Цьогорічне дослідження врахувало не лише основні показники організації та охоплення цим видом професійного навчання, а й чинники, які впливають на його якість: мотивацію, запити самих учасників і їхню оцінку освітніх послуг.
Результати обговорили під час вебінару «Якість підвищення кваліфікації публічних службовців: результати періодичного загальнодержавного моніторингу». До заходу долучилися представники провайдерів освітніх послуг для державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування і депутатів місцевих рад.
За результатами моніторингу, у 2025 році понад 179 тис. публічних службовців пройшли підвищення кваліфікації. Три чверті з них навчалися в регіональних центрах підвищення кваліфікації, кожен сьомий — у Вищій школі публічного управління.
Більше половини учасників (59,2 %) проходили навчання за бюджетні кошти. Водночас витрати державних органів на професійне навчання своїх працівників залишаються низькими — 0,03 % фонду оплати праці.
Окремою складовою дослідження стало опитування публічних службовців. Воно дозволило краще зрозуміти їхні запити, умови навчання та чинники, які можуть впливати на його результативність. Так, можливість навчатися офлайн мають 15 % респондентів. Лише 4,4 % оцінюють свій рівень володіння іноземною мовою як достатній для її використання під час навчання, а 22,8 % вважають достатнім для сучасних умов свій рівень цифрової грамотності.
Опитування також показало, які навички є найбільш затребуваними. Більший інтерес учасники опитування виявляють до розвитку hard skills, — 57,1 %. Розвиток soft skills обрали 42,9 %. Водночас понад 97 % респондентів зазначили потребу в уміннях, необхідних для розв’язання складних професійних завдань.
Моніторинг також дозволив оцінити й те, наскільки публічні службовці задоволені отриманими освітніми послугами. У 2026 році для цього вперше визначили відповідні індекси. Показник загальної задоволеності підвищенням кваліфікації (CSAT), яке респонденти проходили у 2025 році, становив 72 %. Тобто майже три чверті учасників загалом позитивно оцінили пройдене навчання. Комплексний індекс задоволеності (CSI), який базується на важливості різних параметрів, становив 3,97 бала з 5 можливих. Зокрема учасники навчання виділяли два головні пріоритети: зручність освітніх послуг та якість роботи викладачів.
Для НАДС моніторинг якості підвищення кваліфікації та його результати є одними з важливих маркерів ефективності навчання публічних службовців тих знань, умінь та навичок, які їх необхідні для роботи.
Детальніше із цими результатами можна ознайомитися у звіті, а також у презентації вебінару.
Моніторинг проводився на основі індикаторів для оцінювання якості підвищення кваліфікації.