залученню закладів вищої освіти з різних регіонів України. Своїм досвідом і баченням ділилися викладачі, представники органів влади, громадського сектору та здобувачі освіти. У той час як різні формати — від вебінарів і тренінгів до воркшопів і панельних дискусій — створили більше можливостей для обміну досвідом, спільного обговорення та роботи з практичними кейсами. Загалом участь у заходах взяли понад 2300 осіб, серед них — 903 здобувачі вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».

У третьому етапі до марафону долучилися 17 регіональних центрів підвищення кваліфікації. Упродовж літа та вересня увагу зосередили на питаннях, які виникають безпосередньо в роботі органів влади та громад: як враховувати різні потреби під час планування, зробити інформацію й цифрові сервіси доступними, вибудувати зрозумілу комунікацію та побачити бар’єри на всьому шляху людини до послуги. Саме практичні ситуації й досвід регіонів стали основою вебінарів цього етапу.

«Публічне управління без бар’єрів» стало послідовним маршрутом: від спільного розуміння принципів безбар’єрності — до їх застосування в освіті, роботі органів влади та на рівні громад.

У центрі всіх трьох етапів залишалася людина та її можливість без зайвих бар’єрів отримати послугу, знайти потрібну інформацію, зрозуміти рішення органу влади та бути почутою. Тому значення марафону не обмежується проведеними заходами. Йдеться про підходи, з яких і складається безбар’єрність у щоденній роботі публічної служби.