Повернення ветеранів до цивільного життя і чи готова до нього держава: у НАДС обговорили підходи до залучення на публічну службу

"Куди повертатися, якщо про тебе забули?" — це запитання, яке сьогодні звучить як виклик для всієї системи публічної служби. Саме з нього розпочалася відверта розмова про адаптацію ветеранів до цивільної роботи між Головою НАДС Наталією Алюшиною та ветераном Ярославом Сандрачуком, спеціальним гостем Ради управління людськими ресурсами.

Дискусія була присвячена пошуку системних рішень для професійної адаптації ветеранів, формуванню сучасних підходів до їх працевлаштування та створенню умов для повноцінної реалізації у державному секторі. Ярослав Сандрачук підкреслив, що повернення ветеранів до цивільної роботи — це не одноразовий етап, а комплексний і тривалий процес, який потребує підготовки як самої людини, так і організації. 

Також спеціальний гість звернув увагу на необхідність вибудови сталих внутрішніх політик у державних органах, які б забезпечували системну підтримку ветеранів на всіх етапах адаптації. За його словами, важливою складовою є створення механізмів наставництва, коли працівник із релевантним досвідом супроводжує ветерана під час входження у нове професійне середовище, допомагає зорієнтуватися у процесах та сприяє швидшій інтеграції у колектив.

Окрему увагу приділили  ролі комунікації як ключового інструменту підтримки під час служби та після повернення до цивільної роботи. Йшлося про необхідність збереження зв’язку з працівниками, які проходять військову службу, а також про формування відчуття належності до команди ще до їхнього повернення. У цьому контексті Ярослав Сандрачук акцентував на практичному вимірі цієї проблеми та поділився власним баченням важливості постійної взаємодії. 

"Найбільш цінна підтримка — це якісна комунікація. Якщо людина кілька років проходить службу і з нею ніхто з роботи не підтримує зв’язок, не цікавиться, то виникає питання: куди повертатися? Має бути відчуття, що ти в колективі", - зазначив він.

Під час дискусії також було акцентовано на необхідності створення безпечного та комфортного робочого середовища. Це включає можливість запровадження гнучких форматів роботи, врахування індивідуальних потреб, забезпечення доступу до психологічної та медичної підтримки, а також адаптацію робочих просторів. Учасники наголосили, що робота не має ставати додатковим джерелом стресу, а навпаки — бути простором для відновлення та професійного розвитку.

Важливу роль у цих процесах відіграють фахівці з управління персоналом. Їхня функція виходить за межі класичного кадрового адміністрування і включає супровід адаптації, медіацію в колективах, формування інклюзивного середовища та дотримання етичних стандартів.

Окремо учасники обговорили підходи до працевлаштування ветеранів у публічній службі. Було наголошено, що ключовим критерієм має залишатися професійність, компетентність та готовність до навчання. Такий підхід дозволяє не лише забезпечити ефективність роботи органів влади, а й створити рівні можливості для реалізації потенціалу кожного.

Підсумовуючи обговорення, Голова НАДС наголосила на важливості системного підходу до інтеграції ветеранів у публічну службу. За її словами, ефективна адаптація потребує не лише окремих ініціатив, а узгодженої державної політики, що поєднує розвиток професійних компетентностей, інституційну підтримку та формування інклюзивного робочого середовища.

"Ветеран на публічній службі має бути компетентним фахівцем. Завдання держави — створити умови для його навчання, розвитку та повноцінної реалізації потенціалу", - зазначила Наталія Алюшина.

За результатами обговорення учасники дійшли спільного розуміння, що питання адаптації ветеранів потребує комплексних рішень на рівні державної служби. Йдеться про впровадження внутрішніх політик, розвиток інституту наставництва, посилення ролі HR-функції та формування культури підтримки в колективах. Саме такі підходи створюють передумови для успішної інтеграції ветеранів і забезпечують сталість кадрового потенціалу публічної служби.