Війну РФ проти України варто розглядати як глобальний геополітичний виклик. 24 лютого відбулося штормове попередження усього світу. Насамперед, країн-сусідів РФ – Азербайджану, Казахстану, Грузії, Молдови. Кремль прагне встановити у світі агресивний геополітичний контур. Його ознаки – енергетичний терор, криза біженців, управлінський хаос, ядерний і вуглеводневий диктат. Ці виклики маємо врахувати, розглядаючи стратегічні прогнози щодо розвитку національних систем публічної служби. Мета цивілізованого світу – виробити «антидот» російській «отруті». 

Про це заявила Голова Національного агентства з питань державної служби під час виступу на презентації експертами ООН стратегічного дослідження щодо управління людськими ресурсами та викликів, з якими стикаються суб’єкти державної служби. Захід відбувся у перший день міжнародного семінару «Досягнення публічної служби 21 століття, що базуються на управлінні людськими ресурсами» 20-21 грудня 2022 року у Баку.

«Військова агресія – найжорсткіший із усіх можливих «stress testing». Війна звужує обрії державного планування і змінює фокус соціальної відповідальності влади. Першочерговими є питання безпеки і визначеності. У цих умовах ключове завдання – утримати спроможність і функціональність державної служби, забезпечити керованість державою», - наголосила Наталія Алюшина. 

Голова НАДС вважає досвід української системи публічної служби адаптивним для світу в умовах гібридної агресії  РФ. «Наразі загальний тренд – побудова моделі публічної служби, із максимальним застосуванням дистанційних технологій. Ключовим маркером суспільної легітимності влади є довіра на рівні урядової команди, із громадянами та міжнародними партнерами. Україна приділяє увагу кадровому удосконаленню системи публічної служби. Оптимізує моделі залучення, відбору і найму працівників. Формує умови для залучення конкурентних спеціалістів, здатних опановувати нові компетенції. Обговорює можливості стажувань для українських службовців в інституціях країн ЄС, опрацьовує інструменти стимулювання громадян повертатися у післявоєнну країну і брати участь у її відбудові», - зауважила Наталія Алюшина.  

На її думку, перед публічною службою постали завдання, основу яких закладено у Плані заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України.

«Фокус руху – у бік спрощення, оптимізації, відмови від надмірної бюрократії. Ці процеси вимагають перегляду функцій, поглибленого аналізу діяльності та результативності. Маркери публічної служби – прозорість, підзвітність, зростання мовних компетентностей, гендерна культура, цифровізація», - зазначила Голова НАДС.

На думку Наталії Алюшиної, досвід української публічної служби в умовах війни варто розглядати як спрямовуючий для подальших досліджень ООН та інших експертних центрів у питаннях управління людськими ресурсами. Ідеться про напрямки відбору, оцінки ефективності, управління та розвитку кар’єри, компетентнісного навчання, впливу на ці практики ІТ і штучного інтелекту.

Довідково: 20-21 грудня 2022 року у Баку (Азербайджанська Республіка) відбувся міжнародний семінар «Досягнення публічної служби 21 століття, що базуються на управлінні людськими ресурсами». Його організатори – Державний екзаменаційний центр Азербайджанської Республіки, Регіональний центр державної служби Астани (Казахстан) та Комісія міжнародної державної служби ООН. У заході взяли участь керівники органів державної служби Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, України та Узбекистану, представники недержавних громадських організацій. Метою заходу є обговорення складових системи державної служби в управлінні людськими ресурсами – набору, оцінювання результатів діяльності, ротації, систем мотивації, впливу інформаційних технологій та штучного інтелекту на сучасні практики.