18 листопада 2026 року в Києві відбувся Форум з публічного врядування. Представники державних інституцій, громадянського суспільства та міжнародні партнери обговорили пріоритети реформи державного управління й підготовку до наступного етапу європейської інтеграції.
Першу панельну дискусію присвятили темі «Ефективність системи: чи відповідає темп реформи державного управління вимогам вступу до ЄС?». Реформа державного управління визначає, чи здатна держава ухвалювати й виконувати всі інші реформи. Тому вона входить до кластера «Основи»: переговори за ним відкриваються першими, а закриваються останніми. У Звіті Європейської комісії про розширення ЄС за 2026 рік Україна отримала оцінку «помірний рівень підготовки» у сфері реформи державного управління, водночас Єврокомісія відзначила хороший прогрес у її реалізації.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко зосередився на кадрових питаннях, які потребуватимуть особливої уваги у 2027 році. Передусім це відновлення конкурсів на державну службу та практичне впровадження нових підходів до добору кандидатів.
«До системи конкурсів на посади категорії „А“, а також частково на деякі посади категорій „Б“ і навіть „В“ протягом року буде додано нову складову — доброчесність. Ми всі разом маємо попрацювати, щоб доброчесність конкретизувалася в чіткі порядки, процеси, макети й документи. Перезавантаження комісії вищого корпусу й перезавантаження процесу сервісу цієї комісії. Комісія має бути хабом і центром оцінювання кандидатів. У майбутньому це має бути кадровим резервом категорії „А“», — зазначив Олександр Корнієнко.

Керівник відділу «Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство» Представництва ЄС в Україні Асієр Сантільян Лузуріага нагадав про результати нещодавно оприлюдненого Пакета розширення ЄС за 2026 рік та окреслив ключові досягнення і завдання у сфері реформи державного управління.
За його словами, Європейська комісія оцінила рівень підготовки України у сфері державного управління як помірний, відзначивши хороший прогрес за останній рік. Це вже другий рік поспіль, коли Україна демонструє хороший прогрес у цій сфері.
Серед ключових досягнень він виокремив ухвалення Стратегії реформування державного управління та Стратегії управління державними фінансами на 2026–2030 роки, а також Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС. Європейська комісія також позитивно відзначила спроможність України у сфері надання адміністративних послуг, цифровізації та управління державними фінансами.
Водночас він наголосив, що головним завданням на 2027 рік є практична реалізація Дорожньої карти реформи державного управління. Зокрема, важливими пріоритетами залишаються відновлення відкритого конкурсного відбору на державну службу, посилення управління людськими ресурсами, завершення впровадження інформаційної системи HRMIS, подальше вдосконалення системи оплати праці та приведення діяльності державних інституцій у відповідність до європейських стандартів.
Окремо він підкреслив важливість політичного лідерства та відповідальності за результати реформи. Європейський Союз і надалі надаватиме Україні експертну, технічну та фінансову підтримку, однак відповідальність за реалізацію реформи та досягнення конкретних результатів має належати українській стороні.

Керівник проєкту EU4PAR Угіс Сікс зазначив, що Україна вже виконала майже третину заходів Дорожньої карти реформи державного управління.
«Встановлені терміни передбачають виконання майже 90% заходів до кінця 2027 року. Це надзвичайно амбітне завдання, для реалізації якого необхідно суттєво посилити механізми координації реформи. Що стосується оцінки стану системи державного управління України, яку Європейська комісія представила в розділі „Реформа державного управління“ Звіту в межах Пакета розширення ЄС за 2026 рік, то Комісія, як і у 2025 році, відзначила хороший прогрес за останній рік, а рівень підготовки України оцінила як помірний. Аналогічний рівень у сфері реформи державного управління мають і інші країни-кандидати, зокрема Албанія, Молдова, Північна Македонія та Сербія. Водночас, якщо оцінювати прогрес за всіма переговорними розділами, що дає ширше уявлення про спроможність системи державного управління забезпечувати європейську інтеграцію, Україна також просунулася вперед, хоча загальний рівень готовності інших згаданих країн-кандидатів залишається вищим», — прокоментував Угіс Сікс.
Він також зазначив, що, якщо врахувати всі заплановані завдання та заходи у сфері реформи державного управління, серед яких Дорожня карта є лише одним із компонентів, загальний рівень їхнього виконання виявляється значно нижчим.
У цьому контексті він закликав надалі зосереджувати увагу не стільки на виконанні окремих заходів, скільки на реальних змінах та їхніх результатах. Стратегія реформування державного управління до 2030 року визначає десять ключових системних змін, пов’язаних із посиленням спроможності державної служби, ефективнішою організацією державного апарату, удосконаленням внутрішніх управлінських процесів, а також покращенням якості послуг і взаємодії держави з громадянами та бізнесом.
Саме ці системні зміни мають стати головним орієнтиром для координації реформи. Такий підхід дасть змогу не лише забезпечити виконання Дорожньої карти реформи державного управління, а й прискорити загальний поступ України на шляху до членства в Європейському Союзі.
Координаторка напряму «Європейська інтеграція» Центру політико-правових реформ (ЦППР) Вікторія Мельник наголосила, що, оцінюючи власний прогрес, варто зважати й на оцінки в інших розділах, адже реформа державного управління — це основа. За її словами, виконання завдань, які поставлено в основних стратегічних документах у контексті вступу України до ЄС, поки не таке високе, а терміни досягнення основної мети задекларовано амбітні.
«Якщо говорити про реальні результати всіх країн, коли ми комунікуємо з партнерами, зокрема із Західних Балкан, то насправді в кожній країні експерти не задоволені результатами реформи, і вони кажуть, що ця реформа не дає ґрунтовної бази для виконання зобов’язань. Вони всі стикаються з проблемами. Ми комунікували з урядами цих країн, зокрема Албанії, і розуміємо, що, можливо, нам потрібна спільна платформа для цієї роботи», — зазначила Вікторія Мельник.
Виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Дорогань звернув увагу на те, чого від держави очікують учасники інших подібних обговорень, і на головний виклик реформи.
«Щодо реформи державного управління: я модерував захід минулого тижня, і всі спікери зійшлися в одному — їхній головний запит до держави — це реформа державної служби та реформа державного управління. Цей форум дуже доречний, і насправді ми всі зацікавлені в тому, щоб реформа була успішною. Один із викликів — як правильно залучати інші реформаторські кола, щоб вона була успішною», — повідомив Олексій Дорогань.
Співзасновник та директор з розвитку Центру демократії та верховенства права Тарас Шевченко звернув увагу на процес функціонального обстеження, який нещодавно стартував, і на реалістичність планів на 2027 рік.
«Зараз стартував процес функціонального обстеження, і в його межах можна зробити навіть більше, ніж те, що зараз у ньому закладається. А саме: у звіті про розширення йдеться про складні речі — формування політики, що Україні не вдається змінити вже багато років і що потрібно для всіх сфер. Так само, наприклад, у Дорожній карті реформи є пункт, за яким треба скоротити кількість заступників і перерозподілити функції. Функціональне обстеження, якщо дивитися ще ширше, може покрити, зокрема, й ці питання», — зазначив Тарас Шевченко.

