Упродовж серпня 2023-го в НАДС дослідили ставлення державних службовців до організації роботи та оплати праці в умовах воєнного стану. Опитали 55 820 респондентів, які представляють усі категорії посад – «А», «Б» і «В».

Станом на серпень 2023-го у 91% державних службовців місцеперебування не змінилося. Серед тих хто вимушено змінив місце проживання більшість проживало в областях де ведуться активні бойові дії: Луганська область – 95%, Донецька – 76%, Херсонська – 56%. Переважна більшість державних службовців (93%) працюють у штатному режимі. Порівняно з 2022-м цей показник зріс на 25%.

Дистанційно зайняті наразі 3% проти 11% у 2022-му. Рівень простою знизився за рік з 9% до 1%. 73% опитаних відзначили зростання навантаження за останній рік. 37% державних службовців зауважили, що залучалися до понаднормової роботи у вихідні дні, 9% - у нічний час. Близько половини опитаних в усіх категоріях заявили про зростання результативності (54%) і якості (49%) своєї роботи.

54% опитаних зазначили про зміну функціоналу свого державного органу, у 48% змінилися посадові обов’язки. Часткова зміна функціоналу відбулася на кожному з рівнів державних органів та в кожному регіоні.

Відчутні зміни відбулися у частині оплати праці державних службовців. 50% опитаних з усіх регіонів відзначили зменшення заробітної плати. Про найбільше зниження зазначили державні службовці Києва (62%). У 34% зарплата лишилася без змін, у 16% - збільшилася. У форматі відкритої відповіді більшість респондентів зазначили потребу підвищення рівня заробітної плати, яка є критично низькою, особливо для державних службовців категорії «В».

Підвищення зарплати в окремих регіонах пов'язано з прийняттям постанови КМУ від 25 квітня 2023 року № 391, що передбачає підвищення посадових окладів для працівників державних органів на територіях активних та можливих бойових дій. При цьому, 37% опитаних, з тих хто має право на такий коефіцієнт, вказали, що їм його не встановлено. У 47% коефіцієнт сприяв збільшенню зарплати, у 53% це не призвело до збільшення (коефіцієнт встановлено за рахунок премій, тощо). 

95% опитаних відзначили, що заробітна плата виплачується вчасно. 34% - протягом воєнного стану не отримували матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, 43% - отримували у 2022-му, 7% - тільки у 2023-му, 17% - два роки поспіль. Додаткова грошова оплата понаднормової роботи переважно не здійснюється (84%). Її отримували лише 2%, інші – компенсацію шляхом надання дня відпочинку.

Опитування засвідчило зростання підтримки реформи системи оплати праці серед державних службовців на всіх рівнях державних органів. 95% державних службовців підтримують необхідність її продовження. Упродовж року відбулося зростання на 6%. Найбільший відсоток підтримки реформи (97%) у Волинській, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях. Найбільше зростання такої підтримки відбулося на Луганщині (на 14%), Дніпропетровщині, Сумщині, Харківщині та Херсонщині – по 8%. Падіння підтримки в жодній з областей не простежується.

Спостерігається зростання підтримки реформи зі зниженням рівня державного органу. Визначено, що респонденти, яким за період воєнного стану підвищили розмір зарплати та які отримують оплату за понаднормову роботу, менше схильні підтримувати впровадження реформи.

Державні службовці відзначають дієву комунікацію та взаємодію із колегами (86%) та безпосереднім керівником (94%). Подібні показники були 2022-го. Більшість державних службовців (60%) отримують достатній обсяг інформації про те, що відбувається всередині державного органу, щоб працювати в умовах воєнного стану. Це підтверджує стабільність роботи колективів в умовах воєнного стану.

79% відзначили практику онлайн-нарад із застосуванням засобів телекомунікаційного зв’язку. Запровадження електронного документообігу відзначили 87% опитаних. Це на 5% більше, аніж торік.

Серед основних інформаційних джерел, з яких опитані отримають новини щодо державної служби, переважають портали державних органів (40%), офіційний вебсайт НАДС (36%), електронна пошта (34%) та Telegram канали (30%).

Загалом безпечно себе відчувають 20% респондентів, 52% – частково, 28% – не відчувають себе у безпеці. 16% не мають доступу до укриттів на роботі. Мають - 62%, 22% - мають частково. Найвищий показник відсутності доступу у Харківській області – 30%, Донецькій – 28% та Херсонській – 28%.

64% державних службовців мають сили та ресурси продовжувати працювати в умовах воєнного стану. Таких менше на 10%, аніж торік. Більшість державних службовців (73%) відчуває підтримку колег. Торік цей показник був вище на 6%. Більшість державних службовців (75%) має всі матеріали необхідні для роботи в умовах воєнного стану, технічним обладнанням забезпечено 76%.

41% респондентів зазначили, що вони щасливі бути державними службовцями, 46% – щасливі частково. Кількість респондентів, які щасливі бути державними службовцями, зростає з підвищенням рівня державного органу. Найбільший відсоток респондентів, які зазначили щастя бути державними службовцями, визначено у прифронтових областях: Луганська (57%), Донецька (48%), Одеська (48%), Харківська (47%).

Більшість (86%) планує працювати на державній службі в умовах воєнного часу, після війни – 75%. Торік ці показники були відповідно 91% і 86%. Виявлено зв’язок між рівнем посади та наміром не продовжувати службу після війни. Чим нижча категорія посади, тим більше кількість таких державних службовців.

Серед чинників, що спонукають змінити роботу, – високе навантаження, зменшення розміру зарплати, зміни у функціоналі та структурі державного органу. Чим більше державний службовець відчуває внутрішні сили, підтримку колег, почувається у безпеці та має необхідне матеріально-ресурсне забезпечення тим більше у нього навантаження, вища продуктивність та якість роботи та тим більше у нього є бажання продовжувати працювати на державній службі.

58% опитаних зазначили, що їхнє самопочуття протягом останнього року залишилося без змін або погіршилося. У 9% психологічний стан негативно впливає на продуктивність роботи. 61% зазначили, що добре керують своїм емоційним станом на роботі.

Протягом останніх трьох місяців 72% державних службовців відчували тривогу, втому (67%), внутрішню напругу (55%), погіршення сну (54%). Третина зазначила про страх (35%) та часті головні болі (31%). Емоційну нестабільність відчували (25%), погіршення пам’яті та уваги (25%), депресію (22%), апатію (21%), зниження продуктивності (17%), паніку (17%), зниження або підвищення апетиту (15%), втрату сенсу життя (6%), шок (6%).

Потребу у психологічній допомозі відчували 39% респондентів. По допомогу звернулося 5% респондентів. Про потребу у психологічній допомозі зазначили 26% чоловіків та 41% жінок. З них звернулися по психологічну допомогу 4% чоловіків та 5% жінок.

Державні службовці готові скористатися такими формами психологічної підтримки як консультації психолога (27%), онлайн-курси (22%), вебінари/тренінги (19%), інформаційні сторінки в соціальних мережах (13%), посібники та методичні рекомендації (10%).

61% має доступ до інформаційних матеріалів щодо психологічної підтримки та допомоги (самодопомоги). 26% проходили відповідне навчання. Респонденти із доступом до інформаційних та навчальних матеріалів, які протягом року мали відповідне навчання, відчувають меншу потребу у психологічній допомозі й більше усвідомлюють необхідність звернення за нею у разі необхідності. Вони частіше відзначають позитивний вплив психологічного стану на продуктивність роботи, покращення самопочуття та здатність керувати емоційним станом.