Жестова мова: крок до безбар’єрної комунікації

Безбар’єрність у взаємодії з людьми із порушеннями слуху потребує конкретних знань і навичок — від першого контакту до зрозумілої комунікації під час отримання послуги. Саме на їх розвиток спрямована нова програма підвищення кваліфікації «Основи жестової мови», яку представили під час заходу «Жестова мова: крок до безбар’єрної комунікації». 

Захід організували Національне агентство України з питань державної служби та Вища школа публічного управління спільно з Національною комісією зі стандартів державної мови та Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Відкриваючи захід, в. о. Голови НАДС Олег Войтович наголосив, що доступність держави визначається не лише фізичними умовами, а й готовністю державних службовців розуміти потреби різних людей і вибудовувати з ними комунікацію. 

«Безбар’єрність починається з простого питання: чи може людина зрозуміти державу — і чи може держава зрозуміти людину? Для державної служби це означає  готовність розуміти потреби різних груп людей і вміти з ними працювати. Саме на розвиток таких умінь і спрямована ця програма», — наголосив Олег Войтович.

Заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Інна Солодка також підкреслила, що доступність — це передусім можливість людини бути почутою та отримати необхідну послугу. Продовжуючи цю тему, Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров звернула увагу на те, що українська жестова мова — це не лише засіб комунікації, а й частина культури та ідентичності. Своєю чергою, в. о. Голови Національної соціальної сервісної служби України Ігор Ільченко акцентував на необхідності системно розвивати відповідні компетентності фахівців, які безпосередньо працюють із людьми. 

Практичну потребу в таких знаннях обговорили під час панельної дискусії. Директорка Вищої школи публічного управління Юлія Лихач навела результати опитування: 93 установи заявили про потребу в навчанні української жестової мови. Це означає, що йдеться вже не про окремі ініціативи, а про ширший запит на відповідні навички у публічному секторі. 

Подібний запит добре видно і в роботі ЦНАПів. Голова Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг Наталія Шамрай розповіла, що доступність ЦНАПів і підготовка адміністраторів до роботи з різними відвідувачами — це результат багаторічної роботи, яка розпочалася ще до повномасштабного вторгнення, а сьогодні набуває ще більшої актуальності. Власним досвідом навчання поділився працівник київського ЦНАПу Олександр, учасник бойових дій. Він наголосив, що мова має бути містком, а не бар’єром.

Особливого значення такі навички набувають у ситуаціях, коли людині потрібна невідкладна підтримка. Директорка Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству Тетяна Зотова підкреслила, що саме досвід роботи у таких випадках показав потребу у володінні жестовою мовою. 

Саме на ці запити і має відповісти нова загальна короткострокова програма підвищення кваліфікації «Основи жестової мови», яку представила фахівчиня Вищої школи публічного управління Марина Ліферова. Вона розрахована на 30 годин навчання та має допомогти публічним службовцям опанувати базову українську жестову мову для першого контакту і взаємодії під час надання публічних послуг. Програма охоплює дактильну абетку, базову лексику, правила інклюзивної комунікації та типові ситуації, з якими працівники стикаються у роботі з громадянами. . 

Після презентації програми Марина Ліферова продовжила роботу вже у форматі практичного майстер-класу з української жестової мови разом з Іванною Михайленко, фахівчинею Вищої школи публічного управління, головою та співзасновницею ГО World of Silence. Іванна Михайленко звернула увагу на прості правила, які допомагають не створювати додаткових бар’єрів у спілкуванні. Наприклад, щоб привернути увагу людини, її можна легко торкнутися або поплескати по плечу, а під час розмови важливо підтримувати зоровий контакт і не відвертатися до завершення комунікації.

Учасники також ознайомилися з дактильною абеткою та відпрацювали жести, які можуть знадобитися під час надання послуг: як привітатися, запитати ім’я, уточнити, чи потрібен перекладач жестової мови, а також як пояснити, куди звернутися, які документи потрібні чи де підписати заяву.

Нова програма має допомогти перенести ці базові навички у щоденну роботу публічних службовців. Адже доступна комунікація починається з конкретних умінь — почути потребу людини, знайти зрозумілий спосіб взаємодії та допомогти їй отримати необхідну послугу.